Основи стратегії регулювання зайнятості населення України (теорія і практика)

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

 

УДК 711. 69. 658. 51

 

Ачкасов Анатолій Єгорович

 

ОСНОВИ СТРАТЕГІЇ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ  (теорія і практика)

 

Спеціальність 08. 02. 03 – організація управління, планування та регулювання економікою

 

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

 

Харків 2004

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України. Науковий Консультант доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Бабич Володимир Петрович Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, завідувач кафедри економіки та менеджменту. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Антоненко Леонід Анісимович Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, професор кафедри економіки та менеджменту доктор економічних наук, професор Перерва Петро Григорович

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, завідувач кафедри організації виробництва та управління персоналом доктор економічних наук, професор Сало Іван Васильович Сумський національний аграрний університет, професор кафедри економічної статистики.

Провідна установа Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем економічної стратегії прогнозування і регулювання економіки, відділ проблем праці та політики доходів населення, м. Київ

Захист відбудеться 27 04 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 051. 05 Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна за адресою: 06002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 3-23

Із дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці ХНУ ім. В.Н. Каразіна за адресою: 06077, м. Харків, майдан Свободи, 4.

Автореферат розісланий «26» 03. 2004 р.

 

 

Актуальність теми. Економічний розвиток України вимагає нових підходів до вирішення проблеми зайнятості. Сутність цієї проблеми полягає в необхідності розробки механізму формування раціональних параметрів ринку праці, що здійснюється на основі системного підходу до створення цілісної, відкритої, організаційної, адаптованої технологічної системи, яка включає комплекс соціально-політичних, економічних, демографічних і технічних складових, котрі охоплюють всі стадії створення оптимального ринку праці: обґрунтування планування та оптимізації рівня зайнятості, моделювання нормативних потреб у робочій силі, розподіл незайнятого населення і можливості роботодавців, закономірності й методи формування моделей керування зайнятістю населення України. Можливість реалізації такої системи у вигляді неадекватної структури, яка включає постійні і змінні складові складають наукову гіпотезу, що дозволяє виділити й оптимізувати ключові ланки, які забезпечують комплексність рішення.

Спроби практичного розв'язання проблем ринку праці показали, що це економічне явище має багатогранний характер и потребує комплексного підходу. Сьогодні в загальному плані його можна виділити як систему взаємовідносин між роботодавцями і робітниками з питань купівлі-продажу робочої сили, що й має бути покладено в основу створення системи управління зайнятістю населення.

Проблема зайнятості розглянута в багатьох роботах, але її вирішення є складним комплексним і довгостроковими процесом для українських і зарубіжних вчених, а широке коло питань залишається невирішеним, і малодослідженим.

Значний вклад у розробку теоретичних питань щодо формування і функціонування систем регулювання зайнятості зробили такі економісти світового рівня, як К. Маркс, Й. Шумпетер, М. Туган-Барановський, М. Кондратьєв, М. Фрідмен, Ф. Хайек та ін., а також сучасні економісти Л. А. Антоненко, В. Ф. Беседін, В. А. Близнюк, Б. М. Богданов, В. П. Бабич, Д. П. Богиня, І. К. Бондар, А. П. Голіков, М. І. Долішній, А. М. Колот, Е. М. Лібанова, І. І. Лукінов, В. В. Онікієнко, П. Г. Перерва, С. І. Пирожков, І. В. Сало, Т. Г. Шапіро та інші., які вирішували окремі складові стратегії регулювання зайнятості населення України.

Недостатність теоретичних розробок, методичних і науково-практичних рекомендацій в стратегії регулювання зайнятості населення, що б відповідали сучасному етапу розвитку України негативно впливає на соціально-економічну політику, призводить до нестабільної політичної ситуації в державі, значно ускладнює шлях України до Європейських структур. Об'єктивна необхідність вирішення проблеми стратегічного управління зайнятістю населення України та потреба розробки практичних рекомендацій щодо її реалізації обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, визначили її актуальність та практичну значність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати дисертації використані в науково-дослідних роботах за 1998-2003 pp. у межах держбюджетних тем: Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна та Академії економіки і права Міністерства промислової політики України: «Основні напрямки державного регулювання ринкових відносин в Україні» номер держреєстрації 019U009318; «Соціально-економічна стратегія формування в Україні нової моделі економічного розвитку» – номер держреєстрації 0101U002800; «Розробка методологічних підходів трансформації систем соціально-економічних відносин в Україні» номер держреєстрації 0199U004423; «Дослідження механізму реструктуризації державних підприємств» номер держреєстрації 0199U003486; «Економіко-організаційний механізм стратегічного управління інвестиційними процесами» номер держреєстрації 0102U005311.

Мета і задачі дослідження. Розробка теоретико-методологічних основ регулювання зайнятістю населення і створення соціальних умов функціонування механізму зайнятості населення України в рамках забезпечення його безпечної життєдіяльності.

Відповідно до зазначеної мети в дисертації поставлені такі завдання:

 визначення теоретико-методологічних підходів до оцінки зайнятості населення України;

 розробка методів моделювання соціально-економічного розвитку регіонів України при переході до ринкових відносин і дослідження їх впливу на рівень зайнятості;

 визначення особливостей оптимізації і планування рівня зайнятості міського населення;

 побудова адекватних моделей розподілу незайнятого населення