Особливості американського варіанту англійської мови

Американський варіант англійської виявився більш удачливим суперником британського, і для цього було кілька причин. Одна з них полягає у тому, що американська англійська була у мовному відношенні особливо чиста і правильна, оскільки поселенці та люди з різних кутів Британії, опинившись разом, змушені були відкинути діалектні розбіжності, утримати у мові лише те, що було зрозумілим для усіх. Цікаво, що будучи модернізованим варіантом англійської, мова американців до теперешнього часу зберігає очевидні риси англійської «єлизаветинської» мови XVII і навіть XVI століть, яка для сучасних британців є цілком архаїчною, зниклою ще у XVIII столітті. В Америці нині мешкає найбільше число носіїв англійської  (в 1995 р. населення США становило 263057 тис. чол.). Саме Америка в XX столітті найбільше сприяла поширенню англійської [5, с. 102].

 

 

Ной Вебстер народився Хартфорді, Коннектікут 16 жовтня 1758 року. Ной був четвертою дитиною у сім'ї, де всього було п'ятеро дітей. Ще дитиною, хлопчик виявляв виняткові таланти. Своє дитинство Ной провів на маленькій сімейній фермі. Але фермерством, на відміну своїх братів, абсолютно не займло його, він сидів під деревом і читав книжки. Його батько пожертвував багатьом, щоб його син отримав найкращу освіту. У 1774 року батьки, зібравши скільки змогли грошей, відправили п'ятнадцятирічного Ноя в Єльський коледж. Під час спалахи революції навчання Ноя перервалося. Він пійшов добровольцем на військову службу під начальством свого батька. Коли війна закінчилася Ной повернулося у коледж і закінчив навчання у 1778 року. Він сподівався продовжити свою медичну освіту і вивчати закони, але тому, що не хватало грошей на життя юнак влаштувався шкільним учителем в Хартфорд, Коннектікут. Проте, Вебстер продовжував багато читати і вивчати право. Невдовзі Ной отримав право адвокатської практики в суді, й у 1781 року здобув ступінь магістра мистецтв.

Розчарувавшись в англійських підручниках призначених до навчання дітей, Вебстер вирішив створити свій власний. Він зазначив: «Я занадто гордий, щоб бути у боргу Британії за книжки для навчання дітей». Ще учителем, Ной відчував обурення до американських початкових школ: коло одного шкільного кабінету юрбилося близько сімдесяти дітей різного віку, викладачі були некваліфікованими, парти були відсутні, а підручники надсилали з Англії. Вебстер вважав, що американці повинні навчатися за американськими підручниками. І він почав писати тритомний довідник «AGrammatical Institute of the Englishlanguage». Видання складалося з правопису  (опублікованого в 1783 року), орфографії  (опублікованого 1784 року)  та хрестоматії  (опублікованої в 1785 року). Словник мав величезний успіх і втратив значення до нашого часу. Метою Ноя було забезпечити дітей унікальним американським підходом до навчання [17, с. 238-241].

Вебстер висловлював невдоволення, що англійська мова псується під впливом британської аристократії, яка встановила свій варіант правопису і вимови. Ной відкидав думки, що вивчення грецької та латинської має перевершувати вивчення граматики англійської. З того часу мрією, завданням і місією Вебстера було створення великого тлумачного словника американської мови. Його першою пробою був шкільний словник, де давалось пояснення і правопис найбільш уживаних слів американської англійської. Він був у найдешевшому виданні, поганий папір, а задняя обкладинка – дощечка, обтягнута синьої матерією. Маленька книжка з малесеньким шрифтом містила 37 тисяч словникових одиниць, зокрема тисячі слів, які перебували у американському побутті, але котрі до того не потрапили до жодного з існуючих словників. Успіх був несподіваним і карколомним. Батьки, вчителя, священики, друкарі, іноземці розбирали словник.

Усі прикмети і цитати в його словнику були обрані лише з американських письменників, політиків, з промов Вашингтона і Франкліна. З того часу цей словник вдосконалювався [6, с. 299].

Із власного досвіду вчителя Вебстер розумів, що словник має бути простим та навіть з правильним тлумаченням слів, правильним написанням і вимовою. Вебстер зауважив, що легше розуміють, коли слова розбивються на складові компоненти. Вебстер вважав, що дітей молодший п'яти не можна вчити читати. Він учив правопису, починаючи з вивчення алфавіту, систематично пересуваючись через приголосні і голосні звуки, потім вивчалися склади, після – прості слова, потім вже – складні слова та пропозиції.

Його перший орфографічний словник невдовзі було перейменовано на “The first part of the Grammatical Institute of the English language”. За книгою Вебстера вчили дітей читати, писати і вимовляти слова. Це була популярна американська книга на той час. До 1861 року тираж становив близько одного мільйона копій на рік. Повільним темпом він змінював вимовиу слів, і вони ставали американізованими [17, с. 221].

У 1806 року Вебстер опублікував свій перший словник «ACompendious Dictionary of the English language». Наступного року Ной почав писати обширніший словник «An American Dictionary of the English language». Написння словника выдвбрало в Ноя двадцять сім років життя. Щоб поповнити словник етимологією слів,