Особливості американського варіанту англійської мови

Наведені вище приклади показують, що слова, утворені за допомогою цього суфікса, частіше за все мають офіційно-термінологічну або розмовну забарвлення.

Значно ширше, ніж в Англії, використовується суфікс – ette (в Америці зустрічається і спрощене написання – et). Цей суфікс, як і попередній, французького походження і має два значення. В окремих випадках він використовується для вказівки на приналежність до жіночої статі (наприклад, в таких словах, якofficerette – жінка-офіцер, conductorette – кондукторка, copette – жінка-поліцейський від сленгового cop – поліцейський, фараон). Поряд з цим – ette (- et) використовується і як зменшувальні суфікси, переважно в словах, що позначають малогабаритні та мініатюрні приміщення. Сюди відносяться такі іменники як kitchenette – кухонька, roomette – невелике купе на одну людину, superette – невеликий продовольчий магазин із самообслуговуванням. В іменах збірних, що позначають людей, зайнятих у певній галузі: playdom, theaterdom, showdom − театральний світ, filmdom, moviedom, screendom − працівники кіно, sportdom – спортсмени.

У словах, що позначають будь-яке положення або стан: pauperdom – злидні, stardom – провідне положення актора або актриси. В іменах збірних, що позначають осіб певного типу чи характеру, наприклад, crokdom – обманщики, шахраї, fandom – «вболівальники» будь-якого виду спорту або прихильники «зірки», flapperdom – легковажні жінки. В іменах збірних, що позначають осіб, що відрізняються спільністю інтересів. Наприклад, flowerdom любителі квітів, puzzledom любителі розгадувати кросворди, shrinedom любителі пам'яток старовини.

Неологізми, утворені за допомогою цього суфікса, частіше використовуються в газетно-публіцистичному жанрі і рідше – у мові художньої літератури та розмовної мови. Дуже продуктивний в американському варіанті і суфікс – ster. Словам, створеним за допомогою цього суфікса, часто властиве яскраво емоційне забарвлення. Так за зразком gangster був утворений синонімічні американізм mobster (від іменника mob у значенні банда, зграя). У значенні бандит, член злочинної організації використовується в Америці і слово ringster від ring зграя, злочинна організація. Негативний відтінок і у іменників dopester наркоман від dope наркотик, дурман і shyster стряпчий по темних справах. Іноді цей суфікс надає словам іронічний відтінок [19, с. 259].

З префіксів, що відрізняються великою продуктивністю, звертає на себе увагу super, − який можна виявити у значної кількості американських неологізмів: superwar – війна із застосуванням ядерної зброї; superweapon – зброя масового знищення; supergang – потужна злочинна організація; supercriminal – король злочинного світу.

Кількість подібних утворень порівняно велика, однак сфера їх вживання вельми обмежена. В основному, вони використовуються в публіцистиці і в рекламних виданнях [26, с. 164].

 

 

У цьому дослідженні було зроблено аналіз вивченій літератури, що дозволяє простежити розвиток американського варіанта англійської мови. У данній роботі ми розглянули фонетичні та лексичні відмінності між американським і британським варіантами англійської мови, вивчили історію формування англійської мови в США і різні точки зору відомих лінгвістів з даної проблеми. Розглянутий матеріал дозволяє зробити наступні висновки: американський англійський є лише варіантом англійської мови, а не самостійною мовою, також було доведено твердження про взаємне проникнення і асиміляції американського і британського варіантів англійської мови, а так само те, що роль смислодиференційних відмінностей невелика, так як варіант англійської мови, якою розмовляють в США зрозумілий носіям британського варіанту і навпаки, нам стало відомо, що американський варіант англійської мови в основному поповнювався завдяки емігрантам з різних куточків світу: англійцям, французам, іспанцям, індіанцям, італійцям, португальцям.

Завдяки цій праці ми вивчили, що американьска англійська є більш спрощеною як граматично, так і фонетично, в ній багато запозичень та комбінованих слів, для американського варіанта англійської мови характерне спрощення написання. Ной Вебстер увів у словник багато просторечій, мотивуючи це тим, що ці слова вживаються людьми, отже вони мають право увійти до мови. Але водночас, всі дані процеси здійснюються на базі саме англійської мови. Ной Вебстер обернув увагу на проблеми навчання в Америці та недостатню кількість підручників, які вноді були не актуальними в навчанні американських дітей. Він вважав, що мова повинна бути простою та зрозумілою, а не ускладненою, якою він називав британський варіант англійської.

Також ми розглянули особливості американської вимови, з'ясували фонетичні відмінності між британським і американським варіантами англійської мови. Описали основні характеристики американської інтонації. Були розглянуті лексичні особливості американського англійського та виявлено його відмінні риси від британського варіанту.

Англійська мова в США є одним з національних варіантів англійської мови. Їй притаманна вся та сума ознак, які характеризують національну мову як соціолінгвістичних категорію. Для мовної ситуації в англомовних країнах характерно те, що англійці, американці, канадці, австралійці та ін., хоча і схильні часом перебільшувати мовні відмінності між використовуваними ними варіантами англійської мови, разом з тим відчувають свою приналежність до єдиної мовної спільності.

Упродовж цієї курсової ми зрозуміли те, що англійська мова в США є варіантом англійської мови, а не окремою мовою, та знаходить своє відображення як в об'єктивній, так і в суб'єктивній стороні мовної ситуації. Проблематика цієї праці є актуальною у наш час, існує багато невивчених питань, які потребують подальшого розглядання.

 

 

1. Антрушина Г. Б. Лексикологія англійської мови / Г. Б. Антрушина. – М. : Дрофа, 2005. – 286 с.
2. Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов / Л. Г. Верба. – Вінниця: Нова Книга, 2003. – 248 с.
3. Гороть Є. Г. Лексикологія сучасної англійської мови / Є. Г Гороть. – К. : Либідь, 1996.
4. Квеселевич Д. І. Практикум з лексикології сучасної англійської мови / Д. І. Квиселевич. – Вінниця: Нова Книга, 2003. – 128 с.
5. Минаева Л. В. Лексикология и лексикография английского язика / Л. В. Минаєва. – М. : Ступені, 2003. – 224 с.
6. Ніколенко А. Г. Лексикологія англійської мови // теорія і практика / А. Г. Ніколенко. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 528 с.
7. Аракін В. Д. Історія англійської мови / В. Д. Аракін − М. : Просвітництво, 1985. – 256с.
8. Арбекова Т. І. Лексикологія англійської мови / Т. І. Арабекова − М. : 1977. − 240 с.
9. Голубцова М. Г. До питаннь про фонетичні особливості американської англійської // Іноземна мова і міжкультурна комунікація / М. Г. Голубцова. − 2007. – 250с.
10. Заботкіна В. І. Нова лексика сучасної англійської мови / В. І. Заботкіна. – М. : 1989. − 124с.
11. Іванова І. П. Історія англійської мови / І. П. Іванова. – М. : СПб, 1999. − 512 с.
12. Кауфова Л. А. Відмінні риси південних діалектів в американському англійському / Л. А. Кауфова. – М. : Просвітництво. – 2005. – 420 с.
13. Кристал Д. І. Англійська мова як глобальна мова / Д. І. Кристал. − М. : Весь світ. – 2001. − 240 с.
14. Леонович О. А. Топоніми США // Навчальний посібник з англійської мови / О. А. Леонович. − М. : Російська енциклопедія, 2004. − 247 с.
15. Ярцева В. М. Лінгвістичний енциклопедічний словник / В. М. Ярцева. − М. : Рад. Енциклопедія, 1990. – 410 с.
16. Швейцер А. Д. Сучасна соціолінгвістика / А. Д. Швейцер. – М. : Просвітництво, 1976. – 450 с.
17. Арнольд І. В. Лексикологія сучасної англійської мови / І. В. Арнольд. − М. : Освіта, 1959. – 240 с.
18. Булавін Н. М. Про американський варіант англійської мови // Співвідносна характеристика новоутворень в британському варіанті англійської мови та її американському варіанті / Н. М. Булавін. − М. : Всесвіт, 1956. – 500 с.
19. Степанов Ю. С. У тривимірній просторі мови // Семіотичні проблеми лінгвістики, філософії та мистецтва / Ю. С. Степанов. − М. : Наука, 1985. – 335 с.
20. Ільіш, Б. А. Сучасна англійська мова / Б. А. Ільіш. − М. : Освіта, 1948. – 333 с.
21. Чернов Г. В. Американський варіант англійської мови / Г. В. Чернов. – М. : Наука, 2001. – 400 с.
22. Швейцер А. Д. Американський варіант літературної англійської мови // шляхи формування і сучасний статус // Питання мовознавства / А. Д. Швейцер. – М. : Просвітництво, 1995. – 380 с.
23. Шахбагова Д. А. Фонетичні особливості вимовних варіантів англійської мови / Д. А. Шахбагова. – М. : Просвітництво, 1982. – 440 с.
24. Щвейцер А. Д. Співвідношення американського і британського варіантів англійської мови / А. Д. Швейцер. – М. : Освіта, 1976. – 420 с.
25. Борисова Л. В. Теоретична фонетика англійської мови / Л. В. Борисова. – М. : Освіта, 1980. – 300 с. Дікушина О. І. Фонетика англійської мови / О. І. Дікушина. – М. : Видавництво літератури на іноземних мовах, 1952. – 450 с.
26. Артемов В. А. Психологія вивчення іноземних мов / В. А. Артумов. – М. : Просвітництво, 1969. – 279 с.
27. Панова С. В. Сучасні методи викладання іноземних мов за рубежем // Іноземні мови / С. В. Панова – М. : Освіта, 1980. – 350 с.
28. Вайсбурд М. Л. Навчання розумінню іностранних мов / М. Л. Вайсбурд – М. : Просвітництво, 1965. – 280 с.
29. Ярцева, В. М. Лінгвістичний енциклопедичний словник / В. М. Ярцева. – М. : Рад. Енциклопедія, 1990. – 410 с.
30. Панова С. В. Сучасні методи викладання іноземних мов за рубежем // Іноземні мови / С. В. Панова. – М. : Освіта, 1998. – 400с.