Паблік Рилейшнз

індустріалізація суспільства та її наслідки;

початок кампанії, що проводилась під гаслом „Громадськість повинна знати все”;

виникнення масової преси;

демократизація суспільства;

зростання ролі політичних партій та громадських організацій;

теоретична основа, створена розвитком соціології, психології, теорії менеджменту, політології та інших наук [14; 31].

Завдяки цим факторам паблік рилейшнз стали самостійною галуззю знання та практично-прикладною сферою діяльності.

Для досягнення ефективної співпраці, для подолання складнощів і перешкод, налагодження особистих контактів у сучасному суспільному житті слугує система зв’язків з громадськістю.

«Паблік рилейшнз як наука займається організацією комунікативного простору сучасного суспільства», – зазначає Г. Почепцов [ 10; 10 ].

Головна мета паблік рилейшнз – здійснення двостороннього спілкування для з’ясування спільних уявлень чи інтересів і досягнення взаєморозуміння, що ґрунтується на правді, знанні та повній поінформованості [ 14; 59].

Для того, щоб досягти головної мети потрібно, по-перше, дослідити комунікативний простір, тобто середовище існування організації, яка досліджується, та її громадськості, по-друге – виявити та оцінити вплив на громадськість з боку організації.

Роль паблік рилейшнз в формуванні іміджу є величезною

Перейдемо до однією з головних завдань ПР – формування іміджа

Успішність організації залежить від відношення до неї партнерів, співробітників, ЗМІ, а також суспільства в цілому. І роль яку відіграє імідж в розвитку будь-якого підприємства, фірми, організації не можна применшувати. При роботі організації про неї складається певний уявлення – імідж, при цьому цей процес відбувається незалежно від того прикладає організація до цього якихось певних зусиль, чи ні. І виходячи з цього імідж може бути як позитивним так і негативним тобто працювати на організацію чи проти неї. Для формування позитивного іміджу необхідно об’єднувати два основних напрямки у роботі громадською думкою це: робота з зовнішньою громадською думкою; та робота в середині самої організації, тобто досягнення стандартів високої корпоративної культури. Імідж не зазначається ні в установчих, правових, ні в фінансових документах організації, але його вплив на роботу організації є настільки важливим як і фінансовий успіх організації.

У перекладі з англійської імідж – образ, престиж, репутація.

Існує багато визначень іміджу які дають різні автори:

Імідж – уявлення про людину, товар чи інститут, що цілеспрямовано формується в масовій свідомості за допомогою пабліситі, реклами або пропаганди (Корол.)

Імідж – особливого роду образ – подоба, якій створюється цілеспрямовано і за допомогою асоціацій наділяє об’єкт (явище, особистість, товар тощо) додатковими цінностями (соціальними, політичними, естетичними тощо) завдяки яким він сприймається більш емоційно (Лом.)

Імідж – це образ, уявлення яке складається у людини, аудиторії, групи, народу про товар, проект, людину, фірму, організацію. (Моіс.)

Отже імідж це певний образ в уявленні і свідомості людей і залежно від того, які люди будуть сприймати інформацію про роботу буде виникати різне мисленнєве уявлення. Загалом імідж залежить від нашого сприйняття та інтерпретації певних подій та інформації про них. В основі іміджу лежать і матеріальні і не матеріальні аспекти життя. Він має контекстний вимір і включає в себе як характеристики людини, товару, організації так і те що їх оточує. Якщо ще людина то її оточення сім’я, друзі, співробітники; для фірми це імідж партнерів з якими вона працює та навіть імідж конкурентів. Одна з властивостей іміджу – його ситуативність. У кожній конкретній ситуації можуть виходити різні характеристики об’єкту. Імідж організації може бути різним для різних груп громадськості, для партнерів – висока конкурентноздатність, для широкого кола – громадська позиція, для персоналу – внутрішній імідж – уявлення про неї як роботодавця. Як правило при формуванні іміджу від нього очікують вирішення якихось певних завдань.

Тому імідж виконує такі функції як:

задоволення власних потреб;

створення певної системи оціночних координат;

протиставлення та порівняння одного об’єкта з іншим;

Виходячи з основних властивостей іміджу ми бачимо, що він стосується як людей так і різних соціальних об’єктів.

ОБ'ЄКТИ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ.

Умовно об'єкти можна розділити на 3 категорії:

1. Об'єкти, рейтинг яких залежить винятково від створеного ними чи для них іміджу.

До цієї категорії можна віднести окремих особистостостей (політиків, ведучих на телебаченні, лідерів суспільних і релігійних рухів), соціальні групи (військові, студенти, пенсіонери), партії, радіо – телекомпанії й окремі передачі, суспільні рухи (“Greenpeace”, фемінізм, нудизм, рух “проти абортів” і т. д.).

Перераховані об'єкти, в основному некомерційні організації. Вони не продають товари чи послуги, їхнє положення визначається відношенням до них громадськості. Метою цих об'єктів можна назвати можливість впливу на настрої у суспільстві.

2. Об'єкти, рейтинг яких в однаковій мірі залежить як від іміджу, так і від якості зроблених ними чи товарів послуг.

Це, у першу чергу, великі національні і транснаціональні корпорації (фірма “Philips”, “Sony”, „ТНК” і т. д.). До цієї ж категорії можна віднести і більш дрібні фірми, якщо їхній успіх на ринку залежить не тільки від того, що вони