Паблік Рилейшнз

Неприбуткова організація (non-profit organization) – організація, діяльність якої фінансується за рахунок коштів жертводавців та інших джерел, які не являються капіталовкладеннями приватних осіб з метою отримання прибутку.

Звісно, в Україні переважають власне громадські організації – об'єднання громадян. На відміну від решти неурядових, непідприємницьких організацій громадські функціонують як на національному (загальнодержавному) рівні, так і на рівні місцевому. У різних країнах по-різному визначають статус місцевих організацій. Деінде всі організації, що не є національними, відносяться до місцевих, в інших виділяють регіональні чи міжрегіональні організації. Попри формальну назву таких організацій, територію їхньої діяльності чи статус, всіх їх об'єднують ознаки, спільні для всіх організацій третього сектора. Спробуємо ще раз формалізувати деякі ознаки третього сектора й зійтися на усталеному термінові, який ми могли б уживати в подальшому.

Так, головними, спільними для всіх організацій третього сектора ознаками є:

1. Недержавний (неурядовий) характер організації. Держава в особі органів державної влади та місцевого самоврядування не є засновником такої організації на підставі закону чи через ухвалення публічного акту відповідним органом влади, вона не здійснює адміністративного управління чи контролю. Деяким організаціям третього сектора дозволяється виступати засновником чи співзасновником деяких органів державної влади та місцевого самоврядування, проте після заснування такої організації вона є юридичною особою приватного права.

2. Самоуправління. Керівництво організацією здійснюється її учасниками відповідно до статутних (установчих) документів.

3. Добровільність. Організація засновується на основі доброї волі осіб чи особи, що виступає засновником. Ніхто не може бути примушений до вступу в організацію й нікому не може бути заборонено вийти з такої організації.

4. Некомерційність. Організації не створюються з метою вести підприємницьку, комерційну діяльність.

5. Неприбутковість. Метою створення чи діяльності такої організації не може бути одержання прибутку, що розподіляється між її членами, засновниками чи пов’язаними з ними особами. Прибуток організації, отриманий нею внаслідок комерційної діяльності, може використовуватися лише на статутні цілі, а кошти чи майно організації після її ліквідації не розподіляється між її членами чи засновниками, а використовується лише із статутною метою.

6. Корисність. Для своїх членів – приватно-корисна або організація взаємної вигоди; для суспільства в цілому, через сприяння благодійництву, розвитку освіти, науки, культури, захисту природного середовища, надання певних соціальних послуг тощо – суспільно-корисна організація.

Виходячи із зауважених ознак організацій третього сектора, можна зробити висновок: число їх видів у різних країнах є досить значне, проте дещо відмінне з урахуванням історичних та національних традицій кожної окремої країни. Загалом же можна виділити спільні, найбільш загально означені види недержавних неприбуткових організацій, характерні для всіх країн демократичного устрою.

Види об’єднань громадян:

Політичні партії. Це організації, що об'єднують у своїх рядах громадян певної країни з винятково політичною метою: досягнення влади і впровадження власної політичної програми через формування державних інституцій за участю своїх членів.

Професійні спілки. Найбільш масові та організовані об'єднання громадян за професійною ознакою. Основною метою створення та діяльності профспілок є відстоювання інтересів своїх членів перед працедавцями і державою.

Релігійні організації та церкви. Організації, що будуються на основі реалізації людиною права на свободу совісті та віросповідання. Хоч у деяких країнах офіційну церкву чи офіційну релігію частково підтримує держава, більшість експертів та вчених відносить релігійні організації до недержавних неприбуткових організацій у загальноприйнятому розумінні цього слова.

Організації громадського самоврядування населення. Такими організаціями є об'єднання громадян за місцем свого проживання для вирішення конкретних питань організації нормальних умов проживання у багатоквартирних будинках, під'їздах, на вулицях чи кварталах.

Добровільні страхові та пенсійні фонди, кооперативи споживачів, кредитні спілки, громадські лікарні, школи, музеї, бібліотеки тощо.

Громадські організації (асоціації). Найбільш чисельна та найбільш різноманітна група організацій третього сектора. Громадською організацією є об'єднання громадян створене з метою задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. В середовищі громадських організацій окремо виділяються молодіжні та дитячі громадські організації.

Благодійні фонди, мозкові центри, установи – не членські організації суспільної користі. Фонд – недержавна організація, яка надає гранти на благодійну, або суспільну діяльність. Громадські фонди орієнтовані на діяльність в інтересах того чи іншого регіону або міста і фінансуються місцевим товариством. Корпоративні фонди або фонди компаній являються приватними фондами, які створюються і фінансуються діловими колами та підприємцями з метою надання грантів від імені фірми або компанії-спонсора. Незалежні фонди являються приватними фондами, які створюються і функціонують за рахунок коштів приватної особи або групи осіб 

Деякі з цих організацій відіграють роль посередників між окремими приватними особами та соціальними й урядовими інститутами у вирішенні питань,