План лекції з дисципліни Безпека життєдіяльності

В даний час перелік реально діючих негативних факторів значний і нараховує понад 100 видів. До найбільш поширених, які володіють досить високими концентраціями або енергетичними рівнями відносяться шкідливі виробничі фактори: запиленість і загазованість повітря, шум, вібрація, електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання, підвищені або знижені параметри атмосферного повітря (температури, вологості, руху повітря, тиску), недостатнє і неправильне освітлення, монотонність діяльності, важка фізична праця та ін.

Навіть у побуті нас супроводжує велика гама негативних факторів. До них відносяться: повітря, забруднене продуктами згоряння природного газу, викидами ТЕС, промислових підприємств, автотранспорту та сміттєспалювальних пристроїв; вода з надмірним вмістом шкідливих домішок; недоброякісна їжа, шум, інфразвук; вібрація; електромагнітні поля від побутових приладів, телевізорів, дисплеїв, ЛЕП, радіорелейних пристроїв; іонізуючі випромінювання (природний фон, медичні обстеження, фон від будівельних матеріалів, випромінювання приладів, предметів побуту) ; медикаменти при надмірному і неправильному споживанні; алкоголь; тютюновий дим; бактерії, алергени і ін.

 

 

Всі небезпеки реальні тоді, коли вони можуть впливати на конкретні об'єкти (об'єкти захисту). Об'єкти захисту, як і джерела небезпек, різноманітні. Кожен компонент навколишнього середовища може бути об'єктом захисту від небезпек. У порядку пріоритету до об'єктів захисту відносяться: людина, спільнота, держава, природне середовище (біосфера), техносфера і т. п.

Основний бажаний стан об'єктів захисту – безпечний. Він реалізується при повній відсутності впливу небезпек. Стан безпеки досягається також за умови, коли небезпеки, що діють на об'єкт захисту, знижені до гранично допустимих рівнів впливу.

Безпека – стан об'єкта захисту, при якому вплив на нього всіх потоків речовини, енергії та інформації не перевищує максимально допустимих значень.

Інакше, «Безпека – це стан захищеності людини і навколишнього середовища від небезпек».

Термін «безпека» часто використовується при оцінці якості джерела небезпеки, кажучи про нездатність джерела генерувати небезпеки. У цьому випадку доцільно використовувати термін екологічність джерела небезпеки – стан джерела, при якому дотримується його допустимий вплив на людину, техносферу або біосферу.

Говорячи про реалізацію стану безпеки, необхідно розглядати об'єкт захисту і сукупність небезпек, що діють на нього. Реально існуючі сьогодні системи безпеки наведені в таблиці.

 

 

 

По об'єктах захисту, реально існуючі в даний час системи безпеки можна розділити на такі основні види:

- систему особистої та колективної безпеки людини в процесі її життєдіяльності;

- систему охорони природного середовища;

- систему державної безпеки;

- систему глобальної безпеки.

На всіх етапах розвитку людина завжди прагне забезпечити особисту безпеку, безпеку своєї сім'ї, зберегти здоров'я. Це прагнення є мотивацією багатьох дій і вчинків людини. Людина завжди прагне «передбачати небезпеку; по можливості діяти». В даний час ці завдання вирішуються в системі «безпека життєдіяльності людини у всіх сферах».

Мета, завдання і предмет дисципліни БЖД, її місце в навчальному процесі. Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» є нормативною обов'язковою, самостійною дисципліною для навчання студентів денних і заочних відділень і входить до циклу дисциплін професійно – кваліфікаційної підготовки, освітньо – кваліфікаційного рівня – бакалавр.

Мета викладання дисципліни: полягає у набутті студентом компетенції, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за фахом, з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій та природних небезпек, які можуть викликати надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об'єктах господарювання, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.

Засвоївши дисципліну «Безпека життєдіяльності» майбутні бакалаври (молодші спеціалісти) повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов'язаних із забезпеченням збереження життя і здоров'я персоналу об'єкта в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій.

У результаті вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» бакалаври (молодші фахівці) у відповідних напрямах підготовки повинні мати такі основні загальнокультурні та професійні компетенції.

Загальнокультурні компетенції включають:

- культуру безпеки і ризик орієнтованого мислення, при якому питання безпеки, захисту і збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті та діяльності;

- знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов'язків з виконання завдань професійної діяльності, з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть викликати надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об'єктах господарювання;

- вміння оцінити середовище проживання з особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров'я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення небезпечних і надзвичайних ситуацій;

- здатність приймати рішення безпеки в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності включають:

виробничо – технологічна діяльність:

•