Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Планета Земля і людство

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
19
Мова: 
Українська
Оцінка: 

і роди копитних, хоботних, хижаків: в міоцені появилися ведмеді, собаки, вівці; в пліоцені – слони, олені і теперішні коні.

В неогені сформувались фауністичні та флористичні провінції. Протягом антропогенового періоду, який продовжується і нині відбувається формування і розвиток сучасної флори і фауни, проходила еволюція людини.

Наведений хронологічний розвиток біосфери за всю геологічну історію формування нашої планети відтворює складні біотичні процеси, що домінували в розвиткові живих організмів та рослинного світу.

Гіпотетично встановлена певна закономірність подій у Космосі і їх відбиток на земній поверхні.

В залежності від функцій, що виконуються при обміні речовиною і енергією, всі живі організми поділяються на автотрофні та гетеротрофні. Перші створюють органічні речовини з неорганічних, використовуючи для цього енергію сонячної радіації або енергію хімічних реакцій. До цієї групи відносяться майже всі зелені рослини.

Гетеротрофні використовують для споживання органічні речовини, створені іншими організмами. У сучасній атмосфері утворилась складна система, що забезпечує кругообіг речовин. Вона складається з організмів, розділених на три групи.

1. Продуценти (виробники) – автотрофні організми, що утворюють органічні речовини з неорганічних. Це переважно зелені рослини.

2. Консументи (користувачі) – гетеротрофні організми, що живляться за рахунок автотрофних. Діапазон цих організмів надто широкий: від бактерій до китів, включаючи і людину.

3. Редуценти – організми (бактерії та грибки), що живляться організмами, які розкладаються. Вони перетворюють органічні останки у неорганічні речовини.

Розглянувши походження і еволюцію біосфери, головним чином життя на Землі необхідно відзначити, що воно розміщувалося на географічній оболонці плямами, тобто “плівка життя” була не суцільною.

І. М. Коротун (59) виділив наступні особливості життя:

- унікальна здатність пристосовуватися до середовища. Спори мікроорганізмів виявлені геофізичними зондами на висоті 16 км; в зоні багаторічної мерзлоти Сибіру і в гейзерах Камчатки та Ісландії. Життя існує як у кислому так і в лужному середовищах, а також в радіоактивних теплоносіях атомних реакторів;

- потенційна здатність до розмноження. У сприятливих умовах нащадки однієї бактерії (1036 особин) могли б заповнити весь світовий океан менше ніж за 5 діб;

- надзвичайне розмаїття живих організмів. У сучасній біосфері нараховується близько 2 млн. різних видів організмів, а загальна маса живої речовини на Землі перевищує 2,4х1012 тон.

Тут потрібно добавити, що важливою особливістю життя є біосферна інформація, що поступає з Космосу при допомозі електромагнітних полів, які мають універсальні властивості як носії. Згадані поля, як засіб зв’язку в біосфері порівняно із звуковою, світловою, чи хімічною інформаціями мають наступні переваги:

- поширюються у всіх середовищах життя – воді, повітрі, ґрунтах, тканинах організму;

- мають максимальну швидкість поширення;

 - розповсюджуються незалежно від погоди і часу доби;

- передаються на будь-яку відстань;

- на них реагують усі біосистеми.

Отже глибина пізнання біосфери людиною 21-сторіччя підтверджує, що функціонування біосфери в цілому пов’язане з інформаційними сигналами космічного походження.

Підсумовуючи викладене про особливості біосфери необхідно відзначити, що рослинні і живі організми, тісно пов’язані взаємодіючи між собою і безпосередньо залежать від умов довкілля у якому вони існують. Як зазначив В.І. Вернадський, “все живе являє собою неподільне ціле, закономірно пов’язане не тільки між собою але й з оточуючим навколишнім середовищем біосфери”. З цієї тези випливають наступні геоекологічні висновки: по перше, нерівномірність розподілу і концентрації живої речовини у різних частинах географічної оболонки; по друге, чутлива реакція біосфери на будь-які зміни у природі абіотичних сфер природного середовища.

 

3.4. Фізичні поля Землі

 

Переконавшись в залежності існування людини від основних оболонок Землі, ми розглянемо існуючі фізичні поля планети, які зумовлюють її сучасний стан і мають специфічні особливості характерні лише для довколоземного простору.

Під полем прийнято розуміти простір, який може бути охарактеризованим природною фізичною величиною. Кожне фізичне поле створюється певними матеріальними джерелами, через взаємодію яких воно сприймається та вивчається.

Найважливішими планетарними полями Землі, які мають безпосередній вплив на стан людського організму, та досконало вивчені є: гравітаційне, магнітне та теплове поля.

Гравітаційне поле

Гравітаційне поле (поле земного тяжіння) утримує атмосферу Землі, через нього відбувається гравітаційна взаємодія складових речовин.

Джерелом гравітації є маса Землі, величина якої становить 6 х 1021 тон, середня щільність речовини – 5,52 г/см3. Маса зумовлює напругу гравітаційного поля, що позначається на умовах життя планети та її географічної оболонки. Напруга вимірюється прискоренням сили тяжіння, яке є рівнодіючою сил тяжіння Землі та відцентрових, зумовлених її обертанням. Поле земного тяжіння має дві межі: на висоті 36 х 103 км від її поверхні і в центрі Землі.

Найбільш стійкі значення напруженості гравітаційного поля встановлюються у приповерхневих умовах географічної оболонки і в надрах Землі, до глибини 2500 км.

Середнє прискорення сили тяжіння на поверхні геоїда становить 981 см/с2. З висотою, тобто з віддаленням від центру тяжіння Землі, сила тяжіння зменшується, а при заглибленні вона спочатку зростає, а глибше межі мантії і ядра зменшується, досягаючи нуля в центрі Землі.

Як відомо, земна кора складена різними за щільністю породами то і розподіл сил тяжіння на поверхні Землі дещо відрізняється від теоретичних закономірностей: на ділянках з більш щільними

Фото Капча