Планета Земля і людство

(21) у якому від крейдового періоду (80 млн. років) до наших днів виділено 10 магнітних аномалій і 57 періодів прямої полярності геомагнітного поля.

Останняінверсіяполярностімагнітногополявідбуласяприблизно700тис.роківтому(розділ

Брюнес-Матуяма) і продовжується в наші дні, як епоха прямої полярності.

Зміни магнітного поля Землі негативно позначались на розвитку біосфери планети.

Г. О. Білявський (14), посилаючись на результати канадського вченого-дослідника Я. Крейна, який досліджував стан живих організмів в умовах нижчої напруженості магнітного поля ніж земна, прийшов до висновку, що через 72 години у 15 разів зменшилась здатність бактерій до розмноження, у мишей порушувався обмін речовин.

Згадані вище інверсії магнітного поля дають основу стверджувати, що в земній історії розвитку були періоди

“безмагнітної епохи”, тобто зниження магнітної напруги до нуля, а потім її повільне зростання.

Деякі палеонтологи допускають, що безмагнітний період міг тривати кілька тисяч років.

Якщо досліди Крейна вважати адекватними то “безмагнітна епоха” повинна сприйматися живими організмами як катастрофа зумовлена Космосом.

Як відзначалось, до складу магнітосфери входять радіаційні пояси Землі, які утримаються магнітним полем.

Виділено 4 пояси:

І – внутрішній (протонний);

ІІ – пояс протонів малих енергій;

ІІІ – зовнішній (електронний) пояс;

IV – зона квазізахвату часточок сонячного вітру (18).

Радіаційні пояси розташовуючись всередині магнітосфери створюють додатковий бараж для атмосфери планети, захищаючи її від згубного сонячного радіаційного випромінювання.

Елементарними складовими магнітного поля Землі є біопатогенні зони, які мають безпосередній постійний вплив на самопочуття і здоров’я людини. Це незначні площі обмежені елементарними магнітними меридіанами і паралелями, що тяжіють до магнітного схилення і магнітної напруги Землі, являючись його складовою частиною.

Мережу біопатогенних зон відкрив у 1937 році французький лікар Пайре, який назвав її сітковою системою. У

1963 р. Е.Хартман уявляв собі біопатогенні зони як перетинання ліній шириною 20 см під прямим кутом у

напрямах північ-південь, захід-схід. При цьому найменша відстань між лініями північ-південь – 2 м, захід-схід –

2,5 м.

На думку Е. Хартмана указані лінії можуть мати різну силу випромінювання і перебування людини на цих лініях, особливо на їх перетинах є шкідливим для її здоров’я.

Природу біопатогенних зон розпочали вивчати за 2000 років до нової ери китайські знахарі. В наш час існують діаметрально протилежні думки відносно їх природи, але усі дослідники стверджують про негативний вплив біопатогенних зон на здоров’я людини.

Вивчення впливу магнітного поля Землі на здоров’я людини проводить Український інститут екології людини, за результатами якого встановлена величина напруженості магнітного поля в залежності від умов знаходження живого організму. За даними М.В. Курика (66), в умовах Києва напруженість магнітного поля має наступні величини:

- берег Дніпра – 0,96

- селітебна забудова – 0,45

- ліфт у будинку – 0,07

- квартири у залізобетонному домі – 0,18

- автомобіль – 0,01

- автобус – 0,01.

З наведених даних можна бачити, що величина напруженості магнітного поля для умов різного середовища неоднакова. Вона є екранованою автомобілями, бетонними спорудами, та іншими техногенними пристроями у яких знаходиться людина. У наших квартирах, робочих кабінетах тощо, величина напруженості магнітного поля в

2-3 рази нижча ніж в природних умовах. На морських узбережжях вона у декілька разів є вищою ніж на суходолі.

Встановлено, що у північних регіонах, де напруженість магнітного поля Землі у 2 рази вища ніж в Україні,

місцеві жителі не страждають від гіпертонії і на них не впливають магнітні бурі.

Дослідження впливу магнітних полів на організм людини показали, що вони діють як каталізатори при хімічних реакціях. При відсутності магнітного поля відбувається порушення обміну речовин, перестає функціонувати імунна система, виникають захворювання.

Низькі значення магнітного поля дещо компенсуються іонними потоками, що створюють своє магнітне поле яким окутана людина у природних умовах. За напруженістю це поле може перевищувати магнітне поле Землі. Власне в такому випадку деякі люди мають погане самопочуття в негоду, але це не від магнітного поля, а від патології внутрішніх органів. Це пояснюється тим, що збільшення магнітного поля приводить до зниження тиску в кровоносних судинах організму, а у гіпотоніків розпочинається головний біль. Страждають і гіпертоніки, у яких порушена робота жовчного міхура і печінки тому, що при підвищені магнітного потоку збільшується виділення жовчі, і як наслідок підвищується тиск.

Отже, магнітне поле іонного потоку є певним діагностиком: у здоровому організмі зміни погодних умов не обумовлюють дискомфорту. У хронічних хворих видозмінюється склад крові, її в’язкість, спостерігаються зміни у роботі капілярів.

Якщо допустити, що магнітне поле є каталізатором метаболічних процесів, що відбуваються в організмі людини, тоді воно нам постійно потрібне.

За висновками багатьох вчених магнітне поле Землі з кожним роком знижується на 20 . При = 10-5Е можна вирахувати, що до початку першого тисячоліття, напруженість магнітного поля була у 2 рази вищою ніж тепер, що і зумовлювало тривалість життя 120 і більше років.

Зберігання указаної тенденції до зниження магнітного поля Землі приведе до того, що люди скоріше почнуть набувати захворювання старості: гіпертонію, інфаркт, стенокардію, атеросклероз головного мозку, захворювання очей тощо, що приведе до