Поняття "свобода надання послуг" в праві Євросоюзу

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

тільки за умови, якщо суб'єкт підприємницької діяльності ЄС не може користуватися свободою ділового заснування. Наприклад, це стосується ситуації, коли суб'єкт підприємницької діяльності ЄС в'їжджає до держави-члена ЄС не з метою ділового заснування, а для того, щоб здійснювати економічну діяльність тимчасово. Для досягнення цього, суб'єкт підприємницької діяльності ЄС може засновувати офіс та інші інфраструктури в країні перебування, але виключно з метою тимчасового надання послуг. Слід відзначити, що Загальна Програма свободи надання послуг в ЄС поширює цю свободу тільки на тих суб'єктів підприємницької діяльності, що вже мають місце ділового заснування в ЄС [4, 76].

Різниця між свободою ділового заснування та свободою надання послуг полягає в тому, що, коли суб'єкт підприємницької діяльності ЄС здійснює економічну діяльність на території держави-члена ЄС, іншій, ніж держава походження, на тимчасовій основі він користується свободою надання послуг. У разі, коли суб'єкт підприємницької діяльності ЄС проживав в державі-члені ЄС протягом тривалого часу та отримує прибуток від такої діяльності, це буде кваліфіковано, як свобода ділового заснування.

Якщо компанія тільки знаходиться на території ЄС, а інкорпорована в іншій державі, що не є членом ЄС, то для того, щоб користуватися свободою надання послуг у ЄС, така компанія повинна мати «істотний і тривалий зв'язок з економікою держави-члена ЄС, де компанія бажає здійснити свободу надання послуг». Отже, вимога обов'язкового ділового заснування суб'єкта підприємницької діяльності ЄС, що надає послуги тимчасово в країні перебування, є незаконною та суперечить розділу про надання послуг Договору про діяльність ЄС.

Суб'єкт підприємницької діяльності ЄС, який переміщається до держави-члена ЄС з метою надання послуг, має право користуватись ідентичними з працівниками пільгами, зокрема, правом в'їзду та проживання членів родини суб'єкта підприємницької діяльності ЄС протягом строку надання послуг.

Таким чином, свобода надання послуг передбачає, що конкретний суб'єкт підприємницької діяльності вже має місце ділового заснування в тій державі-члені ЄС, де він постійно мешкає чи зареєстрований та постійно здійснює економічну діяльність [5, 187].

Послуги охоплюють досить широку і неоднорідну область економічної діяльності, що вимагає враховувати специфічні особливості різних видів послуг для ефективного правового регулювання. Не дивлячись на досить високий рівень розвитку лібералізації послуг в рамках ЄС, питання реалізації свободи надання послуг не втратили своєї актуальності і правове регулювання в цій області продовжує розвиватися.

3.3 Поглиблення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС

Формування спільного економічного простору України з ЄС шляхом поетапної реалізації чотирьох свобод – вільного руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили, є метою створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС.

Більшість фахівців з міжнародної економіки вважає, що створення ЗВТ дасть поштовх українським реформам, відкриє доступ до внутрішнього ринку ЄС. ЗВТ покращить умови для здійснення інвестицій з країн ЄС в Україну за допомогою створення більш зрозумілих, прозорих і передбачуваних правил. Завдяки заохоченню нової торгівлі вона сприятиме створенню нових зв'язків між підприємствами ЄС і України. Таким чином початок функціонування ЗВТ означатиме перший крок до поглиблення інтеграції України в ЄС.

Економічні розрахунки впливу створення ЗВТ на стан економічного розвитку України показують, що вже в перші роки будуть отримані досить високі макроекономічні показники. Наприклад, очікуване зростання ВВП досягне від 20% до 30%. Повне відкриття для іноземних інвестицій і кращої іноземної практики фінансового та інших ключових секторів, як-от телекомунікацій, збільшить показник річного зростання на 1,5% порівняно з економіками із закритими та несформованими ринками [1, 189].

Про початок офіційних переговорів між сторонами було оголошено відразу після того, як Україною були виконані вимоги, необхідні для приєднання до СОТ. При цьому не було визначено тривалості перемов між Україною та ЄС, адже угода має бути усесторонньою та глибокою. Тому фахівці-економісти вважають, що робота триватиме до повного досягнення цілей, які вона переслідує, а процес переговорів буде складним.

Крім того, зараз ЄС знову висуває додаткові вимоги до України щодо формування ЗВТ, що може свідчити про невизначеність Євросоюзу щодо переходу на новий рівень інтеграції з Україною. Але з іншого боку така позиція ЄС стимулює українське суспільство до активнішої роботи задля розвитку економіки країни. Зараз ЄС акцентує увагу на двох питаннях: прискоренні економічних реформ в Україні та перспективах і можливих наслідках створення зони вільної торгівлі для обох сторін.

У ході вирішення першого питання розглядаються дії України щодо подальшої лібералізації торгівлі. Завдання є досить актуальним, адже Україна ще не завершила процес лібералізації відповідно до вимог СОТ. З іншого боку, більш глибока лібералізація може потребувати додаткового часу, що затягне процес утворення ЗВТ. Виконання цього завдання потребує дотримання вимог режиму найбільшого сприяння, здійснення митної оцінки, дотримання формальностей проведення експорту та імпорту, пом'якшення наслідків кількісних обмежень на імпорт.

Для розв'язання другого питання вивчаються фактори, що мають безпосередній стосунок до утворення зони вільної торгівлі. Проблема полягає в високоякісному прогнозуванні економічних і соціальних наслідків створення зони вільної торгівлі між Україною і країнами ЄС [2, 97].

Фахівці виділяють кілька аспектів, які визначають можливість впровадження вільної торгівлі між Україною та ЄС:

1. Адміністративна спроможність видавати закони та здійснювати необхідні економічні кроки. На сьогодні адміністративна спроможність України в державному секторі досить слабка, проте в