Поняття "свобода надання послуг" в праві Євросоюзу

Існування в плані дій питання про "просто вільну торгівлю" насправді полегшить вирішення завдання з врегулювання митних зборів (хоча потреба у відповідному митному регулюванні й не зникне), скорочення або скасування вимог щодо ліцензування в разі започаткування діяльності у секторах послуг та руху капіталу. З іншого боку, план дій з питань поглибленої вільної торгівлі в процесі узгодження з правилами ЄС потребуватиме серйозних інституційних реформ.

2. Імовірність застосування стратегії реформ. Практика проходження через парламент важливих складників економічної реформи, яка мала місце до сих пір, не дає підстав очікувати, що парламентарі будуть здатні заново диверсифікувати економіку.

3. Конкурентоспроможність економіки і можливості процвітання за умов відкритого ринку. Україна з об'єктивних і суб'єктивних причин зволікає зі структурним пристосуванням своєї економіки до умов конкуренції на світовому ринку. Тут намітилися негативні тенденції, викликані зниженням попиту на експортну продукцію металургії та підвищенням цін на імпортовані енергоносії. Підвищення цін на енергоносії до рівня світових ринків ще більше загострює для України питання про прискорення розвитку енергозберігаючої та конкурентоспроможної економіки. Це потребуватиме швидкого інноваційно-інвестиційного зростання у багатьох галузях промисловості та секторі послуг.

4. Освітній рівень робочої сили щодо розвиненої ринкової економіки. Усі постсоціалістичні держави Європи досягли високих стандартів освіти. Міжнародні дослідження свідчать: рівень досягнень в освіті і серед нових членів ЄС, і в Україні справді вищий за рівень західноєвропейських країн. Здатність пристосовуватися до нових технологій теж висока [2, 187].

Одразу після вступу України до СОТ подальший рух до найпростіших форм вільної торгівлі з ЄС на думку експертів є цілком виправданим, оскільки в середньому тарифи, пов'язані зі вступом до СОТ, є порівняно низькими, а правила цієї організації виключають обмеження через квоти як загальний принцип. Крім того, найпростіша ЗВТ додасть до вже виконаних Україною вимог СОТ тільки рух до нульових тарифів на торгівлю товарами, проте за можливих винятків, таких як сільське господарство.

Більші вигоди від співпраці можна чекати за умови поглибленої інтеграції України та ЄС, зокрема через підписання угоди про поглиблену зону вільної торгівлі (так звану "ЗВТ плюс"). Вона передбачає ширше охоплення секторів економіки та скасування не лише митних тарифів, але і суттєве зменшення нетарифних бар'єрів торгівлі. Скасування нетарифних бар'єрів вимагатиме адаптації українського законодавства, а також адміністративних та регуляторних процедур до законодавства та процедур ЄС. Хоча впровадження такої форми інтеграції може бути пов'язане із значними витратами, саме така поглиблена інтеграція принесе більше користі для України, адже стане стимулом до запровадження глибоких внутрішніх реформ.

Поглиблена вільна торгівля могла б у принципі включати такі складники:

- підтримка реформи митної служби (незадовільне функціонування митної служби створює значні перешкоди для торгівлі);

- узгодження і взаємне визнання стандартів, що зменшує нетарифні бар'єри у торгівлі;

- прийняття стандартів щодо сільськогосподарських продуктів (це може зменшити бар'єри для торгівлі, сприяти розвитку внутрішнього сільськогосподарського ринку);

- усунення обмежень для мобільності капіталу та відкриття українського ринку фінансових послуг;

- ефективніше впровадження конкурентної політики – наближення до стандартів ЄС;

- підтримка впровадження вищих стандартів корпоративного управління;

- супровідна політика, що включає технічну допомогу, інвестиції в інфраструктуру [3, 198].

Наразі існують ознаки того, що "ЗВТ плюс" могла б дати важливі переваги і від вищого ступеня лібералізації, і від проведення внутрішніх регуляторних реформ у головних секторах економіки. Зменшення тарифів на імпорт за найпростішої ЗВТ не призведе до відчутного зростання доходів і поліпшення добробуту, хоча зміни у структурі торгівлі будуть великими.

Однак поглиблена вільна торгівля може підвищити економічний добробут на 4-7%, як свідчать статичні розрахунки. Якщо врахувати також і динамічні впливи, то поліпшення добробуту з часом може подвоїтися чи потроїтися. Окрім того, зменшення вартості капіталу може ще на 4-5% підняти показник зростання добробуту населення. Український експорт до країн ЄС може подвоїтися, що означатиме покращання умов для українських підприємців.

Експорт з ЄС до України також може суттєво зрости [3]. Експерти відзначають, що створення ЗВТ між Україною та ЄС сприятиме здешевленню продукції ЄС для українських споживачів і підприємств, що планують імпортувати проміжні товари. Україна має великий потенціал як експортер аграрної продукції та промислових товарів, а ЄС стане для України найбільшим ринком для обох цих категорій. Залучення більших обсягів іноземних інвестицій теж має стати важливою частиною економічного розвитку України, особливо у плані розбудови потужної сфери послуг.

Реалізація положень про вільну торгівлю потребуватиме витрат як з державного бюджету, так і коштів українського бізнесу. Насамперед, це витрати на гармонізацію українського законодавства з Acquis communautaire (спільна нормативна база ЄС) та на розбудову ринкової інфраструктури.

Угода про вільну торгівлю зменшить витрати на імпорт з ЄС для українських підприємств і споживачів, а також сприятиме доступу України до єдиного ринку ЄС. Також угода про вільну торгівлю буде частиною ширшої політики Євросоюзу, направленої на створення стабільного і процвітаючого європейського кола сусідів за допомогою поглиблення економічних зв'язків.

 

 

Чотири свободи - термін, використовуваний в рамках європейської економічної інтеграції. Витоки цього терміну йдуть до Римського договору 1957 року. Про заснування Європейського економічного співтовариства. Виник на більш пізній ступені поняття Єдиного економічного простору, розвиваючи положення Римського договору, має на увазі рух в бік створення умов для вільного переміщення товарів, послуг, людського і фінансового капіталу. 

Розвиток між країнами-учасницями спільного ринку (згодом переіменованнного в єдиний ринок), а також створення митного союзу були двома з основних цілей створення Європейського економічного співтовариства. При цьому, якщо митний союз передбачає заборону будь-яких мит в торгових відносинах між державами-членами і формування спільного митного тарифу по відношенню до третіх країн, то загальний ринок поширює ці принципи і на інші перешкоди конкуренції та взаємодії економік країн союзу, гарантуючи так звані чотири свободи: свободу руху товарів, свободу руху осіб, свободу руху послуг і свободу руху капіталу. Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія і Швейцарія входять до спільного ринку, але не в митний союз. 

Свобода руху капіталу має на увазі не тільки можливість безперешкодних платежів і переказів через кордони, а й покупку нерухомості, акцій компаній та інвестування між країнами. До прийняття рішення про формування економічного і валютного союзу розвиток положень про свободу капіталу йшов повільно. Свобода пересування капіталу діє також і на відносини між країнами-учасниками ЄС та третіми країнами. 

Свобода руху осіб означає, що громадянин Євросоюзу може безперешкодно переміщатися між країнами союзу з метою проживання (у тому числі і щодо виходу на пенсію), роботи та навчання. Забезпечення цих можливостей включає спрощення формальностей при переїзді і взаємне визнання професійних кваліфікацій. 

Свобода руху послуг і свобода установи дозволяє особам, які займаються самостійною економічною діяльністю, вільно переміщатися між країнами союзу і займатися цією діяльністю на постійній чи на тимчасовій основі. Незважаючи на те, що послуги представляють 70% ВВП і робочих місць в більшості держав-членів, законодавство щодо цієї свободи не настільки розвинене, як галузі інших встановлюються свобод. Ця прогалина була недавно заповнена прийняттям директиви про послуги на внутрішньому ринку з метою зняття обмежень між країнами з надання послуг.

 

 

1. Барінгольц О. Інтеграція України до Європейського економічного простору // Вісник КНТЕУ. – 2008. – №3.

2. Бессараб В. Структурні реформи в окремих секторах економіки а контексті інтеграції // Україна на шляху європейської інтеграції. Науково-практичний збірник матеріалів. – К.: Мінекономіки України, CDG, 2006.  

3. Богиня Д., Волинський Г. Структурна перебудова економіки в умовах глобалізації та інформатизації // Економіка України. – 2003. - № 7.

4. Будкін В. Проблеми і перспективи співробітництва між Європейським союзом та Україною // Економіка України. – 2007.

5. Вовчак В., Висоцький К., Літошенко Н., Дубінчак О. Україна на шляху до ЄС. Передумови інтеграції: загальні питання // Україна на шляху європейської інтеграції. Науково-практичний збірник матеріалів. – К.: Мінекономіки України, CDG, 2007. 6. Гребельник О.П., Романовський О.О. Основи зовнішньоекономічної діяльності. – К.: Деміург, 2008.

7. Губський Б. Європейський вектор інтеграційної політики України // Економіка України. - 2007.

8. Дахно І.І. Міжнародна торгівля: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2008.

9. Договір про функціонування Європейського Союзу

10. Европейский союз: Справочник – путеводитель / Под ред. О.В. Буториной, Ю.А. Борко, И.Д. Иванова. – 2-е изд. – М.: Издат. Дом «Деловая литература», 2008.

11. Зінчук В. «Нова» Європа борозни не зіпсує? // Високий Замок, 15.07.2009. Електронна стаття з серверу http://www.wz.lvіv.ua.

12. Копачовець Н., Гончарові Н., Гаркуша М., Капленко О., Шаповалові Л. Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС – новий етап взаємовідносин між Україною та Європейським Співтовариством // Україна на шляху європейської інтеграції. Науково-практичний збірник матеріалів. – К.: Мінекономіки України, CDG, 2007. 

13. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: заснування і етапи 

14. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. – К.: КНЕУ, 2009.

16. Пашков М., Чалий В. Україна і розширення ЄС: проблеми, наслідки, перспективи // http://www.uceps.org/ua/prіnt/139

17. Право ЄС. Особлива частина: Навч. пос./ За ред. М.Р. Аракеляна, О.К. Вишнякова.. - К.: Істина, 2010.

18. Право ЄС: навч.пос./за редакцією Р.А. Петрова. - 4-те видання.-К.: Істина, 2011.

19. Підліснюк В. Функціональний аналіз наслідків транскордонного руху капіталів: макроекономічний аспект // Збірник наукових праць. Вип. 27 / Відп. ред. В.Є.Новицький. - Київ: ІСЕМВ НАН України, 2009.

20. Полякова О. Актуальні проблеми формування відкритої економіки України // Збірник праць вчених. Вип. 14. – Відп. ред. В.Є.Новицький. – Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2008.

21. Попова Ю. Функціональна роль міжнародної торгівлі в умовах ринкової трансформації // Збірник наукових праць. Вип. 34 / Відп. ред. В.Є.Новицький. - Київ: ІСЕМВ НАН України, 2008. 

22. Сідоров Г. Інноваційна діяльність та її впровадження в Україні // Збірник наукових праць. Вип. 36 / Відп. ред. В.Є.Новицький. - Київ: ІСЕМВ НАН України, 2009. 

23. Стратегія економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 роки "Шляхом європейської інтеграції" / Авт. Колектив: А.С.Гальчинський, В.М.Геєць та ін. –К.:ІВЦ Держкомстату України, 2004. –416 с.

24. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2009.