Поняття "свобода надання послуг" в праві Євросоюзу

Перспективи подальших наукових досліджень у цьому напрямі мають стосуватися детального дослідження механізму функціонування внутрішнього ринку ЄС, зокрема, так званих «чотирьох свобод» (свобода руху товарів, послуг, людей та капіталу).

 

 

Початковий період (1958-70)

У Римі шість країн-засновників Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) домовились про створення між собою митного союзу та початок програми наближення своїх національних законодавств. 1 липня 1968 року, за 18 місяців о закінчення перехідного періоду, визначеного у Римському договорі, із зникненням митних тарифів і квот у торгівлі всередині Співтовариства митний союз став реальністю.

Від початку 1970-3 рр. до Білої Книги 1985 року

70-і рр. були позначені низкою подій (закінчення Бреттон-Вудської міжнародної валютної системи, невдача першої спроби створення економічного і валютного союзу, нафтові кризи тощо), які справили негативний вплив на економіку країн-членів Європейського економічного співтовариства. Ці події призупинили процес створення спільного ринку і на початку 80-х рр. в атмосфері відчувався присмак „європесимізму”. Тим не менше, низка факторів сприяла народженню нової сили, яка сприяла появі у 1986 році Єдиного Європейського акту. Цими факторами були:

- рішення Суду ЄС, яке у 1979р. встановило принцип взаємного визнання національних норм;

- низка дискусій між країнами-членами на Самміті у Фонтенбло у 1984 р., що сприяло народженню нового поштовху до побудови Європейського Співтовариства;

Право внутрішнього ринку ЄС:

- зростаюче переконання головних промислових кіл конкурентноздатності на міжнародному рівні.

І саме на цьому тлі у 1985 р. Європейська Комісія опубліковує Білу Книгу про конкуренцію на внутрішньому ринку. У даному документі визначено 279 законодавчих заходів, необхідних для зняття перешкод на шляху торгівлі всередині Співтовариства, та запропоновано програму створення єдиного європейського ринку до 31 грудня 1992 р.

Від Єдиного Європейського Акту 1986 р. до внутрішнього ринку 1993 р.

Єдиний Європейський Акт було прийнято у 1986 році і він вступив у силу 1 липня 1987 року як логічне продовження Білої Книги 1985 року. На той час здавалося очевидним, що амбітна програма законодавства, запропонована Європейською Комісією, не може реалізовуватись без голосування кваліфікованою більшістю у Раді Міністрів. Тому, згідно з Актом до Договору вносилась нова стаття - Стаття 100а (ст. 95 згідно з новою нумерацією), - яка стосувалася заходів зі створення внутрішнього ринку. Вона розширила використання голосування кваліфікованою більшістю у Раді Міністрів (за винятком заходів у податковій сфері, щодо свободи пересування і прав та інтересів зайнятого населення) та дозволила уникнути частих затримок при прийнятті одноголосного рішення. До того ж у Акті було формально закріплено дату 31 грудня 1992 року, запропоновану в Білій Книзі, та дано визначення внутрішнього ринку як „території без внутрішніх кордонів, в межах якої забезпечується свобода руху товарів, осіб, послуг та капіталу у відповідності з вимогами Договору” [8, 32].

Незважаючи на те, що низка положень все ще чекала свого прийняття та/або зміни, в цілому о 1 січня 1993 року внутрішній ринок Співтовариства було створено. Було прийнято більшість законодавчих проектів, визначених у Білій Книзі: повністю скасовано перевірку товарів на внутрішніх кордонах, скасовано рутинні перевірки осіб на внутрішніх кордонах, лібералізовано велику кількість послуг, введено взаємне визнання дипломів та оцінок, відкрито ринки тощо. Тим не менше, програма не була повністю завершена: не було вжито законодавчих заходів щодо:

- повної відміни перевірки осіб на кордонах;

- статуту європейської компанії;

- введення європейської торговельної марки;

- повного відкриття енергетичної ринку;

- повної лібералізації транспортних послуг;

- гармонізації непрямих податків, особливо ПДВ.

У грудні 1992 р. після оприлюднення звіту Сазерлена Європейська Комісія направила до Ради Міністрів та Європейського Парламенту Комюніке про функціонування внутрішнього ринку. Звіт отримав форм” Комюніке пі назвою „Вплив та ефективність єдиного ринку". У червні 1997 року в Плані дій Європейської Комісії щодо єдиного ринку було визначено чіткий перелік необхідних законодавчих заходів, таких як спільна система ПДВ, відміна перевірки осіб на внутрішніх кордонах, статут європейської компанії та лібералізація газопостачання. План дій було затверджено Радою Європи на Амстердамському Самміті в червні 1997 року. Шість місяців по тому на Люксембурзькому Самміті Рада Європа звернулась о Ради Міністрів з проханням пришвидшити виконання плану дій. Але не зважаючи на всі заходи, направлені на завершення формування внутрішньо ринку, він все ще залишається незавершеним проектом. Тим не менше, розмаїття його недоліків та перехідних моментів неухильно зменшується.

Стратегія внутрішнього ринку на 2003-2006 рр.

З метою зміцнення функціонування внутрішнього ринку та повного використання переваг розширеного Європейського Союзу було розроблено Стратегію внутрішнього ринку, у якій були визначені пріоритети та план заходів на період 2003-2006 рр. Вона вважається одним із ключових інструментів координації економічної політики на рівні ЄС наряду із Засадами загальної економічної політики та Засадами