Постановка системи контролінгу на підприємстві

Собівартість продукції є базою для формування та удосконалення цін, визначення національного доходу, прибутку та інших фінансових показників державного плану.

Важливе місце серед різних важелів економічного механізму господарської політики підприємства належить цінам і ціноутворенню, у яких відображають усі сторони його економічної діяльності. Ціна впливає на виробництво, розподіл, обмін і споживання.

Ціноутворення на підприємстві являє собою складний процес, що складається з декількох взаємозалежних етапів: збору і систематичного аналізу інформації про ринок, обґрунтування основної мети цінової політики підприємства на певний період часу, вибору методів ціноутворення, установлення конкретного рівня ціни і формування системи знижок і надбавок до ціни, коректування цінової поведінки підприємства залежно від ринкової кон’юнктури, що складається.

Для оплати праці ІТР на ВП «Шахта «Росія» використовують окладну форму оплати праці; для робітників зайнятих на підземних роботах колективна відрядна, у кожній групі і категорії працівників установлюється свій розмір тарифної ставки першого розряду, виходячи з якої розраховуються групові тарифні ставки за розрядами єдиної тарифної сітки.

Форми і системи оплати праці, які направляються на стимулювання індивідуальних і колективних результатів праці (продуктивності, якості, раціонального використання устаткування і ресурсів), доповнюються іншими показниками, за виконання яких підвищуються розміри індивідуальної заробітної плати.

Крім чистої відрядної заробітної плати, нараховується додаткова премія за досягнення певних кількісних або якісних показників (економія матеріальних ресурсів, поліпшення якості, перевиконання норм виробітку, а саме плану з видобутку вугілля).

Фінанси підприємства охоплюють його грошові відносини з іншими господарськими суб’єктами (по оплаті постачань сировини, товарів, інших матеріальних цінностей, по реалізації продукції, при одержанні фінансових кредитів, при вкладенні капіталу, лізингу); трудовим колективом (по оплаті праці, при розподілі доходів і прибутку та інше); державними органами керування (оплата податків, тощо). Фінансове планування полягає у складанні фінансових планів підприємства.

Стратегією аналізу використання фінансових ресурсів підприємства є визначення його центрів доходів (прибутку) і центрів витрат. Стан фінансових ресурсів підприємства відображає Баланс.

Вивчивши основи техніко-економічного обґрунтування й аналізу результатів виробництва підприємства, необхідно моделювати його економічну стратегію у виробничому підприємстві. Економічним інструментом стратегії виробничого підприємства є бізнес-план. Фінансовий розділ бізнес-плану обов’язково включає три основних документи (план доходів і витрат, план руху грошових коштів і розрахунковий баланс), а також попередні зауваження – свого роду коментар з фінансових умов бізнесу (порядок розрахунків з постачальниками і споживачами, терміни повернення кредитів і відсотки з них, методи визначення собівартості продукції та ін.)

 

 

Сучасне підприємство зі своєю складною структурою виробництва виступає в економіці динамічним об’єктом господарства і представляє закінчену (завершену) систему з певними (визначеними) внутрішніми і зовнішніми цілями. Вони визначають склад і зміст інформації, котра формується і обробляється на підприємстві.

Автоматизована інформаційна система управління організацією є взаємопов'язаною сукупністю даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартів процедур, призначених для збору, опрацювання, розподілу, зберігання, видачі (надання) інформації відповідно до вимог, що випливають з діяльності організації.

Інформаційні системи включають в себе: технічні засоби обробки даних, програмне забезпечення і відповідний персонал. Чотири складові частини утворюють внутрішню інформаційну основу: 

•засоби фіксації і збору інформації;

•засоби передачі відповідних даних та повідомлень;

•засоби збереження інформації;

•засоби аналізу, обробки і представлення інформації.

Різноманітність інформаційних систем з кожним роком все зростає. В залежності від функціонального призначення можна виділити такі системи: управляючі (АСУТП, АСУВ), проектуючі (САПР), наукового пошуку (АСНД, експертні системи), діагностичні, моделюючі, систем підготовки прийняття рішення (СППР), а в залежності від сфери використання – на адміністративні, економічні, виробничі, медичні, навчальні, екологічні, криміналістичні, військові та інші. 

Як правило, це система для підтримки прийняття рішень і виробництва інформаційних продуктів, що використовує комп'ютерну інформаційну технологію, і персонал, який взаємодіє з комп'ютерами і телекомунікаціями.

Виділення планування або контролю як функцій управління породжує відповідні структурні елементи в організаційній структурі організації, а в межах його інформаційної системи – підсистему планування або контролю. Перша забезпечує формування бізнес-планів, планів виробництва, планів маркетингових досліджень, фінансових планів тощо, а друга – інформаційну підтримку контролю.

 

Рис. 3.4.1. Розподіл інформації за рівнями управління

 

Залежно від галузі економіки, де функціонує організація, і рівня керуючої частини в ієрархії органів управління інформація про зміни в об'єкті управління надходить у цю керуючу частину з різною частотою. 

Забезпечення процесу прийняття рішень, а саме: надання потрібної інформації в потрібний час і в потрібному місці, – одне з основних завдань інформаційної системи організації. У зв'язку з цим характер рішень, процес їх прийняття, дискретність їх прийняття істотно впливають на функціонування інформаційної системи організації, а також технології, що застосовується, і навіть викликають необхідність формування нового класу інформаційних систем – комп'ютерних систем підтримки прийняття рішень (СППР).

Для підвищення ефективності маркетингових комунікацій їх потрібно будувати як управління процесом просування товару на всіх етапах – перед продажем, під час продажу, під час споживання і всіх етапах – перед продажем, під час продажу, під час споживання і після споживання. При цьому програми комунікацій, як правило, потрібно розробляти для кожного сегмента, ринкової ніші і навіть окремих покупців. Вибір і реалізація тих чи інших інструментів, їх місце в загальній системі комунікації визначатимуться специфікою цільового ринку, пропонованих товарів і загалом ситуацією на ринку.

Завдяки впровадженню інформаційних систем на підприємстві служба контролінгу одержує всю необхідну інформацію та готує рекомендації для прийняття управлінських рішень вищими керівниками підприємства.

Служба контролінгу завдяки впровадження інформаційних ситем на підприємстві виконує такі функції:

-розробка архітектури інформаційної системи

-стандартизація інформаційних носіїв і каналів

-надання цифрового матеріалу,який дозволив би здійснювати контроль і управління організацією

-збір і систематизація найбільш значущих для прийняття рішення даних

-розробка інструментарія для планування, контролю і прийняття рішень

-консультація щодо виробу коригуючи заходів і рішень

-забезпечення економічності функціонування інформаційної системи.

 

 

Для підприємства будь-якої форми власності дуже важливо враховувати динамікові доходів і витрат протягом певного періоду. Однак сама фінансова інформація або економічний підсумок, виражений у грошовій формі, без належного аналізу виробничої стратегії, ефективності використання виробничих ресурсів і розвитку ринків збуту не дають повної оцінки поточного стану і перспектив розвитку підприємства.

Оцінка діяльності підприємства здійснюється на основі комплексного аналізу кінцевих результатів його економічної і соціальної ефективності.

Для отримання рівня рентабельності на підприємстві впроваджена служба контролінгу. 

Контролінг забезпечує вироблення альтернативних підходів при здійсненні оперативного і стратегічного управління процесом досягнення кінцевої мети і результатів діяльності підприємства. 

В ході комплексного обстеження і розробки системи збору інформації необхідні знання про документообіг на підприємстві, служба контролінгу може зайнятися оптимізацією цієї сторони діяльності підприємства. Для успішного проведення цієї операції службі допомагає плановий відділ.

Виявляються причинно-наслідкових зв’язків при зіставленні виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) і витрат, а також застосовує заходи щодо регулювання відхилень, які виникли та оптимізації співвідношення «витрати-прибуток».

Контролінг формує систему управління підприємством. 

Для ВП «Шахта «Росія» потрібна наступна стратегія: модернізація обладнання, упровадження нових технологій та ефективного маркетингу, пошук нових ринків збуту продукції, розробка й реалізація прогресивної стратегічної концепції контролінгу та управління, створення системи контролінгу інвестиції.

Слід зазначити, що ВП „Шахта „Росія”, як і інші аналогічні дотаційні підприємства вугільної галузі України, одержує відповідну компенсацію з бюджету на покриття тієї частини виробничих, котра перевищує отриманий доход (прибуток). Ця частина характеризує рівень дотаційності ВП „Шахта „Росія”-показника, що безпосередньо зв'язаний з рівнем прибутковості підприємства.

Служба контролінгу впливає на координацію зусиль менеджерів різних рівнів на досягнення загальної мети, інформаційну та консультативну підтримку прийняття управлінських рішень, створення і забезпечення функціонування загальної інформаційної системи управління підприємством

 

 

1. Анискин Ю.П., Павлов А.М. Планирование и контролинг: Учебник.-М.:Омега-Л, 2003. – 278с.

2. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч.посібник.-К.:КНЕУ, 2003. - 524с.

3. Калайтан Т.В. Контролінг: Навчальний посібник. – Львів: Новий Світ -2000, 2008. – 252с.

4. Пушкар М.С., Пушкар Р.М. Контролінг – інформаційна підсистема стратегічного менеджменту: Монографія. – Тернопіль, 2004. – 370с.

5. Шрайт Б., Петрик О. Контролінг і управління підприємством// Бухгалтерський облік і аудит. – 1995. -№5. – С.32-35.