Практична імунологія

Існують білки, які контролюють активацію комплементу. До цих білків відноситься інгібітор С1-компонент комплементу - α-глобулін, який пригнічує активність С1r, C1s та перехід від С4 до С2. Відсутність C1 асоціюється з ангіоневротичним набряком. На активність комплементу та його ефекти впливають багато білків, асоційованих з мембраною - це клітинні рецептори для фрагменту С3, названі CR1, CR2, CR3, CR4 (комплемент-залежні рецептори 1, 2, 3, 4). CR1 є специфічним рецептором для С3b і присутній на еритроцитах, В-лімфоцитах, деяких Т-лімфоцитах, нейтрофілах, моноцитах, тучних клітинах, еозинофілах та гломерулярних подоцитах. Процес зв΄язування з цим рецептором є важливим для ефективного фагоцитозу. CR2 присутній на всіх В-лімфоцитах та епітеліальних клітинах та необхідний для диференціації В-лімфоцитів. CR3 виявлений на нейтрофілах, моноцитах та лімфоцитах і приймає участь у антитіло-опосередкованій клітинній цитотоксичності, є промотором клітинної адгезії. CR4 є подібним до С3-зв΄язуючої молекули.

Функції комплементу:

• опсонізуюча (посилення фагоцитозу: С3а – посилює адгезію, С3а, С4а, С5а – посилюють хемотаксис);
• прозапальна (формування запального вогнища - С3а, С4а та С5а стимулюють дегрануляцію базофілів і тучних клітин з виділенням біологічно активних речовин алергії, які посилюють запальний процес);
• цитотоксична або літична (кінцевий продукт активації системи комплементу - мембрано-атакуючого комплекс - сприяє утворенню мікропор у мембрані патогену і перерозподілу електролітів з наступним осмотичним лізисом);
• елімінаційна - руйнування циркулюючих імунних комплексів при участі компонентів комплементу, лізосомальних ферментів, плазміну; 
• фібринолітична - приймає участь у згортанні крові;
• анафілатоксична - утворює активовані форми компонентів комплементу (анафілотоксини С3а та С5а), які стимулюють виділення біологічно активних речовин алергії.

Цитокіни – регулятори та ефектори імунної системи. Цитокіни – це спільна назва групи білків (факторів неспецифічної імунної відповіді), які продукуються різними клітинами та здатні стимулювати або пригнічувати диференціацію, проліферацію та інші функції імунних клітин, регулюючи міжклітинну взаємодію.

Цитокіни володіють наступними особливостями:

•один і той же цитокін може продукуватися різними клітини;

•одна клітина може продукувати більше одиного цитокіна;

•один і той же цитокін може мати вплив на різні типи клітин;

•різні цитокіни можуть індукувати однакову відповідь і функцію конкретного типу клітин

 

Цитокіни поділяються на: 1) інтерлейкіни, 2) інтерферони, 3) фактор некрозу пухлин (фактори цитолізу), 4) трансформуючі фактори росту, 5) хемокіни.

 

Інтерлейкіни ( їх нараховують 34): ІL-1 (лімфоцитатакуючий) синтезується в основному моноцитами/макрофагами, активізує проліферацію сенсибілізованих антигеном Т- і В-лімфоцитів. ІL-1 - багатофункціональний прозапальний цитокін, який приймає участь у формуванні запалення, впливає на ЦНС (викликає сонливість, анорексію, гарячку), стимулює продукцію гострофазових білків; ІL-2 (фактор росту Т-лімфоцитів) - продукується Тh1, посилює проліферацію лімфоцитів; сприяє дозріванню Т-цитотоксичних лімфоцитів, проліферації і диференціації В-лімфоцитів, продукції антитіл; посилює функцію NК клітин, моноцитів, макрофагів; відіграє важливу роль у апоптозі; його рівень підвищується при автоімунних та алергічних хворобах; знижується – при онкопатології, імунодефіцитах (природжених і набутих), тяжких вірусних інфекціях, опіках, травмах, лікуванні цитостатиками і ГКС; ІL-3 (колонієстимулюючий) - стимулює проліферацію і  диференціацію  клітин-попередників гемопоезу; 

ІL-4 (фактор, який стимулює В-лімфоцити) - продукується Тh2, стимулює проліферацію активованих В-лімфоцитів, переключає синтез IgG1 на синтез IgЕ; антизапальний; ІL-5 (еозинофільний фактор) - продукується Тh2, моноцитами, макрофагами, ендотеліальними клітинами; переключає синтез IgG на IgЕ, синтез сироваткового IgA - на sIgA; стимулює антитілоутворення, антизапальний; ІL-6 (фактор диференціації В-лімфоцитів) - за своєю дією подібний до ІL-1; ІL-7 (головний В-клітинний лімфопоетин) - продукується стромальними клітинами кісткового мозку; ростковий фактор пре-В- і пре-Т-лімфоцитів, активізує зрілі Т-лімфоцити; ІL-8 (нейтрофільний фактор) - продукується моноцитами, Т-лімфоцитами; виконує роль індуктору гострої запальної реакції, стимулює адгезію і дегрануляцію нейтрофілів; ІL-9 (фактор росту Т-хелперів) - стимулює проліферацію Т-лімфоцитів, модулює синтез IgD i IgE; володіє аналогічною дією ІL-4; ІL-10 (супресивний фактор) - володіє регуляторною функцією; продукується Тh2 та Тh3, моноцитами; пригнічує синтез цитокінів, які продукують Тh1 (інтерферонів, TNF, ІL1, ІL3, ІL12, хемокінів); антизапальний; ІL-11 (тромбоцитарний фактор) - стимулює тромбоцитопоез та антитілоутворення; ІL12 – продукується моноцитами, макрофагами; підтримує баланс між Тh1 і Тh2; посилює проліферацію Тh1, пригнічує проліферацію Тh2; ІL-13 -  продукується Тh2; дія його аналогічна ІL-4; стимулює продукцію колагену через систему фібробластів; ІL14 – фактор В-клітинної пам’яті; ІL-15 – сприяє проліферації та диференціації Т-, В-лімфоцитів, NК (активованих); ІL-16 – продукується Т-цитотоксичними лімфоцитами, хемоаттрактант, фактор росту Т-хелперів; ІL-17 – продукується Т-хелперами; посилює продукцію ІFN-γ, ІL-6, ІL-8, CSF; ІL-18 – продукується макрофагами, клітинами печінки; посилює продукцію ІFN-γ, активність NК.  Існують цілі родини таких інтерлейкінів, як  ІL-10, ІL-12, ІL-17.

Ростові фактори (відомо до 40 видів росткових факторів): G-CSF (гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор), M-CSF моноцитарний колонієстимулюючий фактор), GМ-CSF (гранулоцитарнио-моноцитарний колонієстимулюючий фактор), TGF-β (трансформуючий фактор росту β) - негативний регулятор імунної відповіді, сприяє регенерації ран, росту судин у регенерованій тканині, стимулює утворення sIgA; еритропоетин – стимулятор еритропоезу.

Цитотоксичні фактори - найбільш відомими є пухлинонекротизуючі фактори/туморнекротичні фактори (TNF-α – кахектин), існує родина цього цитокіну; потужний прозапальний цитокін, володіє цитостатичною, імуномодулюючою, противірусною, протипухлинною дією; TNF-β (лімфотоксин) - сприяє апоптозу.

Хемокіни – цитокіни спеціального призначення, сприяють міграції лімфоцитів та інших лейкоцитів з циркулюючої