+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
231
Мова:
Українська
перетворюються в Т-хелпери і Т-цитотоксичні лімфоцити і, відповідно, починають синтезувати цитокіни, такі як, наприклад, як INF- і TNF-. Окрім цього, для розпізнавання антиґену - і -Т-лімфоцитам не потрібні молекули HLA; антиґенна презентація для них відбувається при участі білків теплового шоку (HSP). - і -Т-лімфоцити відносяться до першої лінії захисту слизових оболонок, здатні розпізнавати і руйнувати патоґен, в т.ч. внутрішньоклітинний, власні епітеліальні клітини, стресовий рівень яких досягнув критичного рівня і несумісний з подальшим їх функціонуванням. Окрім того, доведено, що ці Т-лімфоцити через синтез відповідних цитокінів реґулюють ріст епітеліальних клітин, сприяючи реґенерації слизової.
Вважається, що - і -Т-лімфоцити першими реагують на проникнення патоґену в епітеліальні клітини. Виділяючи цитокіни, вони сприяють активації, в першу чергу, клітинних факторів неспецифічного імунного захисту (макрофаґів, ґранулоцитів, кілерних клітин). Згодом в процес імунного захисту включаються - і -Т-лімфоцити, які формують розвиток адаптивної імунної відповіді. Дослідження показали, що кількість - і -Т-лімфоцитів у гострій фазі хвороби збільшується, а у випадку хронізації перебігу патолоґії їх число зменшується. Можливо, перехід хвороби в хронічну стадію перебігу в першу чергу зумовлюється зниженням рівня міжепітеліальних - і -Т-лімфоцитів.
Функції - і -Т-лімфоцитів при запаленні:
1) на ранніх етапах запалення:
- пряма цитотоксична дія;
- продукція цитокінів;
- дозрівання дендритних клітин;
- допомога В-лімфоцитам у синтезі антитіл;
- активація NК;
- стимуляція формування гранульоми Т-ефекторними клітинами;
- координація взаємодії факторів природженого і набутого імунітету.
2) на пізніх етапах запалення:
- протизапальна активність;
- цитотоксична активність активованих макрофагів;
- репаративна дія.
Гуморальний природжений імунітет
Плазма і сироватка крові мають протиінфекційні властивості, завдячуючи наступним факторам, які містяться в крові:
- α- і β-аглютиніни;
- гемолізини;
- природні та видові антитіла (антитіла Форсмана) - синтезуються навіть при відсутності антигенної стимуляції; зв’язуються з ліпополісахаридом, активізуючи компоненти комплементу або з внутрішньоклітинним пептидогліканом, який руйнується лізоцимом; виступають у ролі опсонінів;
- β-лізин – білок, який вивільнюється з тромбоцитів при їх руйнуванні, володіє антибактеріальними властивостями відносно грам (+) бактерій;
- білки гострої фази запалення (СРП, α2-макроглобулін, серомукоїди, амілоїд А тощо) - захисні білки, які продукуються під час гострої фази будь-якого запального процесу; синтезуються гепатоцитами під впливом монокінів; активізують компоненти комплементу, виступають у ролі опсонінів;
- лізоцим (мурамідаза) - синтезується нейтрофілами, моноцитами, макрофагами; міститься в біологічних рідинах організму (слина, сльози, спинно-мозкова рідина, молозиво, грудне молоко, кров тощо); сприяє розщепленню мурену - складового компоненту стінки бактерій;
- лактоферин і трансферин – білки, які зв’язують залізо, яке необхідне для метаболізму бактерій;
- лактопероксидаза;
- редокс-система - активні форми кисню;
- оксид азоту;
- дефензини (α і β) - ендогенні пептиди-антибіотики; α-дефензини містяться в гранулах нейтрофілів, β-дефензини - синтезуються епітеліоцитами дихальних шляхів та ШКК; механізм їх дії - вбудовування в клітинні мембрани бактерій чи оболонку вірусів з наступним порушенням їх цілісності;
- система комплементу;
- пропердин - білок, який приймає участь в активації системи комплементу за альтернативним шляхом;
- система ейкозаноїдів - похідних арахідонової кислоти. Простагландини і лейкотрієни володіють вазоактивним властивостями (більш виражена в простагландинів), хемотаксичним (більше виражена в лейкотрієнів), викликають розширення артеріол і звуження венул; посилюють дію біологічно-активних речовин алергії, посилюючи проникливість судин; простациклін - синтезується ендотелієм, сприяє вазодилятації, зниженню агрегації тромбоцитів, активується при запальному процесі; тромбоксан А2 - синтезується тромбоцитами, посилює агрегаційні властивості крові, викликає спазм судин;
- цитокіни, в т.ч. інтерферони;
- система адгезивних молекул (селектини, адресини, інтегрини, надродина Ig).
Система комплементу також відноситься до природженого імунного захисту Вона доповнює, посилює роль та активність антитіл. Система комплементу охоплює біля 35 білків, розчинених та фіксованих на мембранах клітин. Компоненти комплементу позначаються літерою С (complement) і відповідними цифрами. При їх розщепленні утворюються субодиниці, які позначаються літерами а-b (наприклад, С3а, С4b тощо).
Найважливіші функції системи комплемент
ФункціяКомпоненти комплементу
ОпсонізаціяC3, C4
Хемотаксис і активація лейкоцитівC5a, C3a, C4a
Знищення бактерійних клітин та інфікованих клітин людиниМембраноатакуючий комплекс (C5b-C9)
Посилення гуморальної відповідіC3b, C4b зв΄язуються комплексом антиген-антитіло і фіксуються через рецептор CR2 на В-лімфоцитах
Формування імунологічної пам΄ятіC3b, C4b зв΄язуються комплексом антиген-антитіло і фіксуються через рецептори CR2 та CR3 на дендритних клітинах
Елімінація імунних комплексівC1q та фрагменти компонентів C3 та C4
Знищення апоптичних клітинC1q та фрагменти компонентів C3 та C4
Компоненти комплементу циркулюють у крові в неактивному стані, їх активація відбувається трьома шляхами:
- класичний (імунний),
- альтернативний (пропердиновий),
- маннозов’язуючий (лектиновий).
1)Класичний шлях активації системи комплементу починається із С1 з наступною послідовною активацією компонентів С4 → С2 → С3 → С5 → С6 → С7 →С8 →С9 та формування мембран-атакуючого комплексу (C5b-C9). Для нього необхідні специфічні IgG, IgM та імунні комплекси, тому для запуску цього шляху активації системи комплементу необхідний певний час (5-6 днів).
2)Альтернативний шлях активації системи комплементу починається із С3 і розвивається настуним чином: С3→ С5 → С6 → С7 →С8 →С9 → мембран-атакуючий комплекс. У запуску ферментативно-каскадної реакції за цим механізмом приймає участь пропердинова система (білок фактор В і фактор D), а для активації С3 компоненту комплементу необхідна присутність бактерійних ендо- чи екзотоксинів, агрегованих імуноглобулінів, полісахаридів, ліпополісахаридів та самих збудників (вірусів, вірусних часток, паразитів). Суть активації за альтернативним шляхом полягає в тому, що реакція відбувається моментально (його ще називають «швидкою допомогою»), і не потребує антитіл класів IgG, IgM та компонетів комплементу С1, С4, С2.
3)Маннозозв’язуючий шлях активації системи