Правові та організаційні засади формування і функціонування персоналу митних органів України

Для координації науково-методичної роботи за напрямками діяльності системи психологічного забезпечення автором пропонується створити при директорі департаменту кадрової роботи ДМСУ позаштатну координаційно-методичну раду. До її складу рекомендується включити представників голови ДМСУ, відділів департаменту кадрової роботи, департаменту внутрішньої безпеки, відповідних відділів департаменту боротьби з контрабандою, управління митної варти, юридичного департаменту, відділу соціально-психологічних досліджень АМСУ й відділів психологічного забезпечення навчального процесу та психологічної підготовки Київського і Хмельницького центрів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів ДМСУ.

Автор дійшов висновку, що формування системи психологічного забезпечення митних органів доцільно провести в три етапи за три-чотири роки і визначив перелік правових та організаційних заходів, які необхідно здійснити на кожному етапі. До основних умов формування і розвитку такої системи автором, зокрема, віднесено: розробку пакету відповідних нормативно-правових актів, які б чітко регламентували організацію та функціонування цілісної системи психологічного забезпечення митних органів (Положення про систему психологічного забезпечення митних органів України, Положення про доступ до психологічної інформації та правила користування нею в Державній митній службі України, Програми розвитку системи психологічного забезпечення митних органів, Посадових інструкцій працівників системи психологічного забезпечення, їх кваліфікаційних характеристик тощо); комплектування кадрового складу зазначеної системи висококваліфікованими фахівцями у даній галузі; проведення наукових досліджень з метою вдосконалення форм і методів психологічного забезпечення, визначення його нормативів і стандартів на рівні сучасних досягнень наукової теорії і практики; взаємодію з правоохоронними органами та іншими органами влади, науковими установами і організаціями щодо обміну досвідом з питань психологічного забезпечення службової діяльності.

У підрозділі 3.2. “Перспективи вдосконалення системи психологічного забезпечення” розглядаються запропоновані автором напрямки вдосконалення системи психологічного забезпечення, провідним з яких вважається розробка, затвердження і реалізація комплексної Програми психопрофілактичної роботи в митних органах України (ділі – Програми). Дане твердження ґрунтується на тому, що передбачення та попередження негативних ситуацій та їх наслідків є більш ефективним засобом роботи з персоналом, ніж діяльність з їх усунення. 

Дисертант відзначає, що всі психопрофілактичні заходи за змістом можна поділити на п’ять основних груп: організаційно-правові, психолого-педагогічні, психологічні, психотерапевтичні та науково-методичні. При цьому перша з зазначених груп має забезпечувати відповідність нормативно-правової бази всіх інших груп чинному законодавству і повинна включати, зокрема, розробку нормативного забезпечення організаційних заходів на виконання завдань комплексної Програми. 

Визначено коло суб’єктів психопрофілактичної роботи – це керівники митних органів усіх рівнів та фахівці системи психологічного забезпечення. До об’єктів психопрофілактичної роботи віднесено кандидатів на службу в митних органах, на навчання в АМСУ й інших закладах освіти, які готують спеціалістів для митної служби України, а також персонал митних органів.

Для оптимізації функціонування системи психологічного забезпечення і проведення на високому рівні психопрофілактичної роботи в митних органах автор також рекомендує розробити відповідне інформаційно-методичне та програмне забезпечення. Зокрема, створити банк інформаційно-довідкових матеріалів загального характеру відповідно до напрямків діяльності системи психологічного забезпечення та електронну нормативно-правову базу щодо організації і функціонування системи психологічного забезпечення. 

 

 

У результаті дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його застосування, а також теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях права та вивчення позитивного світового досвіду з проблематики роботи, дисертантом запропоновано шляхи вирішення наукової задачі щодо удосконалення правових та організаційних засад процесів формування і підвищення ефективності функціонування персоналу митних органів України. Автором сформульовано ряд теоретичних висновків, положень і практичних рекомендацій, спрямованих на формування нових та удосконалення існуючих правових конструкцій, категорій і понять в галузі адміністративного права. Розроблено та внесено науково обґрунтовані пропозиції з вдосконалення чинного адміністративного законодавства України. 

Проведене дослідження дозволяє зробити такі основні висновки: 

1. Під кадровою політикою Державної митної служби України пропонується розуміти систему основних цілей, принципів, форм, методів, завдань і заходів роботи щодо забезпечення митних органів необхідною кількістю персоналу, який має відповідні ділові, моральні та професійні якості. Вона є одним з видів галузевої кадрової політики. У сучасних умовах політичних перетворень кадрова політика набуває особливого значення, оскільки від якості персоналу митних органів та правильної організації роботи з ним залежить успішність виконання завдань, які ставить держава перед митною службою України. 

2. Поняття “посада” дисертант формулює таким чином: це визначена структурою і штатним розписом первинна одиниця організації, для якої нормативними актами встановлено коло прав, обов’язків, службових повноважень та відповідальності. 

3. Поняття “персонал митних органів України” визначено як штатний склад митних органів, який володіє спеціальними знаннями, має відповідну професійну підготовку, практичні навички і виконує як основну професію службові обов’язки в митних органах України та отримує за свою роботу грошове забезпечення з коштів державного бюджету. Як і поняття “кадри”, воно включає в себе