Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Представництво у цивільному процесі України

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
45
Мова: 
Українська
Оцінка: 

представляють, у таких випадках ніякого відношення не має. Представництво в цивільному праві відрізняється від представництва суміжних правових інститутів, наприклад, від представництва судового або процесуального.

В ролі особи, яку представляють, може виступати будь-який суб'єкт цивільного права, – юридична особа або громадянин незалежно від стану дієздатності. Представником же може бути не кожний суб'єкт цивільного права. Необхідною умовою правосуб'єктності працівника є його правоздатність і дієздатність. Як виняток, представниками юридичних осіб у сфері торгівлі і обслуговування можуть виступати громадяни, які досягли трудового повноліття, тобто 16 років. В ролі представників не можуть виступати особи, які знаходяться під опікою або піклуванням.
Не можуть бути представниками адвокати, які отримали доручення про надання юридичної допомоги з порушенням встановлених правил, а також судді, слідчі і прокурор, заборонено виконувати обов'язки добровільного представника окремих громадян, крім випадків, коли вони діють як представники закону і представники відповідного суду чи прокуратури, які є стороною у справі.
Повноваження представника можуть визначатися довіреністю, законом або адміністративним актом, а також випливати з обставин, в яких діє представник. Обсяг і характер повноважень представника, а також умови їх здійснення напряму залежать від юридичних факторів, які лежать в основі представництва. Наявність у представника повноважень – обов'язкова умова любого представництва. Однак, мають місце і такі випадки, коли угоди і інші юридичні дії від імені і в інтересах одних осіб здійснюються іншими особами, які не мають для цього необхідних повноважень.
Гадаю, що в даній роботі мені вдалося у певній мірі розкрити питання про представництво в цивільному праві. Однак і на майбутнє дане питання потребує подальшого вивчення.
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
 
  1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної ради України 28 червня 1996 року. Офіційне видання. – Київ: Українська Правнича Фундація, 1996. – 64 с.
  2. Закон України “Про охорону дитинства” 26 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України, 2001, № 30, ст. 142. Із змінами, внесеними згідно із Законом N 5477-VI від 06. 11. 2012р.
  3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. №2 „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”.
  4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40-41, 42. – ст. 492. Із змінами, внесеними згідно із Законом N 5477-VI від 06. 11. 2012.
  5. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – ст. 356. Із змінами, внесеними згідно із Законом N 4765-VI від 17. 05. 2012p..
  6. Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971 року // Відомості Верховної Ради України. – 1971. – № 50. – ст. 375. Із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI від 16. 102012p.
  7. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 53, ст. 793. Із змінами, внесеними згідно із Законом N 4523-VI від 15. 03. 2012p.
  8. Закон України “Про об'єднання громадян” від 16 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради України, 1992, № 34, ст. 504. Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2388-VI від 01. 07. 2010р.
  9. Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність ” від 15липня 2012 року // Урядовий курьєр, 2012, № 159.
  10. Закон України “Про нотаріат” від 2 вересня 1993 року // Відомості Верховної Ради України, 1993, № 39, ст. 383. Із змінами, внесеними згідно із Законом N 5492-VI від 20. 11. 12р.
  11. Закон України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15 вересня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України, 1999, № 45, ст. 397. Із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16. 10. 2012р.
  12. Варфоломєєва Т. Сучасне і майбутнє української адвокатури // Закон і бізнес. – 1996. – 20 берез. – С. 1.
  13. Вейт Ф. Профессия – адвокат: [Франция] // Бизнес и страхование. – 1998. – № 3. – С. 39-41.
  14. Дрейзіна Д., Міняфаєва Є. Підтвердження повноважень адвоката у цивільному судочинстві // Юридична України. – 2008. – № 6. – С. 92-95.
  15. Галушко Ю. Важливий інститут захисту прав громадян: [Адвокатура] // Право України. – 1996. – № 5. – С. 46-48.
  16. Гетманцев О. В. Особливості цивільно-процесуальних відносин з участю представника// Наук. вісн. Черн. ун-ту, 2002. – Вип. 147. Правознавство. Зб. наук. праць. – с. 53-56.
  17. Ильинская И. М., Лесницкая Л. Ф. Судебное представительство в гражданском процессе. – М., 1964. – С. 21.
  18. Камінський В. Кого захищають адвокати: [Функції і права адвокатури] // Юрид. вісн. України. – 1998. – 5-11 лют. – С. 4.
  19. Клейман А. Ф. Гражданський процесс. – М. : Юридическая литература, 1977. – С. 96.
  20. Ковтун Л. Представництво в цивільному процесі: окремі проблеми // Право України. – 2004. – № 1. – С. 39-43.
  21. Кравчук В. М. Стратегія і тактика цивільного процесу: Практ. Посіб. – К. : Атака, 2005. – С. 251-252.
  22. Крупко П. Суб'єкти добровільного представництва за цивільним правом. // Право України. – 2002. – № 5. – С. 105 – 110.
  23. Крупко П. Наслідки неналежного здійснення добровільного представництва. // Право України. – 2002. – № 10. – С. 108 -111.
  24. Логінова С. Адвокатська таємниця через призму судово-правової реформи. // Право України. – 2002. – № 2. – С. 94-97.
  25. Луць В. В. Цивільне право. – Львів: Видавництво Львівського університету, 2003. – 122 с.
  26. Озерський І. В. Майбутні особливості представництва прокурора вцивільному судочинстві у світлі нового цивільного процесуального законодавства. // Право України. – 2005. – № 5. – С. 19-22.
  27. Павлуник І. А. Представництво в цивільному процесі України: Авто. лис. канд. юрид. наук: 12. 00. 03 / Київський національний ун-т ім. Та-Р. цл Шевченка. – К., 2002. – 19 с.
  28. Павлуш І. Особливості участі адвоката у цивільному процесі. // Право України. – 1999. – № 9. – С. 62-65.
  29. Сапунков В. Представництво як процесуальний інститут // Вісник прокуратури – 2002. № 6. С. 67-72.
  30. Сафулько С. Ф., Зейкан Я. П. Щодо повноважень адвоката в Цивільному процесі // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 11. – С. 45-48.
  31. Судаков В. Ордерное доверие к адвокату / В. Судаков // Юридическая практика. – № 355 (41).
  32. Сухарев И. О Правилах профессиональной этики адвоката // Юрист. – 1997. – № 10. – С. 12-13.
  33. Тертишніков В. І. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково- практичний коментар. – Харків, 2007. – 576 с.
  34. Фурса С. Я. Довіреність та інститут представництва в цивільному законодавстві, нотаріальному та цивільному процесах України // Право України. – 1999. – № 4. – С. 94-96.
  35. Фурса С. Л., Фурса Є. І. // Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 т. / За заг. ред. С. Я. Фурси. – К. : Видавець Фурса С. Я. : КНТ, 2006. – С. 178-196.
  36. Хотенець П. В. Пpавовий статус адвоката в Укpаїні: Автоpеф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юpид. наук. 12. 00. 10 /Hац. юpид. акад. Укpаїни ім. Яpослава Мудpого. – Х., 2002. – 19 с.
  37. Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право України: Підруч. для студ. Юрид. спец. вищих. навч. закл. – К. : Видавничий Дім „ІнЮре”, 2005. – 624 с.
  38. Штефан М. Й. Представництво адвоката в цивільному процесі Англії. / В кн: Сучасні системи адвокатури. – Київ. – 1993. – 124-127 с.
  39. Штефан О. О. Цивільне процесуальне право України: навч. посіб. / О. О. Штефан. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 360 с.
  40. Яновська О. Система гарантій адвокатської діяльності – крок до громадянського суспільства // Право України. – 1996. – № 5. – С. 48-51.
  41. Яновська О. Адвокатська таємниця як правова гарантія адвокатської діяльності // Право України. – 1997. – № 2. – С. 33-37.
Фото Капча