Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Представництво у цивільному процесі України

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
45
Мова: 
Українська
Оцінка: 

представництва: Сімейний кодекс, Цивільний кодекс та ін. На базі таких нормативних актів встановлюються матеріальні основи процесуального представництва;

  • Закони України, норми яких регулюють правовий статус окремих видів представників, зокрема, закони України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, „Про прокуратуру”, „Про Уповноваженого Верховною Радою України з прав людини”, тощо;
  • підзаконні нормативно-правові акти, норми яких приймаються у розвиток положень Конституції та законів України.
  • Підставами виникнення процесуального представництва є виникнення цивільних процесуальних правовідносин, оскільки на відміну від матеріального представництва, яке обумовлюється в основному нормами матеріального законодавства, процесуальне – виникає у зв'язку із вчиненням процесуальних дій. Наприклад, подання заяви одним із батьків – представником до суду у інтересах малолітньої особи здійснюється на підставі норм ЦК, СК та Закону України „Про охорону дитинства”, але виникатиме лише при отриманні судом такої заяви. Так само у разі прийняття позовної заяви судом, спрямованої проти інтересів особи (зокрема щодо розподілу майна тощо), яка визнана судом недієздатною, представництво її інтересів у суді має здійснювати опікун. Тобто, комплекс прав та обов'язків представників, який встановлений у нормах матеріального права, поширюється й на норми процесуального права, але він активізується при виникненні цивільних процесуальних правовідносин.
     
    РОЗДІЛ II. ВИДИ ПРЕДСТАВНИЦТВА
     
    Процесуальне представництво слід розглядати як самостійний правовий інститут, який включає систему правових норм, покликаних регламентувати відносини, що виникають між довірителем та представником у процесі здійснення останнім юридично значимих дій, спрямованих на реалізацію та захист прав та законних інтересів довірителя. Слід зазначити, що у юридичній літературі простежується наявність множинної кількості підходів до класифікації процесуального представництва, які зумовлені соціально-економічними, родинними, правовими та іншими зв'язками між довірителем та представником.
    Перш ніж перейти до виділення окремих видів процесуального представництва, зазначимо класифікуючі ознаки, відповідно до яких можна виділити основні види процесуального представництва:
    • специфічність підстав виникнення процесуального представництва;
    • особливість процесуального статусу довірителя;
    • особливість статусу особи, яка здійснює представницькі функції.
    Залежно від підстав виникнення представництво поділяється на види:
    • законне представництво;
    • договірне представництво.
     
    За способом виникнення:
    • необхідне (факультативне і обов’язкове) ;
    • добровільне.
     
    Залежно від процесуального статусу довірителя можна виділити такі види процесуального представництва:
    • представництво сторін (позивача, відповідача) ;
    • третіх осіб (з самостійними вимогами і без самостійних вимог) ;
    • представництво заявника, заінтересованих осіб;
    • представництво органів державного управління.
     
     
     
    За ознаками особи, яка може здійснювати представництво інших осіб у судовому засіданні:
    • адвокатами;
    • юридичними консультантами;
    • уповноваженими профспілок;
    • уповноваженими особами об'єднань громадян;
    • батьками, опікунами, піклувальниками;
    • прокурорами;
    • співучасниками;
    • громадянами, які допущені судом до представництва конкретної осіб в конкретній справі.
     
     
     
     
     
     
     
    2. 1 Залежно від підстав виникнення: договірне і законне
     
    Законне представництво, що виникає на підставі юридичних фактів і норм закону, адміністративного акта чи рішення суду. Таке представництво має місце у випадках, коли існують певні обставини, за яких особа не може самостійно брати участь у цивільному процесі, що передбачено положеннями ст. 39 ЦПК. Згідно з ЦПК законними представниками можуть бути:
    • права, свободи та інтереси малолітніх осіб, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи – патронатні вихователі у разі встановлення патронату над дітьми відповідно до норм цивільного законодавства;
    • права, свободи та інтереси неповнолітніх, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді – їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом;
    • права, свободи та інтереси особи, яка визнана безвісно відсутньою, захищає опікун, призначений для опіки над її майном – ним виступає нотаріус або особа, якій видано нотаріусом свідоцтво охоронця майна;
    • права, свободи та інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, захищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна, тобто нотаріус.
    Законними представниками можуть бути батьки, усиновлювачі, піклувальники та інші особи, визначені законом, яких відповідно до ст. 43 ЦПК їх може бути призначено або замінено судом у таких випадках:
    • у разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності;
    • якщо малолітня чи неповнолітня особа, позбавлена батьківського піклування, не має законного представника;
    • у разі якщо законний представник цих осіб не має права вести справу у суді з підстав, встановлених законом;
    • якщо малолітня чи неповнолітня особа заявила клопотання про призначення чи заміну їй законного представника.
     
     
     
    Цивільний кодекс України визначає такі чотири підстави встановлення опіки і піклування судом, які є підставами особливого виду судового представництва – по призначенню суду:
    • суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною;
    • суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності (зазначені підстави застосовуються судом при розгляді відповідних цивільних справ) ;
    • якщо при розгляді справи буде встановлено, що малолітній позбавлений батьківського піклування;
    • якщо при розгляді справи буде встановлено, що неповнолітній позбавлений батьківського піклування.
    У цих випадках, якщо при розгляді цивільної справи буде встановлено, відсутність батьківського піклування, та відсутність законного представника, суд своєю ухвалою встановлює над малолітньою чи неповнолітньою особою відповідно опіку чи піклування за поданням органу опіки та піклування, призначає опікуна чи піклувальника та залучає
    Фото Капча