Проблемність на уроках української літератури

місткість: зміст питання передбачає широке охоплення матеріалу.

Проблемному питанню притаманні всі ці ознаки, а не окремі з них [8, с. 7].

Проблемна ситуація виникає на уроці тоді, коли на шляху до досягнення навчальної мети виникає потреба нових знань або встановлення логічних зв'язків між фактами. Проблема постає також тоді, коли цілком можливі різні розв'язання питання і треба знайти найточніший і найбільш доказовий варіант. Проблема – це завжди трудність, пошук виходу з безвиході або з-поміж кількох можливих виходів.

Г. Токмань класифікує проблемні запитання за ознакою «структури виходу з інтелектуальної безвиході»:

Учні дістають запитання, для відповіді на яке в них не вистачає інформації.

Постановка проблеми, для розв’язання якої потрібно застосувати складний алгоритм мислительної діяльності.

Складне питання з літературного аналізу тексту, відповісти на яке можна, лише застосувавши науковий теоретико-літературний інструментарій та проникнувши в підтекст твору.

На питання можна відповісти по-різному, учень обирає один з варіантів відповіді, здійснюючи екзистенційний вибір; обираючи саме таке, а не інше прочитання художнього тексту, він обирає себе саме таким, а не іншим.

Проблемне запитання потребує уваги до деталі тексту – психологічної, філософської, історичної, соціальної, мистецької: відповідь можна дістати через тлумачення деталі, яка не відіграє значної ролі в розвитку подій (в епосі та драмі) чи в перебігу почуттів і думок (у ліриці), проте ховає значний підтекст, що виявляється герменевтично, через зіставлення частини і цілого, за принципом герменевтичного кола. З «безвиході виходу справді немає, але є шпаринка (деталь), ми зазираємо в неї – і раптом бачимо яскраво освітлену велику кімнату – внутрішній світ героя, філософську ідею, соціальну проблему тощо [19, с. 58].

Козуля Я. пропонує таке створення проблемних ситуацій у вигляді письмових індивідуальних завдань (урок за темою «Лісової пісні» Лесі Українки) :

Білет № 4

1. Дехто говорить, що Мавка – натура пасивна. А ви як вважаєте? Чи справді вона була пасивною, бездіяльною в прагненні щастя? Доведіть.

2. Драма-феєрія «Лісова пісня» закінчується смертю позитивних героїв. Які ж почуття викликає твір – песимістичні чи оптимістичні?

Білет № 8

1. Чим Мавка найбільше вам подобається? Які її риси, на вашу думку, повинна виховувати в собі і дівчина нашого часу?

2. Чому Лукаш, повернений Мавкою з вовкулаки в людину, втік від неї? Поясніть його внутрішній стан у той момент.

Білет № 16

1. Хто вам більше подобається – Мавка чи Лукаш? Чому?

2. Яка проблема твору і яким способом розв'язується в образі дядька Лева? [2, с. 46]

Такі завдання хоч і потребують значних затрат часу, проте виконують цілі проблемного навчання, а саме – пошук відповіді на питання через знання і розуміння тексту, залучення емоцій і почуттів учнів у розв’язанні цих завдань, вплив на розвиток комунікативних і творчих здібностей, а також формування самостійності у навчанні.

Є. Пасічник сформулював у своєму курсі методики такі шляхи створення проблемних ситуацій за джерелом проблемності:

аналіз твору з внутрішньою суперечністю, яка акцентується з метою викликати можливе різночитання;

зіставлення творів з подібною чи протилежною тематикою та проблематикою;

використання двох чи кількох протилежних за оцінкою літературно-критичних статей, висловлювань критиків, письменників про художній твір чи його елемент;

порівняння літературного твору з похідними від нього видами мистецтва з метою визначення міри авторської суб'єктивності у використанні першоджерела [12, 132].

Г. Токмань додає до цієї класифікації ще такий тип ситуації:

5) необхідно знайти твір для компаративного аналізу, тобто знайти паралель – смислову, емоційну, естетичну – до явища, розкритого у творі, що вивчається на уроці текстуально.

І. Соболєв пропонує ускладнення, загострення проблемної ситуації, що досягається багатьма шляхами, а також методами подачі матеріалу:

- ілюстрована лекція (у старших класах) ;

- бесіда з елементами імпровізації;

- самостійна праця учнів, спрямована на розв'язання проблеми.

Але в усіх випадках, незалежно від змісту та організаційних форм роботи, вчитель обов'язково має додержувати двох вимог:

забезпечення глибокого інтересу до розв'язуваної проблеми, виконуваних завдань та їх результатів;

надання навчальному процесу дослідницького характеру.

Б. Степанишин вважає, що проблемне навчання здійснюються методом проблемних ситуацій і двома його різновидами: евристичною бесідою і проблемним викладом, які водночас є різновидами бесіди і лекції. Різниця між ними – в ступені самостійності пошукової діяльності учня.

У роботі з учнями трохи слабших розумових здібностей ефективною виявилася евристична (пошукова) бесіда, діапазон застосування якої на уроках літератури значно ширший, ніж власне проблемного методу.

У ще слабшому класі можна скористатися проблемним викладом: учитель переказує необхідні факти і пропонує учням зіставляти, порівнювати, оцінювати їх і робити висновки, тобто наводить усе потрібне для розв'язання проблемного завдання, але прямої відповіді, в чому ж полягає значення літературної діяльності письменника, не дає. В основу викладу може лягти літературно-критичне дослідження [17, с. 47].

Причини низької результативності уроку можуть бути організаційними і психологічними:

- низька активність учнів;