Проблемність на уроках української літератури

Це проблемне завдання є легким, проте слугує актуалізації уваги учнів на початковому етапі засвоєння інформації, спрямоване на розвиток емоційної сфери, комунікативних і творчих здібностей.

8. Твір, тема якого сформульована як проблема:

- Проблема вибору людини у критичній ситуації (за матеріалом твору «Захар Беркут» І. Франка).

- Любов до батьків і батьківщини полягає у… (за поезіями А. Малишка).

9. Завдання, що передбачає смислову і емоційну паралель для компаративного аналізу твору:

І група. Порівняйте твір «Федько-халамидник» В. Винниченка з твором «Малий Мирон» І. Франка. Що в них спільного і відмінного?

ІІ група. Порівняйте твір «Федько-халамидник» В. Винниченка з твором «Дивак» Г. Тютюнника. Що в них спільного і відмінного?

Такий підхід до завдання є індивідуальним, передбачає базу знань з текстів і спонукає до важкого алгоритму мисленнєвої діяльності учнів.

10. Формулювання проблемної теми уроку. Наприклад,

- «Надмірне почуття власної важливості – добре чи погано? (за матеріалом казки «Фарбований лис» І. Франка) «.

Цей спосіб формулювання теми створює мотив проблемності на уроці і зацікавлює учнів для подальшої роботи з текстом.

11. Проблемна ситуація, створена за допомогою наочного зображення (Додаток А). Урок за темою: «Історичне минуле нашого народу».

- Уважно роздивіться ілюстрацію. Яка, на вашу думку, подія з минулого нашого народу на ній зображена?

Таке завдання здійснює вплив на створення образу в учнів давньої епохи, спрямоване на актуалізацію знань, розвиває комунікативні здібності.

Висновки до ІІ-го розділу

Повна розумова самостійність учня є кінцевою точкою проблемного навчання. Це такий стан його інтелектуальних і моральних сил, коли він сам і висуває, і формулює, і розв'язує проблему. Саме того і повинен прагнути вчитель, хоча досягти такого вирішення проблемного завдання нелегко. Невдачі в застосуванні його можна пояснити найперше неувагою до потреб і мотивів діяльності школярів. Починати слід з формування позитивного ставлення до літературної освіти взагалі.

Серед науковців немає єдності щодо шляхів створення проблемних ситуацій. Вони по-різному їх визначають і трактують у своїх працях, використовуючи поєднання методів і прийомів. Як основну форму роботи виділяють проблемне питання. В чому вони єдині – то це в необхідності створення на уроках літератури проблемно-навчальних ситуацій, в їх ефективності у пошуково-пізнавальній діяльності учнів і сприянні проблемності у розвитку самостійності в навчальній діяльності.

 

Стан наукової розробки проблеми останнім часом набрав все більших обертів. Проблемне навчання має власні завдання, цілі, принципи та шляхи реалізації, тому його можна виділити як повноцінний метод, що включає окрему сукупність методів і прийомів, їх різних варіацій і поєднань. Існує потреба у подальшій розробці у науково-методичних джерелах цієї теми. Особливо важливим моментом є те, що вони мають базуватися на сучасних програмах і підручниках з української літератури і давати методичні вказівки вчителям щодо практичної реалізації проблемної технології у процесі навчання, не перевантажені теоретичною інформацією.

Проблемність є одним з найефективніших методів навчання української літератури в школі, що здатен, при належній його організації учителем, забезпечити розвиток комунікативних, творчих, пошукових здібностей учнів, їх активності і самостійності. Проблемно-пошуковий метод необхідно застосовувати у вивченні літератури систематично на різних етапах уроків, коли вони потребують цього. Обов’язковим елементом є поєднання на уроці різних прийомів і методів викладу і засвоєння інформації. Такий метод дозволяє вчителю контролювати процес засвоєння учнями інформації з оптимальними затратами часу і врахуванням індивідуальних і вікових особливостей; дозволяє опосередковано впливати на емоційно-ціннісну сферу учнів; спонукає до осмислення інформації, виведення власних висновків і суджень, а у перспективі і постановкою проблемних завдань учнями самостійно.

Щодо найоптимальніших шляхів реалізації, то основна форма роботи при проблемному навчанні – діалогічна. Тобто побудована на основі бесіди вчителя і учня, отже і основним і найпоширенішим у використанні на уроках літератури прийомом є «проблемне запитання», яке реалізується за допомогою евристичної бесіди, групового обговорення, фронтальної бесіди. Воно має викликати такі психологічні реакції учнів, як протиріччя, здивування, утруднення, зацікавлення.

Другою, менш поширеною, проте такою ж важливою формою роботи є метод «проблемного завдання». Цей метод включає в себе таке проблемне питання, яке б потребувало певного алгоритму мисленнєвої діяльності учня і привело б його до певних висновків і твердження власного погляду.

Інші способи створення проблемних ситуацій, як і попередні, спрямовані на те, щоб «ввести учня у ситуацію твору», що має здійснити вплив на його емоційно-ціннісну сферу, а також вони включають у себе складніший алгоритм завдань. І проблемне запитання, і проблемне завдання, і інші проблемні ситуації спрямовані на розвиток в учнів самостійності і активності у пізнавальній діяльності через зацікавленість, а в подальшому і здатності ними самостійно формулювати і вирішувати такі завдання.

Тож проблемне навчання покликане задовольнити потреби сучасного суспільства у соціально активних творчих особистостях, здатних самостійно приймати конструктивні рішення в усіх сферах суспільного життя.

 

Бугайко Т. Ф., Бугайко Ф. Ф. Проблемне вивчення літератури. // Українська мова і література в школі. – 1996. – №12. – С. 25-31.

Козуля Я. І. Як створювати проблемну ситуацію. [Досвід вивчення літератури у школах Кіровоградської області]. // Українська мова і література в школі. – 1969. – №7. – С. 41-47.

Кудрявцев Т. В. О проблемном обучении: Сб. статей. – М. : Высшая школа, 1974, вып. 3. – 150 с.

Махмутов М. И. Вопросы организации проблемного обучения. – Казань: Каз. ГУ, 1971.

Матяш Л. Г. Проблемно-ситуативні завдання: (за підручником Р. Мовчан «Українська література», 6 кл.) / Л. Г. Матяш // Все для вчителя. – 2011. – №34/36. – С. 117-118.

Махмутов М. И. Проблемное обучение: основные вопросы теории. – М. : Педагогика, 1975. – 367 с.

Микитюк В. Принципи проблемності у викладанні української літератури. / В. Микитюк // Дивослово. – 2005. – №1. – С. 20-23.

Мірошник С. І. Проблемне навчання як засіб формування творчої активності й самостійності старшокласників // Українська література в загальноосвітній школі. – 2003. – №4. – С. 5-9.

Неділько В. Я. Методика викладання української літератури в середній школі. – К. : Вища школа, 1978. – 247 с.

Оконь В. Основы проблемного обучения. – М. : Просвещение, 1968. – 208 с.

Ольшанська О. Реалізація технології проблемного навчання на уроках української літератури: з досвіду роботи вчителя словесника / О. Ольшанська // Українська мова і література в сучасній школі: Щомісячний науково-методичний та літературно-мистецький журнал. – 2012. – №10. – С. 34-38.

Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К. : Ленвіт, 2000. – 348 с.

Рудницька О. Б. Проблемність у навчанні рідної мови і літератури // Педагогічний пошук. Науково-методичний вісник. Випуск 1. – Луцьк. 1998. – С. 34-36.

Сафонова А. М. Проблемне вивчення, цілісний і пообразний аналіз (До вивчення художнього твору в школі). // Українська мова і література в школі. – 1968. – №7. – С. 69-73.

Слижук О. Роль і значення проблемності у формуванні комунікативних умінь учнів // Українська література в загальноосвітній школі – 2009. – №2. – С. 18-20.

Соболєв І. І. Проблемна ситуація на уроці. [З досвіду вчителів середньої школи №2 м. Києва] // Радянська школа. – 1969. – №8. – С. 42-46.

Степанишин Б. І. Застосування проблемного методу під час вивчення літератури в школі // Українська мова і література в школі – 1976. – №7. – С. 46-53.

Степанишин Б. І. Викладання української літератури в школі. – К. : Проза, 1995. – 256 с.

Токмань Г. Діалогізм та проблемність як принципи сучасного прочитання української літератури в школі // Дивослово. – 2001. – №3. – С. 55-59.

Токмань Г. Л. Методика викладання української літератури в старшій школі: Екзистенційно-діалогічна концепція. – К. : Міленіум, 2002. – 320 с.

Фурсова Л. Проблемне викладання української літератури: урахування вікових особливостей учнів-старшокласників // Українська література в загальноосвітній школі. – 2007. – №12. – С. 24-27.

Шаповал Л. В. З досвіду проблемного вивчення літератури // Українська мова і література в школі. – 1967. – № 12. – с. 27-32.