Професійно-прикладна фізична підготовка учнів з церебральним паралічем в професійно-технічних закладах освіти

Другий розділ “Методи й організація дослідження” містить опис застосованих наукових методів та етапи проведення дослідження.

Перевірка робочої гіпотези і вирішення поставлених завдань передбачали трьохетапне проведення досліджень.

Перший етап дослідження: (жовтень 2000 р. – травень 2001 р.). На цьому етапі проводився аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури. Аналіз літературних джерел дозволив обґрунтувати мету, гіпотезу і основні завдання дослідження, розробити методичний апарат і схему дослідження, уточнити об'єкт і предмет дослідження. Вивчались особливості навчання учнів з дитячим церебральним паралічем у вищому професійному училищі, вплив на їх організм та працездатність професійно-виробничих умов. Аналізувалися особливості праці, характеристики робочих поз і виробничих операцій. На підставі проведеного аналізу були визначені вимоги до фізичних і психофізичних якостей підлітків-інвалідів з церебральним паралічем під час освоєння спеціальності “Обліковець, оператор ЕОМ”.

Другий етап дослідження (вересень-жовтень 2001 р.). Його метою був збір інформації про фізичний стан, рухову активність, рівень розвитку професійно важливих якостей та функціональні можливості опорно-рухового апарату учнів з церебральним паралічем.

На підставі попереднього аналізу та отриманих результатів констатуючого експерименту було розроблено експериментальну програму професійно-прикладної фізичної підготовки учнів з церебральним паралічем та визначено режими рухової активності.

Третій етап дослідження (жовтень 2001 р. – травень 2002 р.). Метою третього етапу була апробація експериментальної програми: перевірка її ефективності шляхом оцінки динаміки характеристик фізичного стану і професійно-важливих якостей підлітків з ЦП. Для об'єктивного аналізу та порівняння отриманих в ході педагогічного експерименту результатів було сформовано експериментальну і контрольну групи в кількості відповідно 11 та 9 чоловік. Контрольну групу було сформовано на базі Бориславської спецшколи-інтернату № 2 (Львівська область), експериментальну – на базі вищого професійного училища № 57 м. Львова.

Розроблена схема організації дослідження забезпечила логічність і чіткість вирішення поставлених завдань, спадкоємність окремих етапів у загальній структурі досліджень.

У третьому розділі “Характеристика фізичного стану учнівської молоді 16-17 років з церебральним паралічем” нами досліджуються окремі показники морфофункціонального стану підлітків з церебральним паралічем 16-17 років, їх фізична працездатність та рухова активність.

За результатами досліджень морфофункціонального стану підлітків 16-17 років з ЦП встановлено, що за переважною більшістю показників хлопці мали незначну перевагу над дівчатами (Р > 0, 05).

Проведені дослідження показали, що фізичний розвиток підлітків з ЦП характеризується значною нерівномірністю більшості морфологічних і функціональних показників та їхньою невідповідністю загальним стандартам. Залежно від форми захворювання такі особливості виражені більшою чи меншою мірою.

Характеризуючи фізичний розвиток підлітків з ЦП 16-17 років можна констатувати:

– отримані результати дослідження фізичного розвитку вказують на відсутність суттєвих розбіжностей між юнаками і дівчатами, що співпадає з даними інших авторів (О. А. Мерзлікіна, Лі Єн Сан) ;

– за показниками довжини і маси тіла хлопці значно випереджають дівчат у 16 і 17 років (P < 0, 001). Значні вікові зміни виявлені тільки у хлопців від 16 до 17 років (P < 0, 05) ;

– виявлено позитивну вікову тенденцію у дівчат щодо збільшення окружності грудної клітини, а також їх перевагу над хлопцями за даним показником (P < 0, 05).

За дослідженням окремих показників функціонального стану підлітків з ДЦП 16-17 років виявлено відповідність розвитку серцево-судинної та дихальної систем встановленим нормам: АТсистолічний – 107 -110 мм. рт. ст. ; АТдіастолічний – 66-72 мм. рт. ст. Виняток становить частота серцевих скорочень, яка у нашому дослідженні виявилась дещо вищою у хлопців (P > 0, 05), що може бути пов'язано з порушеннями периферійної гемодинаміки внаслідок захворювання.

Порівняльний аналіз середньостатистичних показників рухової активності хлопців і дівчат показав, що за загальною руховою активністю дівчата в 16-17 років мають перевагу над хлопцями (P > 0, 05), а за показниками фізкультурно-оздоровчої рухової активності – навпаки (P < 0, 05). Щодо міжвікових змін, то вірогідних розбіжностей як між хлопцями, так і між дівчатами 16 і 17 років виявлено не було (P > 0, 05).

За середніми показниками фізичної працездатності величина індексу Гарвардського степ-тесту у хлопців вища, ніж у дівчат. Так, у 16 років різниця за цим показником складає 8, 13 ум. од., у 17 років – 8, 97 ум. од. при високому рівні вірогідності (P < 0, 001). Порівняння фізичної працездатності між підлітками однієї статі засвідчило перевагу старших підлітків, хоча розбіжності статистично не вірогідні (P > 0, 05).

У четвертому розділі “Особливості змісту та методики занять фізичними вправами професійної спрямованості з учнями з церебральним паралічем” розкриваються передумови розробки змісту професійно-прикладної фізичної підготовки учнів вищого професійного училища з церебральним паралічем та подається коротка характеристика змісту експериментальної програми.

Розробка програми ППФП вимагала проведення детального аналізу професійних особливостей, специфіки захворювання, а також їхнього впливу на можливості професійного навчання учнів з ЦП.

Педагогічні спостереження, аналіз науково-методичної літератури та медичних обстежень дозволили визначити характер та особливості професійної діяльності обліковця-оператора ЕОМ. До уваги брались особливості фізичного стану та вади, зумовлені захворюванням.

Діяльність обліковця-оператора ЕОМ характеризується малою рухливістю, монотонністю професійних операцій, тривалим перебуванням у сидячій робочій позі. При цьому найбільшого навантаження зазнають м'язи тулуба, особливо спини та шиї, верхнього плечового поясу, зокрема