Професійно-прикладна фізична підготовка учнів з церебральним паралічем в професійно-технічних закладах освіти

Учні контрольної групи займалися фізичним вправами двічі на тиждень при відсутності адаптованої програми з фізичного виховання.

Основними формами проведення занять з фізичного виховання з учнями експериментальної групи були урок і додаткові заняття, передбачені розкладом. Згідно з програмою уроки фізичного виховання проводилися два рази на тиждень тривалістю 45 хв. кожен, а додаткові заняття – один раз по 30 хв. Іншими формами занять були: виробнича гімнастика, фізкультпауза, самостійні заняття, спеціальні короткі комплекси фізичних вправ у режимі навчання та в домашніх умовах. Загальний обсяг занять фізичними вправами складав в експериментальній групі 4-5 годин на тиждень, в контрольній – 2-3 год.

Перевірка ефективності розробленої програми професійно-прикладної фізичної підготовки підлітків з ЦП відбувалася шляхом порівняння показників професійно-важливих якостей в учнів експериментальної групи до і після впровадження експериментальної програми та порівняння їх з показниками учнів контрольної групи, які не підлягали впливу експериментального фактору.

У результаті проведених досліджень наприкінці педагогічного експерименту було простежено динаміку показників учнів в обох групах.

Кількісний аналіз динаміки показників розумової працездатності за період педагогічного експерименту показав, що в експериментальній групі відбулися позитивні зрушення за всіма показниками.

У хлопців експериментальної групи швидкість перегляду зорової інформації збільшилася на 0, 05 ум. од. (3, 06%), коефіцієнт правильності – на 0, 23 ум. од. (38, 3%), коефіцієнт ефективності – на 0, 48 ум. од. (53, 33%). У дівчат, відповідно, – на 0, 21 (16, 5%), 0, 18 (24%), 0, 47 (52, 2%).

Контрольні дослідження, проведені в кінці основного педагогічного експерименту, показали, що в експериментальній групі відбулося покращення показників теппінг-тесту, який характеризує рухливість нервових процесів (таблиця 2).

У хлопців експериментальної групи приріст даного показника становить 11, 4 разів (29, 8%), у дівчат – 7, 7 разів (16, 6%). Динаміка приросту показників у хлопців та у дівчат статистично достовірна (P < 0, 05).

Експериментальна програма в значній мірі вплинула на покращення показників м'язової сили учнів експериментальної групи (таблиця 3).

За результатами експерименту як серед хлопців, так і серед дівчат результати тесту згинання-розгинання рук в упорі лежачи на гімнастичній лаві виявилися значно кращими, ніж у їх однолітків з контрольної групи (P < 0, 05). Приріст даного показника в учнів експериментальної групи у відносних одиницях становить: у хлопців – 51% (4, 8 разів), у дівчат – 55, 2% (2, 6 разів).

Річний приріст за результатами тесту піднімання тулуба в сід в учнів експериментальної групи статистично достовірний (P < 0, 05) і становить 32, 9% (5, 6 разів) у хлопців і 53, 2% (5, 4 разів) у дівчат. У контрольній групі позитивний приріст виявився незначним (P > 0, 5).

Істотно зросла силова витривалість м'язів спини за результатами тесту утримання прогнутого тулуба в положенні лежачи на животі в учнів експериментальної групи: у хлопців – на 33, 9% (P<0, 001), у дівчат – на 51% (P<0, 05).

Сила м'язів ураженої кисті у хлопців зросла на 4, 2 кг (35%), у дівчат – на 3, 5 кг (30, 4%) ; не враженої, відповідно, – на 9, 2 кг (33, 8%) і 5, 3 кг (23, 5%). Різниця щодо вихідних показників статистично вірогідна (P < 0, 05).

Внаслідок оптимізації рухового режиму в експериментальній групі відбулися суттєві зрушення показників рухової активності.

Так, у хлопців загальна рухова активність збільшилась на 45, 8%, фізкультурно-оздоровча – на 58, 8%, індекс рухової активності – на 41, 2%; у дівчат, відповідно, – на 40, 7, 138, 6, 47, 8. Приріст показників статистично достовірний: у хлопців (P < 0, 05), у дівчат (P < 0, 001).

Аналіз отриманих результатів свідчить про те, що під впливом експериментальної програми відбулись значні позитивні зміни фізичної працездатності учнів експериментальної групи в той час, як у їх однолітків із контрольної групи вона істотно не змінилася.

У хлопців експериментальної групи на кінець основного педагогічного експерименту фізична працездатність зросла на 15, 06% (P < 0, 05), у дівчат – на 12, 49% (P < 0, 05).

В учнів контрольної групи також відбулися позитивні зрушення за всіма вищеохарактеризованими показниками, але вони є незначними і статистично не вірогідними.

Важливим результатом педагогічного експерименту стало покращення успішності учнів із загальноосвітніх дисциплін та професійно-виробничого навчання. Так, кількість учнів, які засвоїли програму професійного навчання з теоретичного розділу на відмінно, збільшилася на 36, 30%, добре – на 9, 04%, задовільно – зменшилась на 36, 36%, погано – зменшилась на 9, 09%.

Покращилося засвоєння програми професійного навчання з практичного розділу. Зріс відсоток учнів, які засвоїли навчальний матеріал на відмінно та добре, відповідно на 36, 30 та на 27%; учнів із задовільними та поганими результатами за даним показником на кінець експерименту виявлено не було, на початку експерименту їх кількість становила, відповідно, 54, 50 і 9, 09%.

Таким чином, результати педагогічного експерименту підтвердили ефективність розробленої експериментальної програми, що базується на професійно-прикладній фізичній підготовці підлітків з ЦП та спрямованому розвитку професійно-важливих якостей.

Аналіз і узагальнення результатів дослідження дозволив виділити три