+3 8(066) 185-39-18
fіндивідуальної свідомості.
56.Структура індивідуальної свідомості.
57.Особливості індивідуальної свідомості людини.
58.Предметна свідомість людини, її основні функції.
59.Самосвідомість людини, її основні функції.
60.Психоаналітична теорія несвідомого З. Фрейда.
61.Несвідоме в аналітичній психології К. Юнга.
62.Загальна характеристика несвідомих психічних явищ.
63.Класифікація несвідомих психічних явищ.
64.Неусвідомлені механізми свідомих дій.
65.Неусвідомлені чинники свідомих дій.
66.Надсвідомі процеси.
67.Співвідношення свідомих та несвідомих психічних явищ людини.
1 ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ.
Б. ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ
Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Чуттєве пізнання світу
Тема 1. Відчуття
Відчуття як найпростіший пізнавальний психічний процес. Поняття про сенсорну депривацію. Основні теоретичні підходи до вивчення відчуттів: теорії емпіризму, соліпсизму, специфічної енергії органів чуття та рефлекторна.
Види відчуттів та їх особливості. Зорові відчуття світла та кольору: яскравість, контраст, кольоровий тон, насиченість. Феномен Пуркіньє. Ахроматичний контраст (контраст яскравості), хроматичний контраст. Трикомпонентна теорія кольорового зору.
Слухові відчуття тону і шуму: висота, голосність, тембр звуку. Поняття про консонанс і дисонанс. Психоакустичний ефект.
Нюхові відчуття камфорного, мускусного, квіткового, м’ятного, ефірного, їдкого та гнилого запаху. Стереохімічна теорія нюху. Смакові відчуття солодкого, гіркого, солоного, кислого. Тактильні відчуття доторку і тиску. Температурні відчуття холоду і тепла. Больові відчуття. Статичні відчуття рівноваги (вестибулярні). Кінестетичні відчуття руху і положення тіла у просторі. Дотикові відчуття: мономануальний і бімануальний дотик. Вібраційні відчуття. Органічні відчуття.
Класифікації відчуттів: систематична та структурно-генезисна. Екстероцептивні, інтероцептивні та пропріоцептивні відчуття. Специфічні та неспецифічні відчуття. Мономодальні та інтермодальні відчуття. Контактні та дотикові відчуття. Протопатичні та епікритичні відчуття.
Загальні властивості відчуттів: модальність, просторово-часові характеристики, інтенсивність. Закономірності відчуттів. Абсолютна чутливість (нижня та верхня); поріг абсолютної чутливості. Диференційна чутливість; поріг диференційної чутливості. Дріб Вебера. Основний психофізичний закон та його форми (логарифмічний закон Г. Фехнера, степеневий закон С. Стивенса, узагальнений психофізичний закон Ю. Забродіна). Адаптація відчуттів: негативна та позитивна. Взаємодія відчуттів. Сенсибілізація та синестезія. Контраст відчуттів.
Тема 2. Сприймання
Загальна характеристика сприймання. Основні теоретичні підходи до вивчення сприймань: теорії структуралізму, ґештальтпсихології, екологічна та конструктивістська.
Види сприймання та їх класифікація. Класифікація за провідним аналізатором. Зорове, слухове та дотикове сприймання. Мікро- та макрорухи очей та пальців. Фонематичний слух. Поняття про гаптичний образ.
Класифікація за метою діяльності. Мимовільне та довільне сприймання. Спостереження та спостережливість.
Класифікація за основною формою існування матерії. Сприймання простору: форми, величини, відстані, об’ємності та напрямку. Гострота зору. Акомодація та конвергенція. Окомір людини. Монокулярний паралакс руху. Бінокулярний та монокулярний стереоефекти. Кореспондуючі та диспаратні точки. Кінетичний ефект глибини. Закон тотожного напрямку. Бінауральне слухання. Зорові ілюзії. Сприймання часу: тривалості, швидкості, послідовності. Фактори, що впливають на сприймання часу. Сприймання руху: швидкості, прискорення та напрямку. Сприймання справжнього та ілюзорного руху. Стробоскопічний рух. Фі-феномен.
Особливості сприймання. Предметність сприймання. Феномен виділення фігури з фона. Структурність сприймання. Цілісність сприймання. Феномен подвійних зображень. Закони цілісного сприймання форми. Константність сприймання. Апперцепція сприймання. Стійка та тимчасова апперцепція. Осмисленість та узагальненість сприймання. Вибірковість сприймання. Індивідуальні відмінності сприймання. Поняття про візуалів, аудіалів та кінестетиків. Типи сприймання: аналітичний та синтетичний, суб’єктивний та об’єктивний, художній та мислительний.
Змістовий модуль 2. Логічне пізнання світу
Тема 3. Пам’ять
Поняття про пам’ять та її основні функції. Основні теоретичні підходи до вивчення пам’яті: фізіологічний, біохімічний, інформаційно-кібернетичний, психологічний. Психологічні теорії пам’яті: асоціативна, ґештальттеорія, біхевіоральна, психоаналітична, діяльнісна, когнітивна. Експериментальні дослідження проблем пам’яті на теренах України.
Види пам’яті та їх класифікація. Класифікація за тривалістю закріплення та зберігання матеріалу: миттєва (сенсорна), короткотривала, довготривала. Іконічна та екоїчна пам’ять. Оперативна пам’ять. Класифікація за характером психічної активності (за змістом): рухова, емоційна, образна, вербальна (словесно-логічна). Класифікація за ступенем розуміння матеріалу: механічна, логічна. Класифікація за характером цілей діяльності: мимовільна, довільна.
Процеси пам’яті. Запам’ятовування; умови успішного запам’ятовування. Ефект Зейгарнік. Організація процесу заучування. Основні форми заучування: дослівне, близьке до тексту, смислове. Закон Йоста. Роль повторення у запам’ятовуванні матеріалу. Ефективна організація повторення. Збереження; умови успішного збереження. Ефект краю. Відтворення та його різновиди: впізнавання, власне відтворення, пригадування, згадування. Умови успішного пригадування. Прийоми пригадування. Забування: тривале та тимчасове. Проактивна та ретроактивна інтерференція. Теорії забування. Умови забування. Криві збереження (забування) Г. Еббінгауза та Г. П’єрона. Феномен ремінісценції. Індивідуальні відмінності пам’яті. Типи образної пам’яті. Ейдетична пам’ять.
Тема 4. Мислення
Мислення як вища форма пізнавальної діяльності. Суттєві ознаки чуттєвого та логічного пізнання. Основні детермінанти процесу мислення (ситуативні специфічні і неспецифічні, постійні специфічні і неспецифічні). Ефект соціальної інгібіції та фасилітації.
Основні теоретичні підходи до вивчення мислення в психології: механістичний (асоціанізм, біхевіоризм, когнітивна психологія); телеологічний (Вюрцбурзька школа); цілісний (ґештальтпсихологія); генезисний (операціональна теорія інтелекту); особистісний, або мотиваційний (психоаналіз, гуманістична психологія); історичний (французька соціологічна школа, культурно-історична концепція); діяльнісний (теорія поетапного формування розумових дій).
Види мислення та їх класифікація: генезисна та функціональна. Класифікація за характером об’єкта мислительної діяльності (формою): наочно-дійове, наочно-образне, репродуктивно-образне і понятійне. Класифікація за ступенем новизни і оригінальності: репродуктивне, продуктивне, творче. Класифікація за характером задач: практичне і теоретичне. Класифікація за засобами дії: вербальне і невербальне. Класифікація за розгорненням: інтуїтивне і дискурсивне. Класифікація за ступенем реальності: реалістичне і аутистичне. Класифікація за впливом на емоційну сферу людини: позитивне і негативне.
Основні стадії (фазова динаміка) процесу логічного та творчого мислення. Основні мисленнєві операції людини: порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, систематизація, абстрагування, конкретизація.
Логічні форми мислення: поняття, судження, умовиводи. Різновиди понять: родові та видові, загальні та одиничні, конкретні та абстрактні. Способи означення понять. Різновиди суджень: істинні і хибні; поодинокі, часткові і загальні; прості і складні; ствердні і заперечні. Силогізми як найпростіша форма умовиводу. Різновиди умовиводів: за аналогією, індуктивні та дедуктивні; вірні та