+3 8(066) 185-39-18
fпроцесі. В межах підприємства продукти, які є відходами одного виробничого процесу, відділяють і вони можуть служити сировиною для інших виробничих процесів. Поза межами підприємства з загального об'єму відходів відділяються ті, які мають певну цінність і можуть бути використані для інших галузей чи підприємств;
замкнений цикл – ідеальна ситуація, коли всі відходи виробництва в повному обсязі повторно використовуються в цьому ж процесі;
нульові викиди – ситуація, при якій у всіх відходах певного виробництва вміст шкідливих речовин нижчий від тих, які можна зареєструвати наявними засобами аналітичного контролю;
реєстр токсичних речовин (в США прийнятий в 1986 p.) – підприємства повинні подавати відомості про викиди та транспортування з підприємств токсичних речовин і ця інформація повинна бути доступна для громадськості;
засоби мінімізації шкідливих відходів обов'язково повинні передбачати постійний аналітичний контроль виробничих відходів. В ідеалі корисним є такий контроль на вході і виході кожного окремого технологічного процесу, а не загальний «контроль на виході», в якому основна увага приділяється обробці викидів підприємств, а не превентивним заходам;
мульти-медіа – стосується комплексного вивчення усіх потоків відходів виробництва – газоподібних, рідких та твердих;
перенос з одного середовища в інше: методика обробки відходів, яку часто безпідставно вважають методом попередження забруднення довкілля. Обробка часто просто приховує шкідливі викиди в певне середовище його переносом в інше.
Приклади переносу забруднення з одного середовища в інше:
1. Повітря – вода: адсорбційні технології з використанням в якості адсорбенту води, інших рідин або розчинів (газоочисники, водяні ширми).
2. Повітря – тверда фаза: збір летких органічних чи неорганічних сполук на твердих сорбентах (наприклад, активованому вугіллі), будь-який вид фільтрування.
3. Вода – повітря: усування з розчину в повітря летких органічних та неорганічних сполук термічним способом або аерацією.
4. Вода – тверда фаза: затвердіння (наприклад, антифризу), викристалізація солей або інших речовин з водних розчинів при пониженні температури або під дією осаджувача, іонний обмін;
5. Твердий стан – повітря: найбільш поширений – спалювання речовин, що містять шкідливі відходи, а також сублімація твердих речовин;
6. Твердий стан – вода: розчинення, розведення.
В час екстенсивного розвитку промисловості, при державному плануванні промислового виробництва, питання, пов'язані з екологічними проблемами, поставали тільки у випадку надзвичайних ситуацій, аварій на промислових підприємствах. Оскільки працівники та керівники підприємств практично не несли персональної, юридичної чи матеріальної відповідальності за екологічну безпеку підприємства чи забруднення навколишнього середовища, то заходи по попередженню забруднень та мінімізації відходів носили і зараз несуть досить формальний характер. В умовах приватної власності власники підприємств та їх працівники несуть персональну відповідальність за забруднення навколишнього середовища та порушення екологічної рівноваги. Разом з тим, приватним фірмам, власникам, більше залежить на собівартості продукції, часі виробництва та конкурентноздатності. Однак, насправді ці два питання є взаємопов'язані: проведення екологічно чистого виробництва сприяє збільшенню доходів товаровиробника через ряд факторів.
Факторами, які стимулюють зменшення відходів промисловими об'єктами є:
Економічні стимули до мінімізації відходів явні (прямі) :
1) економія сировини;
економія води, електроенергії і т. п. ;
вартість отриманих вторинних матеріалів;
економія на транспортуванні, обробці та складуванні відходів;
плата за дозвіл на викид відходів.
Неявні (непрямі) :
видатки на моніторинг, забір зразків, їх аналіз;
обробка, зберігання даних, їх декларування;
медичні дослідження, шкода здоров'ю працівників;
штрафи, судові справи, майнова відповідальність;
майнові збитки, вартість очищення об'єктів.
Додатковими стимулами до впровадження заходів по попередженню забруднення довкілля є:
стосунки з працівниками;
працівники гордяться підприємством, яке проводить відповідальну екологічну політику;
багато компаній мають спеціальні програми заохочення працівників, які дають пропозиції щодо зменшення кількості відходів чи зниження собівартості;
компанії намагаються створити імідж екологічно чистих підприємств. Громадська думка стає для них потужним ринковим фактором.
Стадії очищення виробничих стічних вод і критерії вибору способу очищення. Процеси очищення виробничих стічних вод поділяються на три стадії:
первинна обробка – з стічних вод вилучаються великі частинки твердих речовин з допомогою фізичних методів, при цьому в рідкій фазі залишаються колоїдні та розчинені речовини;
вторинна обробка – з допомогою фізико-хімічних, біологічних та хімічних методів з води вилучається основна маса розчинених речовин і вважається, що таку воду вже можна скидати в гідросферу;
третинна обробка – обробка води після вторинної обробки так званими тонкими методами очищення (сорбція активованим вугіллям, мікрофільтрація, селективна коагуляція, аерація, електрохімічна обробка, стерилізація та інші методи), в більшості випадків для одержання питної води.
Виробничі стічні води очищаються значно складніше ніж невиробничі, оскільки вони містять велику кількість різноманітних домішок, більшість з яких вбиває бактерії, що здійснюють процеси біологічного розкладу в природних умовах. На очисних підприємствах виробничі стічні води обробляються окремо і тільки після очищення від всіх домішок, які порушують природні процеси, вони скидаються в водойми.
Найбільш раціональним загальним підходом до очищення стічних вод є спочатку встановити достатній рівень вилучення забруднення, а потім вирішити чи використовувати очищену воду знову (замкнені цикли водовикористання при належній класифікації води), чи скидати її в гідросферу (в більшості випадків за умови неможливості повторного використання).
Вибір способу вилучення певних домішок слід пов'язувати з досконалим знанням всього виробничого процесу. Вибір способу очищення при наявних альтернативних технологіях здійснюється на основі розгляду наступних питань:
1. Потреби підприємства в очищенні його виробничих стічних вод (від чого чистити і до яких меж чистити).
2. Попередній досвід очищення (аналогії слід використовувати після детального ознайомлення з усіма аспектами складу стічних вод, очищуваних за попереднім досвідом).
3. Вимоги нормативів для повторного використання очищеної води чи для її скидання в навколишнє середовище.
4. Аналіз та вибір процесу очищення.
5. Порівняння ефективності і сумісності з існуючими очисними спорудами.
6. Економічні (фінансові) витрати.
7. Вплив очисних споруд на довкілля.
8. Вибір обладнання, наявність обслуговуючого персоналу та енергії.
Основні фізико-хімічні методи очищення виробничих стічних вод:
Вилучення твердих суспендованих частинок.
Відстоювання чи проціджування. Вибір методу залежить від:
1 – розміру домішок;
2 – фізико-хімічних властивостей та концентрації цих забруднювачів;
3 – витрати стічної води;
4 – необхідного ступеня очищення.
Вилучення плаваючих домішок. Аналогічна відстоюванню, з тією різницею, що густина плаваючих забрудників менша, ніж густина води [7, 8].
Фільтрування. Застосовують для вилучення дрібнодисперсних рідких або твердих речовин, вилучення яких відстоюванням є повільним або взагалі неможливим. Ґрунтується на використанні пористих перегородок, які пропускають рідину і затримують дисперговану речовину і відбувається за рахунок:
1 – гідростатичного тиску стовпа рідини,
2 – підвищеного тиску над перегородкою,
3 – вакууму після перегородки.
6. Висновок
Галузь з виробництва хліба та хлібобулочних виробів України відіграє визначну соціальну і стратегічну роль у житті суспільства, задовольняючи потреби населення переважно в харчовому продукті.
Борошняні вироби і, насамперед, хліб традиційно займають найважливіше місце в раціоні українців. Для виробництва борошна в Україні використовується декілька зернових культур, але головна роль належить пшениці. На думку фахівців, низькі темпи оновлення обладнання на вітчизняних хлібозаводах збережуться й надалі через низьку рентабельність виробництва та відсутність державної підтримки галузі.
На ринку спостерігається тенденція скорочення виробництва хліба. Експерти пов’язують цей фактор, насамперед, з тим, що українці кожного року повільно зменшують споживання хлібопродуктів, проте щороку на 3-5% збільшується споживання булочних виробів.
Пройшовши виробничу товарознавчо-технологічну практику на ДП ПАТ «Київхліб» «Фастівський хлібокомбінат», було виконано всі поставлені завдання, згідно з якими можна зробити висновок, що Фастівський хлібокомбінат самостійно забезпечує населення хлібобулочними виробами і постійно розширює та поновлює свій асортимент, а також вдосконалює технологічні процеси з виготовлення продукції. Організаційна структура підприємства дозволяє у повній мірі йому функціонувати та приносити прибуток. Основним видом діяльності підприємства є виробництво та реалізація широкого асортименту хлібобулочних та кондитерських через мережу торгівельних закладів, підприємств і фірмової торгівлі. Хлібокомбінат має два фірмових магазини: «Свіжий хліб», «Колосок» та чотири кіоски, де і реалізується представлена продукція.
Основною метою Фастівського хлібокомбінату є отримання прибутку від виробництва і фірмової торгівлі. Основним видом діяльності підприємства є виробництво та реалізація широкого асортименту хлібобулочних та кондитерських через мережу торгівельних закладів, підприємств і фірмової торгівлі.
Для відмінної якості та відповідності встановленим вимогам вихідної продукції проводять контроль якості сировини, що дозволяє продукції бути якісною та надзвичайно смачною. Правильно зорганізована робота лабораторії, забезпечує контроль якості на всіх етапах технологічного процесу відповідно до встановлених вимог якості та технологічних інструкцій. І хоч функцій та обов’язків працівників лабораторії дуже багато, але ретельне їх виконання регламентує якість та безпечність продукції.
Для того, щоб запобігти хворобам хліба, необхідно: швидко охолоджувати хліб; випікати вироби меншою масою; підвищувати кислотність; зберігати хліб у сухому, добре вентильованому, прохолодному приміщенні стежити за належним санітарним станом транспортних засобів, приміщення, обладнання, інвентаря; вилучати заражений хліб із загальної маси виробів; проводити своєчасно дезінфекцію транспортних засобів, приміщення, обладнання, торговельного інвентарю.
Також підприємство суворо дотримується всіх правил з охорони довкілля та підтримує фінансування заходів з охорони праці.
Для покращення асортименту та споживчих властивостей хліба та хлібобулочних виробів на підприємстві ДП ПАТ «Київхліб» «Фастівський хлібокомбінат» я пропоную:
проводити періодичні соціологічні опитування населення або вирокристання власних результатів спостереження;
створити фірмові магазини для реалізації продукції у селах Фастівського району;
вести облік незадоволеного попиту;
модернізувати обладнання;
розробити стратегію розвитку формування асортименту хлібобулочних виробів у магазинах фірмової торгівлі;
постійно удосконалювати якість хлібобулочних виробів;
з метою вишукування фінансових ресурсів залучити інвесторів.