Пропедевтика фізики в умовах Вальдорфської школи

 

 

 

Кваліфікаційна робота спеціаліста М. В. Ткаченка зі спеціальності 014 Середня освіта на тему “Пропедевтика фізики в умовах вальдорфської школи”: 57 с., 12 рис., 1 табл., 50 літературних джерел.

Об’єкт дослідження: навчально-виховний процес у вальдорфській школі.

Предмет дослідження: методика і дидактика пропедевтики в початкових класах, що навчаються за вальдорфськоюсистемою.

Мета роботи: розробити низку заходів, які будуть супроводжувати навчальний процес в початкових класах вальдорфських шкіл, задовольняючи при цьому не тільки питання пропедевтики як такі, але і вимоги сьогодення по відношенню до знань і умінь сучасних учнів.

Завдання дослідження: вивчити літературу з проблеми дослідження; розробити цілі, форми, методи, засоби та технології пропедевтики фізики у молодшій школі. Поєднати їх у вигляді відповідної моделі.

Наукова новизна: У даній роботі вперше було запропоновано використовувати елементи головного уроку при впровадженні фізично-пропедевтичної компоненти в»епохальних» заняттях. Прослідковано зв'язок з поглядами доктора Штайнера на викладанняфізики та сучасними напрямками розвитку освіти. Вперше розглянута можливість фізичних демонстрацій у молодшій шкільній ланці в умовах вальдорфської педагогіки.

Практичне значення: Вдосконаленозаходи пропедевтики, які сприятимуть ефективному використанню академічних годин, відведених на вивчення фізики у старшій шкільній ланці, за умови їх застосування у молодшій шкільній ланці.

ПРОПЕДЕВТИКА ФІЗИКИ; ВАЛЬДОРФСЬКА ПЕДАГОГІКА; ФІЗИЧНІ УЯВЛЕННЯ; ФІЗИЧНІ ЯВИЩА; ПРИРОДОЗНАВСТВО; ГОЛОВНИЙ УРОК; НАВЧАЛЬНА ЕПОХА.

 

 

Вступ 

РОЗДІЛ 1ВАЛЬДОРФСЬКА ТА ТРАДИЦІЙНА ПЕДАГОГІЧНІ СИСТЕМИ

1.1. Традиційна система освіти. Спроби пропедевтики

1.2. Опис особливостей вальдорфських шкіл 

1.2.1.Постать вчителя у вальдорфській школі 

1.2.2. Головний урок. Викладання епохами 

1.2.3. Про метод пізнання у вальдорфській школі 

РОЗДІЛ 2. ФІЗИЧНА СКЛАДОВА У НАВЧАННІ. ВАЛЬДОРФСЬКИЙ ПІДХІД

2.1. Пропедевтика фізики в літературі художнього жанру 

2.2. Пропедевтика фізики в епохальному викладанні 

2.2.1. Епоха «Будівництво» 

2.2.2. Епохи «Ремесла» (стародавні професії) та «Землеробство» 

2.2.3. Епоха «Математика» 

2.3. Пропедевтичне значення деяких інших дисциплін 

2.4. Добір і модернізація демонстрацій, вправ, завдань 

Висновки 

Список використаних джерел Ошибка! Закладка не определена 

 

 ВСТУП

 

Пропедевтика як явище існувала, напевне завжди, але тільки нещодавно педагоги почали цілеспрямовано розробляти пропедевтичні курси з окремих предметів. На сьогоднішній день саме на підготовчому рівні в українських школах, починаючи з другого класу, вивчають такий вагомий предмет як інформатика. Інші предмети, поки що попередньо вивчаються в інтегрованому форматі в рамках уроків “Природа навколо нас”. Тут можна виділити два шляхи, якими можуть реалізовуватись ці важливі кроки. Але оскільки це питання, очевидно, залишається відкритим для науковців, складно спрогнозувати, яка з тенденцій займатиме домінуючу позицію у подальшому розвитку освітньої галузі. Так і у всьому світі останнім часом можна прослідкувати дві антагоністичні тенденції: рух в напрямку пропедевтики в рамках інтегрованого викладання, та увага до специфічного, спеціалізованого підготовчого навчання.

Кількість життєвих змін у світі, що відбуваються за невеликий проміжок часу, наполегливо потребують від людини таких рис, що дозволяють мати продуктивний та прогресивний підхід до будь-яких новин часу. Для того, щоб гідно сприймати ситуації постійних змін, щоб адекватно реагувати на них, людина повинна реалізовувати свій креативний потенціал. Таким чином, пошук нових форм та прийомів навчання в наш час – завдання не тільки закономірне, але й пріоритетне для більшості організацій, що мають відношення до освіти в усьому світі. І це зрозуміло: у вільній школі, Новій Українській Школі, до якої веде Міністерство освіти і науки України, кожен не тільки зможе, але й повинен буде працювати так, щоб задіяти усі можливості власної особистості.

Ті, хто навчаються, наслідують не тільки знання, але й суттєві особистісні якості тих, хто навчає. Отже, в умовах гуманізації освіти існуюча теорія та технологія масового навчання має бути спрямована на формування сильної особистості вчителя, яка може жити та працювати в нестабільному середовищі, може сміливо розробляти власну стратегію поведінки, здійснювати моральний вибір та нести за нього відповідальність.

За означенням поняття пропедевтика розуміється як «скороченийвикладбудь-якої науки всистематизованомувигляді, тобтопідготовчий, вступнийкурсубудь-якунауку, щопередуєбільшглибокомуідетальномувивченнювідповідноїдисципліни» [И. Т. Фролов 1981]. Якщождивитисьглобально, тоочевидно, щонавсіхвідрізкахжиттєвогошляху, принаймніколимаємісцефізіологічнийрозвиток, людинамаєсправузпропедевтикою того чи іншого рівня пізнання тієї чи іншої складової загального світосприйняття. Тобтоготуєтьсядоновоїякостіпізнаннявтійчиіншійобластінаук. У цьому сенсі слід зазначити, що в даній роботі під пропедевтикою мається на увазі не окремий курс у систематизованому вигляді, а інтегроване попереднє природничо-наукове навчання у вільному викладенні, яке подається дітям невимушено та принагідно. Метою пропедевтики слід вважати спрямування навчальної діяльності школярів на подолання протиріччя між науковим сенсом фізичного знання і повсякденним досвідом учнів, на трансформацію їхньої буденної свідомості в наукову. У даному випадку включається такий спосіб мислення, коли речі розглядаються у взаємодії самих з собою без жодного відношення до спостерігача, інакше кажучи, об’єктивно. Дослідження такого роду доцільно продовжувати і у 7-9 класах. Одним з найбільш поширених методів пізнання навколишнього світу є спостереження. Як відомо, для пояснення фізичного явища необхідно усвідомити:

- зовнішні ознаки даного явища, умови, за яких воно відбувається;

- зв’язок даного явища. з іншими;

- які фізичні величини його характеризують;

- можливості практичного використання даного