Пропедевтика фізики в умовах Вальдорфської школи

Предмет:

Тип роботи:

Інше

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

явища, способи попередження шкідливих наслідків його прояву. У зв'язку з великою складністю деяких явищ навколишньої природи часто доводиться обмежуватися спостереженням окремих явищ без кількісних вимірювань. Тим паче, що вимірювання є одною з вагомих складових наукової діяльності і на певному рівні потребує конкретної методології. Такі явища залежать від різноманітних чинників: приходу і витрати сонячної енергії, характеру поверхні, перерозподілу тепла за рахунок протилежних висхідних і низхідних потоків повітря, наявності вихрових рухів, конденсації і випаровування вологи, місцевих фізико-географічних умов і т. п. Процеси, що розвиваються в атмосфері, ніколи не повторюють один одного, тому не існує «шаблонів». Вивчення цих процесів сприяє розвитку в учнів уміння спостерігати явища неживої природи (виділивши їх з множини інших), фіксувати характерні фізичні особливості кожного явища, а саме:

- спостереження таких явищ природи, як: схід та захід (Сонця), град, дощ, злива, сніг, веселка, випаровування, хмари, туман, вітер та ін.

- спостереження і пояснення фізичних закономірностей утворення роси та інію.

- визначення числа годин безхмарного сонячного світла за день, декаду, місяць, рік.

- дослідження атмосферних явищ.

- з'ясування залежності температури повітря від висоти місцевості. Протягом, наприклад, декади учні уважно спостерігають фізичні явища, що відбуваються в атмосфері: зірницю, град, дощ, грозу, сніг, веселку, росу, випаровування, хмари, туман, вітер та ін. Результати спостережень заносять в таблицю з вказівкою назви явища, його можливої причини і наслідків. Увагу учнів доцільно направити на спостереження за всіма змінами погоди, що відбуваються за кожну добу, з тим, щоб вони правильно відповіли письмово на конкретно поставлені питання: у який час доби буває особливо жарко? Які явища відбуваються перед світанком і заходом? Який колір неба, де воно темніше? Яке забарвлення вранішньої зорі? Яка зоря зазвичай червоніша – вранішня чи вечірня? Чому перед сходом сонця дме свіжий вранішній вітерець? Якщо ранок був безхмарним, то чи завжди і чи весь день воно залишається чистим? У яку пору дня зазвичай починають з'являтися хмари? Коли частіше трапляються грози – вранці чи ближче до вечора? Якщо небо безхмарне, зверніть увагу на його забарвлення. Де блакитний колір неба темніший: там де знаходиться сонце чи на протилежній стороні? Вгорі (як то кажуть, «в зеніті») або по краях (на «горизонті»)? Яке забарвлення хмар? Чи змінюється вона протягом дня? Яке забарвлення далеких предметів: віддаленого лісу і дерева, що близько стоїть? Спостерігаючи утворення роси та інею, школярі помічають, що з тієї миті, як сонце ховається за горизонтом і притік енергії до землі припиняється, всі предмети, що знаходяться на землі, починають втрачати запасену енергію за рахунок випромінювання в атмосферу. Можна було б припустити, що першим повинно охолодитися повітря. Але спостерігається зворотне. Кількість випромінюваної енергії залежить від роду речовини, яка її випромінює: прозора речовина мало поглинає енергії, і тому мало її і випромінює, а отже повітря втрачає випромінюванням не багато енергії, а поверхня землі і непрозорі тверді тіла втрачають її незрівнянно більше. Тому температура землі, трави і т. п. зменшується набагато швидше, ніж повітря. Тепле повітря, торкаючись до холодної трави, утворює росу – відбувається конденсація. Приморозки частіше бувають після ясних ночей, оскільки непрозорі хмари відбивають частину енергії, випромінюваної поверхнею Землі, і таким чином уповільнюють охолоджування, тобто спостерігається «парниковий ефект». Утворення крижаних голчатих кристалів вказує на те, що волога осідала з повітря. Крапля води, що спочатку утворилася, потім замерзнула; у такому вигляді вона зберігає форму кульки або еліпсоїда (замерзлі краплі можна нерідко спостерігати на листі капусти). Іній утворюється аналогічно росі, але при температурі нижче 0°С. [Д. А. Люба, А. М. Кух, 2007]

Актуальність роботи полягає в тому, що нині існує не тільки потреба у підході до навчання, який даватиме можливість дітям з різними задатками так чи інакше засвоювати фізичну складову світобудови, отримати навики критичного мислення, але і у практичних вправах що дозволять учням надбати реальні компетенціі сучасної особистості згідно з тими орієнтирами, яких дотримується концепція Нової Української Школи.

Фізика – це наука про явища природи, закони якої описуються досить складним математичним апаратом, де співвідношення мають вигляд диференційнихрівнянь, а одні величини виявляються функціями інших. Такийглибокийпідхіддаємаксимальноточнийописскладнихфізичнихявищ, але потребує високого рівня володіння математикою. Згідно з іншим тлумаченням, «Фізика є фундаментальною наукою, яка вивчає загальні закономірності перебігу природних явищ, закладає основи світорозуміння на різних рівнях пізнання природи і дає загальне обґрунтування природничо-наукової картини світу» [А. М. Кух, 2002]. Подібне визначення фізичної науки потребує виділення з природних явищ самої суті фізичної компоненти, яку потрібно мати на увазі в комплексі з іншими природничо-науковими трактуваннями: хімічними, біологічними, географічними, астрономічними тощо. Це саме і детермінує пропедевтичний підхід до навчання фізики як наукового предмета в 4-7 класах.

Наукова новизна: У даній роботі вперше було запропоновано використовувати елементи головного уроку при впровадженні фізично-пропедевтичної компоненти в»епохальних» заняттях. Прослідковано зв'язок з поглядами доктора Штайнера на викладанняфізики та сучасними напрямками розвитку освіти. Вперше розглянута можливість фізичних демонстрацій у молодшій шкільній ланці в умовах вальдорфської педагогіки. Практично, з точки зору традиційної системи освіти, задача формування дієвих знань з фізики лежить у площині реалізації міжпредметних зв’язків фізики на основі дослідницької технології навчання. Цій проблемі присвячено праці відомих вчених-дидактів В. М.