Федорової, О. В. Сергєєва, І. Д. Звєрєва, П. Г. Кулагіна, В. М. Максимової, Р. А. Ісмалган, Ф. П. Бестер. У початковій школі молодші школярі на уроках з різних предметів ознайомлюються з проявами фізичних явищ природи, засвоюють початкові відомості з фізики, оволодівають елементарними навичками пізнання природи. Зміст фізичної складової тут відображається змістовими лініями споріднених до природознавства освітніх галузей і групується навколо таких тем: людина як жива істота (нормальні умови життєдіяльності – температура, вологість, тиск, земне тяжіння, зір, слух, тактильні відчуття, довжина кроку тощо) ; мій будинок (умови побуту, побутові прилади, житлова енергетика тощо) ; моя вулиця, моє місто (рух транспорту, механіка спортивних ігор тощо) ; моя планета – Земля (Сонячна система, Земля і Місяць, освоєння космосу тощо).
Пошук
Пропедевтика фізики в умовах Вальдорфської школи
Предмет:
Тип роботи:
Інше
К-сть сторінок:
55
Мова:
Українська
Останнім часом у фізиці мали місце нові відкриття, які з точки зору світової громадськості повинні бути внесені до шкільного курсу фізики. Так, наприклад, у вересні 2015 року вперше двома детекторами-близнюками обсерваторії LIGO були виявлені гравітаційні хвилі, наявність яких передбачалася ще Загальною Теорією Відносності Ейнштейна. Формуються, засновуються нові теорії, такі як Теорія Струн, Теорія Квантової Гравітації. Це призводить до потреби ущільнення програми з фізики. Але можливостям ущільнення програми можна протиставити питання якості засвоєння такого щільно побудованого курсу, обмеженого часовими ресурсами. Внаслідок цього діти мають вступати до сьомого класу, володіючи базою фізичних термінів, понять та категорій. Також в освітньому середовищі «…у практиці вивчення шкільного курсу фізики склалися тенденції перенесення акцентів у навчанні з формування суми знань і простої передачі інформації на формування навчальних компетенцій учнів, на розвиток самостійності мислення, здатності учнів до рефлексії власних навчальних досягнень»[Гнатюк О. В. 2008]. Згідно таксономії Блума, цілі навчання у когнітивній сфері можуть бути виражені через такі елементи засвоєння (їх ще називають елементами таксономії Блума) : знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез і оцінка [Bloom, B. S., 1956]. Але, очевидно, що в зв’язку з віковими особливостями розвитку дітей, тільки перші три елементи можуть бути розвинені в рамках пропедевтики в початкових класах.
У 5-7 класах здобуті учнями фізичні знання розвиваються головним чином завдяки дослідно-експериментальній діяльності на уроках природознавства, вивчення технологій, математики, під час екскурсій у природу; поповнюється їхній термінологічний словниковий запас, набувають емпіричного сенсу окремі фізичні поняття (швидкість, маса, температура, час, механічний рух, теплота, речовина, шлях, атом тощо). Зміст інтегрованого курсу природознавства зосереджено головним чином навколо понять, які мають загальнонауковий і міжпредметний характер – початкові відомості про будову речовини, атом і молекула, простір і час, енергія тощо. Але у вальдорфській школі не існує уроків (і, відповідно, навчального предмету) з назвою «Природознавство». Тому вчитель самостійно має усвідомлювати які з епох і в якому контексті підпорядковані тому курсу, що в традиційній школі зветься природознавством.
Мета роботи: розробити низку заходів, які будуть супроводжувати навчальний процес в початкових класах вальдорфських шкіл, задовольняючи при цьому не тільки питання пропедевтики як такі, але і вимоги сьогодення по відношенню до знань і умінь сучасних учнів.
Об’єкт дослідження: навчально-виховний процес у вальдорфській школі.
Предмет дослідження: методика і дидактика пропедевтики в початкових класах, що навчаються за вальдорфськоюсистемою.
Завдання дослідження: вивчити літературу з проблеми дослідження; розробити цілі, форми, методи, засоби та технології пропедевтики фізики у молодшій школі. Поєднати їх у вигляді відповідної моделі.
Практичне значення: Вдосконаленозаходи пропедевтики, які сприятимуть ефективному використанню академічних годин, відведених на вивчення фізики у старшій шкільній ланці, за умови їх застосування у молодшій шкільній ланці.
Методи дослідження, використані для досягнення поставленої мети, являли собою більшою мірою огляд, аналіз та вивчення спеціальної літератури з даної тематики.
РОЗДІЛ 1. ВАЛЬДОРФСЬКА ТА ТРАДИЦІЙНА ПЕДАГОГІЧНІ СИСТЕМИ
При розгляданні педагогічних спрямувань, можна проводити поділ зарізними критеріями і в кінці кінців загубитись у способах класифікації по тим чи іншим ознакам. У даному випадку окремими пластами будуть виступати традиційна система освіти, яка формується під впливом держави із притаманним їй пристосуванням під тенденції розвитку сучасного суспільства та вальдорфська педагогіка як представник альтернативних систем, які хоча і мають в своїй основі ідеї аж до протилежних, тим не менше виступають кожна зі своїми акцентами у важливості тих чи інших процесів в освіті.
1.1. Традиційна система освіти. Спроби пропедевтики фізики
Традиційну державну педагогічну систему з об’єктивних причин сьогодення та внаслідок історичних обставин можна визнати такою, що несе на собі вплив різних напрацювань в області педагогіки по всьому світі. У становленні традиційної педагогіки прослідковується ідея, що неможливо робити щось якісно нове, використовуючи старі методи. Тому під прапорами прогресивності нависає загроза іншої крайності: щорічних змін в канві освіти, конструктивність яких не підтверджена досвідом або тривалими дослідами. У зв’язку з цим доцільно розглядати вирішення проблемних питань, в тому числі пропедевтики, в широкому сенсі.
Перехід загальноосвітніх навчальних закладів до нової структури фізичної освіти, яка передбачає вивчення в 7-9 класах основної школи завершеного курсу фізики першого концентру, що включає всі елементи базових знань про фізичні явища, розкриває суть фундаментальних наукових фактів, гіпотез, понять і законів фізики, скорочення часу в навчальному плані загальноосвітньої школи на вивчення фізики, свідчить про необхідність ознайомлення учнів з основами фізики