Пропедевтика фізики в умовах Вальдорфської школи

Далі йде такий диктант:

Поставте олівець у точці, що знаходиться у двох кроках від нуля по горизонталі та у двох кроках від нуля по вертикалі.

Проведіть пряму лінію від цієї точки до точки (2; 9), яка знаходиться на сім кроків вертикально вище від початкової точки.

Поставте олівець у точці (2; 6). Ведіть лінію прямо до точки (5; 9), що знаходиться на три кроки правіше і на три кроки вище.

Знову поставте олівець в точку (2; 6). Ведіть прямо до точки (5; 2), що знаходиться на три кроки правіше і на чотири кроки нижче. Коли учні натренуються орієнтуватися в координатах, можна запропонувати таке завдання: «З’єднати послідовно точки з такими координатами: (1; 1), (2; 8), (5; 3), (7; 8), (8; 2) «. Приклад результату такого диктанту можна бачити на рис 3. Також, не зайвим буде навчити дітей оперуванню круговими діаграмами. Це можна зробити на прикладі розгляду річного розподілу напрямку вітрів рідної місцевості.

 

 

Куди зі шкіл поділися рахівниці?

Зв’язок між розвиненістю дрібної моторики та розвиненістю мислення вже не потребує доказів. Згідно з дослідженнями М. Кольцової, нервові імпульси, що йдуть в кору головного мозку від рухомих рук (особливо від пальців рук), «тривожать» розташовані по сусідству мовні зони кори, стимулюючи їх до активної діяльності. Вправи на тренування моторики пальців рук прискорюють процес функціонального дозрівання мозку. Вплив позначається як відразу після виконання вправ, так і пролонговано, сприяючи стійкому підвищенню працездатності центральної нервової системи. Дані були підтверджені співробітниками інституту фізіології дітей і підлітків Санкт-Петербурзької академії психологічних наук (М. М. Кольцова, Е. О. Ісеніна). Оскільки рахівниця включає до дії дрібну моторику людини та мислення в широкому сенсі розуміння, дітям слід навчитися вільно вправлятись з цим «морально застарілим» приладом з метою блискавичного розвитку математичних здібностей учнів. На російських рахівницях не можна виробляти всіх тих дій які виконуються машинами. Але багато в чому, – наприклад в додаванні і відніманні, – рахівниця може змагатися зі складними приладами. Втім, у майстерних руках множення і ділення також значно прискорюються на рахівницях, якщо знати прийоми виконання цих дій. Познайомимося ж з деякими з них.

Ось кілька прийомів, користуючись якими кожен, хто вміє швидко складати на рахівниці, зможе швидко виконувати приклади множення, які зустрічаються на практиці. Множення на 2 і на 3 замінюється дворазовим і триразовим складанням. При множенні на 4 помножають спочатку на 2 і потім до результату додають стільки ж. Множення на п’ять виконується так: переносять усе число на одну дротину вище, тобто помножують на 10, а потім це десятикратне число ділять навпіл. Множення на число більше десяти представляють у вигляді множення на суму 10+[_]. Так водночас діти швидко опановують усну лічбу з числами, значення яких перевищують десятки і сотні. Ділення на рахівницях спочатку здається трохи складнішим, але після декількох практичних вправ людина виводить прості правила швидкого ділення.

 

 

Пропедевтика фізики на уроках так званого творчого або художнього циклу глибоко вбудована у весь навчальний план вальдорфських шкіл. Але вбудована настільки глибоко, що далеко не кожний вчитель без відповідної спеціальної підготовки може ефективно використовувати ці заздалегідь закладені ланки пропедевтичного ланцюга. На уроках ліплення діти отримують початкові поняття про центр мас граючись із пошуком рівноваги своїх воскових виробів; поняття про масу, об’єм, кількість речовини, атомарну будову речовини; залежність механічних показників матеріалу від термодинамічних параметрів системи. Пізніше, коли в п’ятому класі вчитель з дітьми вже з глини ліплять свистульки у вигляді пташок, не можна випустити з виду той факт, що характер звучання отриманих саморобок залежить від їх об’єму, який в свою чергу пов’язаний з лінійними розмірами. Говорять про висоту звуку і приходять до розуміння того, що висота звучання також залежить від об’єму: високий звук вимагає маленького об’єму, низький звук – великого. Таким чином, урок ліплення стає пропедевтикою теми «Акустика», з якої починається епоха фізики в 6 класі.

Ксилофон на уроках ремесла у 5-му класі. На уроках ремесла окрім іншого, діти за допомогою вчителя виготовляють справжній музичний інструмент. Це може бути такий нескладний в налаштуванні пристрій як ліра, а може бути більш складний у виготовленні та налаштуванні, але з ширшими музичними можливостями та характеристиками, ксилофон або флейта. Зовнішній вигляд ліри не демонструє очевидної залежності висоти звучання струни від її довжини (при сталому натягу). Натомість ксилофон явно видає саме таку залежність висоти звучання від геометричних розмірів клавіш. Тому вибір треба зупинити на виготовленні ксилофону. Тут важливо звернути увагу на спосіб, яким знаходять місця для отворів, що свердлять у клавішах. Для цього беруть дрібний порошок, наприклад кухонну сіль або манну крупу. Рівномірно розсипають на поверхню деталі (рис 4). Імітуючи звуковидобування постукують по клавіші. Через деякий час порошок концентрується на певних областях поверхні. Важливо обговорити з учнями те, чим характерні дані області.

 

 

Завершальна епоха, літня практика.

Після останнього дзвоника у вальдорфських школах