Психологія музичного сприйняття і методи її розвитку

 

Переднє слово про музику

Розділ 1. Музична психологія як наука

Розділ 2. Психологія музичного сприйняття і методи її розвитку

2.1 Особливості художнього образу

2.2 Музичне мислення

2.3 Особливості впливу консонансу та дисонансу на психіку людини.

Розділ III. Музика – засіб психологічної реабілітації

3.1 Значення музики у житті різних категорій людей

3.2 Застосування музики у навчально-психологічній роботі з дітьми та підлітками

Список використаної літератури

 

Мета роботи: дослідження впливу музики на психіку людини.

Об'єкт: людина в момент впливу на неї музики.

Завдання:

1. Ознайомитися зі специфікою музичної психології як науки та дослідженням її у працях відомих науковців.

2. Виявити особливості сприйняття окремих звуків та співзвуч, різноманітності музичних творів різними групами людей.

3. Описати використання музики як засобу психологічної реабілітації.

 

Музика – вираження гармонії Космосу

 

 

Здається, що немає у світі людини, яка б байдуже ставилася до музики, адже в ній втілене все те добре, світле і вічне.

З кожним наступним кроком у світі музики ми ясніше бачимо і розуміємо, який багатий і дивовижний цей світ.

Музику любить багато хто, але кожен по-своєму. Для деяких вона тільки приємна розвага в години дозвілля. А іноді, навіть і не розвага, а просто звичний звуковий фон для повсякденних занять. Молодь, зокрема студенти, намагаються готувати домашні завдання, увімкнувши музику, та чи чують вониїї при цьому? Напевне, ні.

Щоб полюбити музику по-справжньому, треба прагнути не просто слухати, вслухатися в неї, намагатися глибше проникнути в суть твору, краще збагнути його. І тоді неодмінно захочеться більше дізнатися і про самий твір, і про його композитора, і про час, коли він жив і працював. Це дається не відразу, і для цього слід оволодіти певними знаннями: мати уявлення про особливостімузичної мови, про музичні форми, про те, як розвивалася музична творчість.

Музика входить у життя буквально з перших днів, і вона завжди з людиною -і в радості, і в горі. Її можна почути будь-де – у природі, у людській мові, у найтонших поруках людської душі. Вона може бути приємна для слуху, гармонійна, може передати той чи інший настрій або ідею.

Музика має великий вплив на внутрішній світ людини. Вона може давати насолоду, або навпаки, викликати душевне занепокоєння, спонукати слухача до роздумів і відкривати перед ним невідомі до цього сторони життя.

Слухаючи її, або підіймаєш свій дух, або розслабляєшся, заспокоюєшся.

Музика зробить ще яскравішим і прекраснішим життя, вона втішить, коли трапиться щось прикре, печальне, дасть силу важку хвилину…Вона стане вірним добрим другом! Глибоке розуміння музики вимагає від слухача певного зусилля, але як багато отримує людина, яка зробила це зусилля!

Перед нею відкривається прекрасний світ, сповнений звуками, які вражають своєю красою і натхненням.

У сучасному світі фахівці починають широко застосовувати музику у медичних цілях: при стоматологічних, хірургічних операціях (вона знімає стрес), в якості анестезії; в психіатричних лікарнях (музика здатна активізувати компенсаторні можливості психіки) ; в психології.

Музична психотерапія використовується в роботі з людьми з агресивністю, замкнутістю, страхами.

Можна корегувати і оптимізувати поведінкові моделі і сценарії, актуалізувати творчі здібності, навчати клієнтів навичок комунікації та самовираження, саморегуляції, формувати гнучкість свідомості та світосприйняття.

Музичні прийоми успішно використовуються в умовах психотренінгів, в кабінетах психологічного розвантаження, в індивідуальній та груповій психотерапії.

Музика бере участь у лікуванні психоневрологічних захворювань. Вона

використовується для профілактики несприятливих психологічних станів, в соціальній педагогіці.

Нам варто залишатися там, де ми знаходимо щось подібне музиці. У житті немає до чого варто прагнути, крім як відчуття музики…гармонійної основи буття. Герман Гессе, Піфагор, Арістотель, Платон1 звертали увагу сучасників на цілющу силу музики, що на їхню думку, установлювала

пропорційний порядок і гармонію у всьому Всесвіті, у тому числі порушену гармонію в людському дусі й тілі.

Піфагор відкрив, що сім ключів (нот) грецької системи мають силу порушення різних емоцій. Його послідовники, що ставили число на службу здоров'ю тіла й духу, розглядали музику як найважливіший лікувальний засіб. Обробку музики (додання її форми) піфагорійці називали «гармонією».

Але із цим терміном не слід ототожнювати сучасний термін «гармонія», що

що прийшла з грецького й означає «зв'язувати, влаштовувати». Отже, була гармонія.

З'єднання, взаємне пристосування будівельних компонентів, сила й «гарна міра рахунку»… У медицині піфагорійці обгрунтовували наявність здоров'я гармонією, тобто здоров'я було наслідком добре погодженого співвідношення чисел. Навпаки, хвороба- це вираження порушення цієї «гармонічної відповідності чисел».

В ті часи музика була третьою математичною дисципліною після арифметики й геометрії. Суть зводилася до наступного: музика є вираженням гармонії Космосу. Відновлення гармонії – головний шлях до зцілення. Музика ж, має за опору гармонію як корінну свою властивість, яка здатна вести живих істот до досконалості.

 

 

Музична психологія – наукова дисципліна, яка займається вивченням різних психологічних аспектів музичної мови і будови музичних творів, а також досліджує закономірності психологічного сприйняття