Психологія музичного сприйняття і методи її розвитку

В музиці використовуються як основа первинні голосові реакції - плач, сміх, лемент, фізичним механізмом яких служить безумовний рефлекс, пізніше розвинені на їх основі умовні інтонації, в яких більше соціального, узагальненого значення. Серед музичних інструментів можна виділити лідерів по впливу на стан людини. Найбільший вплив створює органна музика.

При відборі музичних добутків необхідно також ураховувати той факт, що мелодійні твори, особливо ті, що володіють чітким, строго витриманим ритмом викликають негайну відповідну реакцію практично у всіх слухачів.

Якщо ж у музичному добутку немає єдиного чітко витриманого ритму, якщо воно відрізняється складною архітектонікою, то сприймати його у всій повноті, стежити за розвитком його тематики, можуть лише люди, які знайомі з музикою, що одержали певну музичну підготовку.

Найбільш сильну емоційну реакцію на музичні добутки проявляють люди із середньою музичною культурою.

Вони досить підготовлені, щоб сприйняти навіть складний музичний твір в повному обсязі, але в той же час окремі технічні моменти виконання «сховані» від них і не відволікають їхньої уваги від головного змісту музики.

Застосування музики є актуальним явищем на сьогоднішній день, особливо в складній ситуації, яка відбувається в нашій країні – це війна на Сході.

На даний момент, солдатам, які повертаються із зони АТО, потрібне не тільки медична допомога, але й психологічна.

Як сказано в одній статті в Інтернеті, багато воїнів перебувають зараз в госпіталях багатьох українських міст, зокрема у Львові. Багато львів'ян закликають навідувати постраждалих солдатів і багато з ними спілкуватися:

читати або розповідати короткі цікаві розповіді, показувати захоплюючі фільми, відео і найголовніше давати слухати музику, яка була б легка для сприйняття і корисна для покращення внутрішнього душевного стану.

Багатьом з них бракує насправді «живого» спілкування.

Для бійців, які не дуже постраждали фізично організовують патріотичні заходи з українськими піснями, щоб їх підтримувати та піднімати військовий дух.

Такі концерти організовують в Тернополі, Львові, та в інших містах України, а також і на самому Сході, в окремих містах де війна частково минула.

Туди приїжджають українські виконавці, які співають патріотичні пісні та підтримують військових морально.

 

 

Музична терапія послуговується як методами, що постали з освітньої практики, так і своїми власними.

Виявлено позитивний вплив музичної терапії при роботі з особами, що

страждають на поведінково-емоційні розлади (в переважній більшості – підлітки).

Музика відіграє важливе значення при роботі з дітьми. Зазвичай сеанси

дитячої музикотерапії можуть бути як індивідуальними, так і груповими.

Музика є дієвим засобом розв'язання таких проблем у дітей, як проблеми міжособистісного спілкування, уваги, мотивації та поведінки. У кімнатах для проведення сеансів терапії представлене широке різноманіття різнихмузичних інструментів з різних країн світу. Бажано, щоб інструменти були барвистими, а матеріали, з яких вони зроблені, вирізнялися своєю текстурою; проте найважливішим чинником залишається висока якість їхнього виготовлення та точність настроювання.

Оскільки за своїми віковими та індивідуальними особливостями не всі діти однаково здатні впоратися з інструментом, тому кожен інструмент має бути підлаштований під дитину, яка на ньому гратиме.

Враховування усіх цих моментів дозволить підвищити ефективність терапії, зробити враження дитини більш яскравими, а результат – успішним.

Інша справа з підлітками. Тут музична терапія застосовується в серйозніших випадках. За даними клініки Майо1, з кожних 100 000 підлітків від 2 до 3 тисяч підлітків страждають на афективні розлади. Найбільш поширеним афективним розладом у підлітків є депресія.

У підлітків визначається цілий ряд позитивних ефектів від прослуховування музики, наприклад, позитивний вплив на емоційний стан, соціальну поведінку на формування власної особистості тощо.

При роботі з молодими людьми застосовують різні методи музикотерапії.

Найбільш поширеними засобами є імпровізація, виконання готових музичних творів, рецептивне слухання, обговорення музики. Дослідження показали, що зміни внутрішнього психологічного стану підлітків «є більш виразними при застосуванні дисциплінуючих музико терапевтичних методів, таких як, імпровізація і вербальне обговорення музики».

Слід також зауважити, що «ефект музикотерапії є тим стійкіший, чим більше сеансів було проведено».

Незважаючи на те, що вплив музики на підлітків з афективними розладами потребує подальшого вивчення, проведені дослідження демонструють одержані за її допомогою позитивні результати.

Важливо також зазначити, що багато людей плутають поняття «музикотерапії» та «навчання музики», це справді є проблемою, тому що в

подальшому вчителя музики можуть вважати музикотерапевтом. Консервативні прихильники застосування музикотерапії як винятково лікувального напрямку переважно заперечують зв'язок між нею і навчанням музики, виокремлюючи наступні відмінності:

у навчальній діяльності музика є метою сама по собі (ми вчимося грати

на музичному інструменті), тоді як музикотерапія є засобом, за допомогою якого досягаються певні внутрішні психологічні зміни.

Зміст музичної освіти поділено на теми, наперед визначені навчальною

програмою; зміст музикотерапії є динамічним і може відтворюватися у процесі.

Цілі навчання музики є загальними для всіх учнів, універсальними та малозмінними; цілі музикотерапії є індивідуалізовані та специфічні для кожного пацієнта окремо.

У музичній освіті не проводиться попереднє оцінювання, а лише згодом результати усіх учнів оцінюються за шкалою; перед початком музикотерапії проводиться оцінювання початкового стану і дається характеристика відносно динамічних цілей, поставлених у результаті попереднього оцінювання.

При навчанні музики вчитель передає учневі наперед визначений зміст навчання і мотивує до набуття знань, вмінь та навичок. У музикотерапії між

терапевтом та пацієнтом вибудовується співпраця для досягнення терапевтичних цілей, а зміст її є власним для кожного пацієнта.

Спільні риси:

- музика є основним робочим елементом;

- музика є мовою і засобом спілкування;

- за мету ставиться досягнення певних результатів;

- обидва процеси є систематичними, тобто мають намір (ціль), організацію і здійснюються на регулярній основі;

- передбачена практика музичного виконання.

Найчастіше для музикотерапевтичних сеансів та досліджень використовують музику В. А. Моцарта. Проте відомі застосування музики різних типів.

Так, в онкологічному диспансері в Архангельську використали в якості

Лікувального сеансу церковні дзвони. Американський дослідник Е. Куррері, захоплений естетичними концепціями американського музиканта та композитора Джона Кейджа, використовував в своїх експериментах твори цього митця.

Існує категорія людей, які на своєму власному прикладі переконалися в ефективності музичної терапії. Так, французький актор ЖерарДепардьє позбувся заїкання за 3 місяці, щодня слухаючи за порадою лікаря музику Моцарта.

Газета «Факти» від 28 квітня 2006 року, розповідаючи про досвід Козятинського реабілітаційного центру для важкохворих дітей (ДЦП, генетичні захворювання), повідомляє, що « 12-річна Аня, яка страждає на ДЦП, завдяки заняттям музикою навчилася ходити, танцювати і стала переможцем 4-ох міжнародних конкурсів».

Отже, музика проникає в наше життя цілком, вона оточує нас зі всіх сторін, де б ми не були. Великий вплив музика має на нашу нервову систему та наш мозок. Музика являє собою стимул, що збагачує процеси сприймання, пізнання (мислення), мовлення і запам'ятовування.

Музика займає важливе значення у медицині, в навчанні. І за допомогою різних досліджень, з кожним роком ми бачимо, що музика є дуже важливою ланкою у нашому житті, в нашому суспільстві, вона допомагає нам в складних життєвих ситуаціях, або навіть просто впоратися з втомою після важких робочих буднів.

Ще одна причина того, що музика є важливим елементом для нас – це можливість по-справжньому поділитися чимось з іншою людиною. В якому сенсі це питання вирішення глибокої самотності, яка може пронизувати кожного живучого на цій планеті.

Саме так ми, люди за допомогою абстрактних образів намагаємося донести одне до одного, те що не можемо передати на словах. Не сказати тому, що цього буде недостатньо, а тому, що це буде надто очевидно і просто, щоб це було помічено.

 

1. Володарська М. О., Є. С. Каневський. Музика (дитяча енциклопедія). -

Харків, 2008

2. Конен В. Д. Історія зарубіжної музики. – Москва, 1989

3. Побережна Г. І., Щериця Т. В. Загальна теорія музики. – Київ, 2004

4. Ростовський О. Я. Теорія і методика музичної освіти. – Тернопіль, 2011

5. Блаво, Рушель. Новый путь к самоисцелению. – Новосибирск, 2002

6. Брусиловский Л. С. Музыкотерапия. Руководство по психотерапии. -

Москва, 1985

7. Ворожцова О. А. Музыка и игра в детской психотерапии. – Москва, 2004

8. Иржи Кулка. Психология искусства. – Харьков, 2014

9. Любан-Плоцца Б., Побережная Г., Белов О. Музыка и психика. – Киев,

2002

10. Назайкинский Е. О психологии музыкального восприятия. – Москва, 1972

11. Суханцева В. К. Музыка как мир человека. От идей Вселенной –

к философии музыки. – Киев, 2000