Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Психологія музичного сприйняття і методи її розвитку

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

цим процесом, то тоді немає місця ні для чого іншого: навіть дисонанс й відсутність виразної мелодії можуть подобатися. Звичайно, до цієї радості може домішуватися замилування виконавцем або композитором, а також ясне усвідомлення меж наших переживань, власних можливостей і бажань. Наша реакція на музичну композицію дуже індивідуальна.

Проблема формування музичного сприйняття є однією з найскладніших у музичній педагогіцій психології, незважаючи на успіхи в її вирішенні, досягнуті за останні роки. Учені підкреслюють зв'язок повноцінного сприймання музики із знанням соціальних норм, естетичних критерій в мистецтві, здатністю до естетичної оцінки творів, набуття досвіду художньої діяльності, розвитком музичного слуху, усвідомленням ролі виразних засобів у створенні музичного образу.
Музичне сприйняття, у зв'язку зі специфікою об'єкта сприймання – музики, поняття значно ширше, ніж безпосереднє почуттєве відображення дійсності, бо відбувається водночас у формі відчуттів, сприймань, уявлень, абстрактного мислення.
У сучасній науковій літературі найчастіше зустрічаються два терміни, що визначають діяльність людини, яка слухає музику: «сприймання музики» і «музичне сприйняття».
Поняття «сприйняття музики» здебільшого використовується у працях психологів, відображаючи ситуацію, коли сприймання охоплює музику лише як предметний матеріальний процес, як специфічний об'єкт впливу на людину.
Поняття «музичне сприймаття» означає спрямування на «осягненні і осмисленні тих значень, якими володіє музика як мистецтво, як особлива форма відображення дійсності, як естетичний художній феномен».
Осягнення – це розуміння певного явища на рівні виокремлення з цілісного об'єкта окремих ознак, розкриття зовнішніх зв'язків між ними. Тобто, це розуміння частин з цілісного явища, яким є твір, співвіднесення його з враженнями, які є у досвіді слухача. Осягнення естетичної цінності музичного твору передбачає вміння «розшифрувати» його образну мову, зрозуміти зміст, що неможливо без опори на весь особистий дослід, співвідношення твору зі складеними в людини художньо-естетичними критеріями, нормами уявленнями.
Осмислення – це вищий вияв розуміння. Воно полягає у розкритті об'єктивних зв'язків між частинами цілого на рівні усвідомлення сутності явища.
В якості основи розуміння музичного мистецтва виступають знання двох
рівнів:
1) знання, що сприяють формуванню цілісного уявлення
про музичне мистецтво;
2) знання, що допомагають сприйманню конкретних творів.
Перший рівень знань характеризує природу музичного мистецтва як соціального явища, його функцію і призначення в житті суспільства.
Другий рівень – це знання щодо особливостей музичної мови, побудови і розвитку музики, засобів музичної виразності. Сприймання, зазначав відомий американський психолог Дж. Брунер, – це процес категоризації, у ході якого людина за допомогою характерних властивостей сприйнятого здійснює відбір і віднесення об'єкта, який сприймається до певної категорії.
Зрозуміло, що стани людей не можна звести до кількох десятків визначень – їх кількість незмірна.
У цьому зв'язку відомий психолог А. Лурія1 у передмові до книги Дж. Брунера»Психологія пізнання» писав: «Існує близько трьох мільйонів відтінків кольору, які сприймаються, але лише 16-20 назв головних кольорів. Це означає, що, сприймаючи кольорові відтінки, ми відносимо їх до певних категорій і що навіть найелементарніші відчуття насправді є складними і активним процесом переробки інформації, який виходить далеко за межі безпосереднього враження. Важливою складовою музичного сприймання є естетичні переживання музичних вражень.
Виділяються три основні типи реакцій, які виражають загалом позитивне ставлення до музики. Це, по-перше, «емоції враження», що Лурія – радянський психолог, засновник напряму нейропсихології.
ґрунтуються на інтуїтивному відчутті музики. Вони є показником недиференційованого ставлення до музичного твору і виражаються в судженнях «подобається – не подобається», без будь-якої мотивації оцінки; по-друге, це «емоції переживання», що характеризуються усвідомленням суб'єктом особистісного сенсу музичного твору, одначе без його співвідношення з об'єктивним значенняммузики; по-третє, це»емоції співпереживання», котрі характеризуються злиттям суб'єктивного переживання з позицією автора і виконавця.
Вони є результатом осмислення слухачем об'єктивної значущості музичноготвору.
Отже, сприймання музики – є одним з видів психічної діяльності, спрямованої на виявлення змісту музичного твору. Тому формування музичного сприйняття має ґрунтуватисяна власній активності, участі в роботі над «музичним матеріалом». Активність музичного сприйняття полягає, по-перше, у відтворенні закодованих у музичному тексті образів, по-друге, у встановленні духовного спілкування з цими образами. Це надає комунікативній системі «композитор – музичний твір – слухач» діалогічного характеру, адже слухач веде діалог з образами музичних творів, а через них – з композитором.
 
2.1 Особливості художнього образу
 
Почуття, які переживає людина, безкінечно різноманітні. Та лише деякі з них закріплені логічною категорією – словесним поняттям, яке й повинне відобразити суть даної емоції. Враховуючи експериментальні дані Дж. Брунера, Л. Постмана1 і Х. Родрігеса2, які свідчать про те, що невизначені кольори легко піддаються асиміляції у напрямrу очікуваного значення, можна гадати, що подібне явище відбувається і в сфері самоусвідомлення слухачем емоційних станів, які викликає музика: неусвідомлені, невиразні емоційні почуття прагнуть втілитися у найближчу їх значенню емоційно-образну категорію.
Побудова музичного твору, упорядковність складових частин, відбір з великого арсеналу музичної мови тих засобів, які найбільше відповідають змісту твору, зумовлюються прагненням композитора, з одного боку, виразити явище, яке його особисто хвилює, а з іншого- виразити так, щоб воно було сприйняте і розпізнане слухачами, відповідало їхнім пізнавальним можливостям.
У цьому плані Б. Асаф'єв зазначав, що в музиці враховуються віхи, вузли, центри, які привертають увагу
Фото Капча