Ретроспективний аналіз фонду оплати праці на прикладі РДТУ

Коефіцієнт загального обороту, який обчислюється за формулою:

Ко = (Кприйн + Кзвільн) / Чс. сп.

Складемо таблицю прийому та вибуття кадрів в РДТУ за 1998, 1999 та 2000 роки (табл. 3. 2. 1).

Користуючись таблицею 3. 2. 1. розрахуємо ці коефіцієнти за 1998, 1999 і 2000 рік і результати занесемо в таблицю (табл 3. 2. 2).

Аналізуючи таблицю 3. 2. 1 можна сказати, що кількість прийнятих працівників в університеті зростає з кожним роком. Так в 1999 році кількість прийнятих на роботу зросла на 26, 6% в порівнянні з попереднім роком, в 2000 році на 91%. Це досягається за рахунок збільшення числа прийнятих кадрів.

Поряд з тим кількість звільнених з роботи також зростає. В 2000 році звільнених збільшилося аж на 166%. Це негативне явище.

Збільшення коефіцієнту загального обороту в 1999 році на 0, 14 а в 2000 році на 1, 36 свідчить лише про те, що загальна кількість прийнятих та звільнених з роботи працівників по відношенню до середньоспискової чисельності працівників зростає.

Кількість звільнених з роботи за прогул та інші порушення трудової дисципліни зростає з кожним роком, за рахунок цього коефіцієнт плинності зростає в 1999 році на 9, 9%, в 2000 році на 21, 5%.

Основними причинами таких негативних тенденцій можуть бути: незадовільний розмір заробітної плати, несвоєчасність виплати заробітної плати, порушення трудової дисципліни, соціально-побутові фактори, психологічні фактори.

Одним із елементів коефіцієнтного аналізу фонду оплати праці є аналіз використання робочого часу працівників. Тут слід використовувати такі показники:

Календарний фонд робочого часу;

Режимний фонд робочого часу;

Фактичний фонд робочого часу.

Коефіцієнт використання робочого часу

Останній розраховується за формулою:

Кв. р. ч. = ФФРЧ / РФРЧ

Складемо таблицю балансу робочого часу за 1998-1999 та 1999-2000 роки, і розрахуємо відповідні показники (табл. 3. 2. 3, 3. 2. 4).

Аналізуючи таблиці 3. 2. 3 і 3. 2. 4. можна стверджувати, що використання робочого часу в установі незадовільне. Якщо, наприклад, в 1998 році коефіцієнт використання робочого часу становить 0, 98 (оптимальним же вважається 1), то в 1999 році він становить 0, 86. Таким чином робочий час недовикористаний. В 1999 та 2000 роках коефіцієнти робочого маже однакові (0, 86 і 0, 84). Це пояснюється насамперед зменшенням фактичного фонду робочого часу, що в свою чергу пов'язане із різким збільшенням цілоденних простоїв (неявок на роботу).

 

 

Проведемо факторний аналіз фонду оплати праці, використовуючи коефіцієнт обороту по звільненню працівників РДТУ.

Із розділу 3. 2. відомо, що кількість звільнених працівників з роками зростає. Це негативне явище. Проаналізуємо це явище за допомогою прийому ланцюгових підстановок, який полягає в послідовній заміні розрахункових значень показників з фактичними.

Позначимо:

у – коефіцієнт обороту по звільненню працівників;

х1- кількість звільнених працівників;

х2- середньооблікова чисельність персоналу.

Аналіз проведемо за 1999-2000 роки, склавши відповідну таблицю (табл. 3. 3. 1).

З таблиці 3. 3. 1 видно, що коефіцієнт обороту по звільненню працівників РДТУ в 2000 році зріс на 13, 45% за рахунок збільшення кількості звільнених з роботи працівників на 220 чоловік і знизився на 0, 05 за рахунок збільшення середньооблікової чисельності персоналу на 4 чоловіка.

Проведемо факторний аналіз коефіцієнта плинності, ввівши показники:

у – коефіцієнт плинності кадрів;

х1- кількість звільнених працівників за власним бажанням, за прогул та інші порушення трудової дисципліни;

х2- кількість звільнених працівників з причин скорочення штатів;

х3- середньооблікова чисельність персоналу

Дані занесемо в таблицю 3. 3. 2.

Як бачимо з таблиці 3. 3. 2 коефіцієнт плинності збільшився на 13, 45% за рахунок збільшення кількості звільнених з роботи працівників за власним бажанням, за прогул та інші порушення трудової дисципліни 220 чоловік і на 0, 26% – за рахунок звільнених працівників з причин скорочення штатів (5 чоловік), а також за рахунок збільшення середньоспискової чисельності працюючих установи (на 4 чоловіка).

 

 

Функціонально-вартісний аналіз – це системне комплексне вивчення об'єкта дослідження з точки зору пошуку можливостей покращення їх суцільно-необхідних споживчих якостей та мінімізації витрат на створення, функціонування, експлуатацію та ліквідацію цього об'єкту.

Відповідальними за вирішення управлінських завдань по фонду оплати праці є:

бухгалтер, котра здійснює облік по заробітній платі;

керівник установи;

замісник головного бухгалтера.

Для обліку заробітної плати використовується цілий перелік документів, основна характеристика яких представлена в таблиці 3. 3. 1

 

Таблиця 3. 3. 1

Інформація для проведення функціонально-вартісного аналізу

№ п/п Назва документа К-сть екземп Первинні джерела інформації Відповідальн за оформлення Періодичність Куди направляється документ

1 Звіт з праці (Ф 1-ПВ) 2 Табель обліку використання роб часу, розрх-платіжна відом, особові рахунки, Провідний спеціаліст Місячна (до 7 числа) Відділ планування

2 Звіт про використання робочого часу (Ф 3-ПВ) 2 Розрх-платіжна відомість, накази по установі, табель