Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Роль сечової кислоти в реалізації лікувальних ефектів бальнеочинників курорту Трускавець (клініко-експериментальне дослідження)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
64
Мова: 
Українська
Оцінка: 

зміни в результаті стандартної бальнеотерапії УЕ – з одного боку, та параметрів адаптації – з іншого. Взявши з-поміж останніх за основу ІАП як інтегральну характеристику констелляції адаптивних гормонів, виявили два типи реакцій. У 30, 3% хворих початковий стан характеризувався поєднанням глибокого дезадаптозу із УЕ на рівні нижньої зони діапазону норми. Бальнеотерапевтичний комплекс спричиняв урикстимулювальний ефект – підвищення рівня УЕ від 84% середньої норми (СН) до 128% СН, що супроводжувалося підвищенням ІАП приблизно в цій же мірі, тобто співрозмірним адаптогенним ефектом. У 69, 7% хворих аналогічний дезадаптоз поєднувався із схильністю до гіперУЕ. Бальнеотерапія спричиняла цілковиту нормалізацію УЕ в поєднанні із приростом ІАП в цій же мірі, що й зниження рівня сечової кислоти.

Отже, адаптогенний ефект бальнеотерапевтичного комплексу у хворих із дезадаптозом асоціюється як із підвищенням рівня УЕ в межах діапазону норми, так і з нормалізацією схильності до гіперУЕ.
Індивідуальний аналіз показує, що при першому типі реакції (тип А) динаміка УЕ прямо корелює із динамікою екскреції 17-ОКС, тироксинемії і трийодтиронінемії та інверсно – із змінами Na, K-коефіцієнта плазми за відсутності зв’язків із динамікою екскреції 17-КС та рівня ТТГ плазми. Натомість при другому типі реакції (тип Б) кореляційні зв’язки між динамікою УЕ і рівня тиреоїдних гормонів реверсуються, а стосовно маркерів глюкокортикоїдної і мінералокортикоїдної функцій сходять нанівець, залишаючись такими ж стосовно 17-КС і ТТГ.
Суцільний кореляційний аналіз взаємозв’язків між початковими параметрами УЕ і адаптації виявив суттєві розбіжності між двома групами хворих, які і детермінують тип сумісної реакції на бальнеотерапію урикемії і рівня адаптації. Показано, що тип А реакції спостерігається у випадках наявності в початковому стані суттєвої інверсної кореляції між ІАП і Т3, Т4, 17-ОКС, 17-КС, УЕ та між УЕ і ТТГ, та прямої кореляції між 17-ОКС і Т4, Т3, УЕ і 17-КС, ІАП і Na, K-коефіцієнтом. Натомість тип Б визначається наявністю інверсної кореляції між ТТГ і 17-ОКС та ІАП, прямої – між УЕ і ІАП за відсутності кореляції інших пар параметрів.
Отже, виявлено два типи сумісних реакцій на бальнеотерапію УЕ і індексу адаптації, які визначаються характером і силою взаємозв’язків між початковими параметрами адаптації і УЕ.
Відомо, що уролітіаз та хронічний пієлонефрит супроводжуються різноманітними порушеннями метаболізму, характер і вираженість яких залежить від фази патологічного процесу. Виходячи з цього положення, нами проаналізовано особливості параметрів різних видів обміну та їх зв’язків із урикемією при різних фазах хронічного калькульозного пієлонефриту і асептичному уратному та уратно-кальцієво-оксалатному уролітіазі.
Виявивши відчутний зумовлюючий вплив фази патологічного процесу на характер і силу зв’язків урикемії із параметрами білково-азотистого, вуглеводного і ліпідного обміну, на наступному етапі ми проаналізували роль типу ЗАРО у формуванні таких зв’язків.
Виявлено, що характер і сила кореляційних зв’язків урикемії із параметрами білково-азотистого обміну суттєво відрізняються у осіб із різним рівнем адаптації.
Аналіз зв’язків урикемії з параметрами глюкозотолерантного тесту за різних гормональних констелляцій теж виявив суттєві розбіжності.
Стосовно параметрів ліпідного обміну виявлено, що за умов дизгармонійної реакції підвищеної активації мають місце лише слабкі прямі зв’язки УЕ із загальним холестерином та вмістом його в складі пре-бета- і бета-ліпопротеїдів. За умов реакції переактивації вони розриваються, натомість формується прямий помірний зв’язок із активністю каталази та інверсний – із вмістом МДА. Реакція тренування зумовлює формування прямих помірних зв’язків УЕ із загальними ліпідами, холестерином пре-бета- і бета-ліпопротеїдів, інверсних помірних – із активністю СОД і вмістом МДА та дуже сильних – із активністю каталази і вмістом дієнових кон’югатів (ДК). За умов дизгармонійної реакції спокійної активації зв’язок із ліпемією залишається таким же, із ДК – слабне, із СОД, МДА і холестерином сходить нанівець, а із каталазою – реверсується у прямий. “Візитною карткою” гармонійної реакції підвищеної активації є дуже сильні зв’язки УЕ із активністю СОД (прямий) і каталази (інверсний). Окрім того, виявлена пряма кореляція із ДК і коефіцієнтом атерогенності Клімова (КАГК) та інверсна – із МДА і холестерином пре-бета- і бета-ліпопротеїдів.
В окремому спостереженні проаналізовано зв'язки урикемії із активністю ключового фермента ліпопероксидації – СОД. Прийнявши сечову кислоту в якості визначальної ознаки, а СОД – в якості результативної, шляхом співставлення рівня урикемії і СОД нами виявлено три типи детермінації. При першому ріст УЕ супроводжується підвищенням активності СОД з досягненням супернормальних величин. Другий тип характеризується поступовим ростом СОД в міру росту УЕ з досягненням нормалізації першого параметра. При третьому типі активність СОД мало чутлива до змін рівня сечової кислоти в діапазоні від гіпо- до гіперУЕ і не досягає діапазону норми.
Для наступного аналізу ефектів бальнеотерапії ретроспективно було сформовано три групи, базуючись на типах детермінації урикемією активності СОД. Констатовано, що при першому варіанті бальнеоефекту початкова гіпоУЕ цілком нормалізується. Це супроводжується дальшим підвищенням початково нормальної активності СОД та нормалізацією зниженого рівня МДА. Інші параметри ліпопероксидації (ЛПО) коливаються в межах діапазону норми, так що інтегруючий їх антиоксидантний індекс (АОІ) суттєво не змінюється.
Другий варіант характеризується трансформацією гіпоУЕ у гіперУЕ, що супроводжується ростом знижених активностей СОД і каталази до супернормальних рівнів при відсутності вірогідних змін знижених рівнів ДК і МДА. В результаті значно підвищується АОІ.
При третьому варіанті, попри нормалізацію гіпоУЕ, активність СОД
Фото Капча