Розробка стратегії розвитку підприємства ресторанного господарства: на прикладі ресторану "Ужгородський замок"

Цей показник являється одним із критеріїв оцінки ефективності роботи підприємства;

Рентабельність – результативний якісний показник діяльності підприємств;

Збільшення рентабельності забезпечує успіх підприємства в конкурентній боротьбі.

Рентабельність це відносний показник. Він характеризує відсоткове відношення суми прибутку до таких показників, як товаробіг та валовий дохід.

Як показник ефективності діяльності закладу ресторанного господарства необхідно розглянути основні фонди, як систему, що забезпечує діяльність закладу[17].

Ефективність використання основних фондів підприємств ресторанного господарства полягає в наступному:

зростання технічної оснащеності закладів харчування устаткуванням і збільшення частки активних основних фондів;

збільшення об’ємів товарообігу, обігу по продукції власного виробництва, прибутку;

підвищення ефективності експлуатації устаткування за рахунок збільшення коефіцієнта змінності;

використання нових більш прогресивних видів устаткування;

своєчасне введення в дію машин і устаткування, недопущення наявності не установленого устаткування;

навчання робітників закладів харчування, їх ознайомлення з роботою електронних приладів автоматики і контролю, новими джерелами нагрівання, багатофункціональним устаткуванням;

використання торгових автоматів для продажу напоїв, таких як кава, чай, солодка вода, бульйонів;

раціональне складання графіків змінності торгово-виробничого персоналу підприємств харчування відповідно до інтенсивності потоків відвідувачів;

зростання продуктивності праці.

Для успішної торгово-виробничої діяльності важливо аналізувати виробничі основні фонди згідно найважливіших показників, а саме коефіцієнти придатності, оновлення, вибуття, коефіцієнти зносу, фондовіддачу, фондоємність та ін. [17].

Ступінь оновлення та зносу основних фондів характеризують наступні коефіцієнти.

Коефіцієнт оновлення основних фондів:

 

Кон = ОФн: ОФк, (2. 1)

 

де ОФн – вартість основних фондів, що надійшли;

ОФк – вартість основних фондів на кінець періоду.

Коефіцієнт фізичного зносу основних фондів:

 

Кз = З: ОФ; (2. 2)

 

де З – сума зносу основних фондів;

ОФ – вартість основних фондів відповідно на початок та кінець періоду (первісна або відновлювальна вартість).

Коефіцієнт придатності:

Кпр = 1 – Кз (2. 3)

або Кпр = ОФ1: ОФ0; (2. 4)

де ОФ1 – залишкова вартість основних фондів;

ОФ0 – первинна вартість основних фондів.

Коефіцієнт морального зносу:

 ; (2. 5)

де ОФз – повна вартість залишкових основних фондів;

Пофз, Пофн – продуктивність або витрати на обслуговування тих же основних фондів.

Коефіцієнт вибуття основних фондів:

Кв = ОФв: ОФн; (2. 6)

де ОФв – вартість основних фондів, що вибули з експлуатації протягом періоду;

ОФн – вартість основних фондів на початок періоду.

Швидкість оновлення:

V = 1: Кон; (2. 7)

Коефіцієнт приросту:

Кп = Кон – Кв; (2. 8)

Коефіцієнт оновлення показує питому вагу введених основних фондів в їх загальному наявному обсязі. В співставленні з коефіцієнтом вибуття він характеризує темпи збільшення основних фондів. Коефіцієнт зносу показує ступінь зношення основних фондів та відшкодування витрат на формування основних фондів. Коефіцієнт придатності показує, яку частку складає залишкова вартість до первісної. Коефіцієнт морального зносу оцінює ступінь техніко-економічного старіння окремих видів активної частини основних фондів. Чим більше значення цього показника, тим більше його техніко-економічне старіння. Коефіцієнт вибуття показує, яка частка основних фондів, що були на підприємстві на початок звітного періоду вибули за цей період із-за зносу чи інших причин. Середній період повного оновлення усіх основних фондів підприємства, виходячи з тривалості періодів – рік, квартал, місяць, показує швидкість оновлення основних фондів. Коефіцієнт приросту основних фондів визначає ріст основних фондів за даний період в результаті оновлення[17].

Одним із найважливіших завдань закладу ресторанного господарства в сучасних умовах є підвищення ефективності використання основних фондів. Для визначення економічної ефективності використання основних фондів закладів харчування застосовується система показників.

Фондовіддача закладів харчування визначається відношенням валового товарообігу чи обігу по продукції власного виробництва до середньорічної вартості основних фондів. Цей показник можливо застосовувати і для характеристики ефективності використання будь-якої частини основних фондів, наприклад, активної. Фондовіддача розраховується по формулам:

Фв = Т/О: ОФ; (2. 9)

Фв = Т/Опвв: ОФ; (2. 10)

Фва = Т/Опвв: ОФакт; (2. 11)

де Т/О – валовий товарообіг;

Т/Опвв – обіг по продукції власного виробництва;

ОФ – середньорічна вартість основних фондів;

Фва – фондовіддача активної частини основних фондів;

ОФакт – середньорічна вартість активної частини основних фондів.

Фондоємкість – показник, обернений фондовіддачі, який виражає середню суму основних фондів, що використовуються для реалізації одиниці товарообігу підприємства[17].

Фє = 1: Фв; (2. 12)

або Фє = ОФ: Т/О; (2. 13)

Фондооснащеність і фондоозброєність характеризують величину основних фондів на одного робітника закладу харчування. Вони розраховуються наступним чином:

Фосн = ОФ: Ч; (2. 14)

Фозб = ОФакт: Чп; (2. 15)

де Ч – середньоспискова чисельність працівників, чол.

Чп – середньоспискова чисельність працівників виробництва, чол.

Коефіцієнт ефективності використання основних фондів характеризує величину прибутку на 1 гривню основних фондів і розраховується за формулою:

Ке = П: ОФ; (2. 16)

де П – сума прибутку.

Цей показник, виражений в відсотках, називається рентабельністю основних фондів і розраховується наступним чином:

Роф