Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розроблення аналітико – числових методів розв’язування крайових задач теорії дифракції для конічних, клиноподібних та циліндричних областей

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
46
Мова: 
Українська
Оцінка: 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РАДІОФІЗИКИ ТА ЕЛЕКТРОНІКИ ім. О. Я. УСИКОВА
 
КУРИЛЯК ДОЗИСЛАВ БОГДАНОВИЧ
 
УДК 621. 3: 538. 5: 517. 9
 
Розроблення аналітико – числових методів розв’язування крайових задач теорії дифракції для конічних, клиноподібних та циліндричних областей
 
01. 04. 03- радіофізика
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук
 
Харків – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Фізико – механічному інституті ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України.
 
Науковий
Консультант: доктор фізико-математичних наук, професор, , член-кореспондент НАН України Назарчук Зіновій Теодорович, Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України (м. Львів), заступник директора з НДР.
Офіційні опоненти: . доктор фізико-математичних наук, професор, . академік НАН України Литвиненко Леонід Миколайович, Радіоастрономічний інститут НАН України (м. Харків), директор; доктор фізико-математичних наук, професор
Кириленко Анатолій Опанасович, Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України (м. Харків), завідувач відділу прикладної електродинаміки; доктор фізико-математичних наук, старший. науковий співробітник Колчигін Микола Миколайович, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, професор кафедри теоретичної радіофізики, в. о. завідувача кафедри теоретичної радіофізики.
Провідна установа: Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка; кафедра квантової радіофізики.
 
Захист відбудеться “20” червня 2002 року о 15: 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 157. 01 Інституту радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України за адресою: 61085, м. Харків, вул., ак. Проскури, 12.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України за адресою: 61085, м. Харків, вул., ак. Проскури, 12.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Активне освоєння в сучасній радіофізиці міліметрового (мм) і субміліметрового (субмм) діапазонів електромагнітних хвиль вимагає створення ефективних засобів аналізу фізичних закономірностей їх взаємодії з розсіювачами у резонансній області. Проте за наявності потужної обчислювальної техніки існуючі програмні засоби орієнтовані, в основному, на використання найзагальніших чисельних та асимптотичних методів, які не завжди повною мірою враховують специфіку конкретного розсіювача, дифракційну взаємодію його елементів та оточуючих провідників, а отже вносять неконтрольовані похибки і не забезпечують отримання достовірних результатів. Вирішення цієї проблеми базується на побудові нових еталонних моделей взаємодії електромагнітних полів з елементами радіофізичної апаратури мм і субмм діапазонів, які допускають строгий електродинамічний аналіз. Ключову роль у цьому відіграють структури, утворені з сукупності елементів певних канонічних поверхонь (конічних, біконічних, сферичних, клиноподібних, циліндричних тощо). Наприклад, проблема коректного врахування дифракційного зв’язку елементів конічної форми виникає при конструюванні сучасних широкосмугових щілинних антен, у розрахунках полів відкритих коаксіальних резонаторів, при використанні конічних рупорів як елементів фазованих антенних решіток. Елементи конічної форми містяться в антенах багатоканальних комунікаційних систем, малогабаритних приймальних комплексах супутникових сигналів для телепрограм, у радіотелескопах. Розроблення радіофізичних пристроїв з діелектричними резонаторами (антен, генераторів, фільтрів) у багатьох випадках вимагає повного електродинамічного аналізу разом із металічними вставками канонічної форми, які використовуються для розрідження спектрів коливань вищих типів. Конічні, клиноподібні та циліндричні розсіювачі є моделями елементів конструкцій літальних апаратів, а тому строгий електродинамічний аналіз їх окремих вузлів дозволяє скорегувати наближені методи з метою зменшення поперечників розсіювання або підвищення можливості ідентифікації. Аналіз у ближній зоні полів електродинамічних систем, що складаються з хвилеводних випромінювачів, може застосовуватись при розробленні сучасних технологій використання ефекту надроздільної здатності у мікрохвильових мікроскопах, а також для конструювання опромінювачів гостронаправлених дзеркальних та лінзових антен. Наявність у цих структурах гострих країв та вершин дозволяє, з одного боку використовувати їх як моделі дефектів при проектуванні апаратури неруйнівного контролю, а з другого – як вимірювальні зонди чи моделі самих об’єктів контролю. Зокрема, задача дифракції на вузькому скінченому конусі, зануреному в діелектричну кулю, з одного боку, може бути використана для моделювання гіпертермії при дослідженні процесів нагрівання біологічних тканин, а з другого – для визначення спектра відкритих діелектричних резонаторів. Згадані поверхні дозволяють також моделювати взаємодію полів з ландшафтними та атмосферними неоднорідностями. Наприклад, основні закономірності та особливості роботи дипольної антени над підвищенням місцевості можна пояснити за допомогою
розв’язку задачі дифракції на біконічній поверхні, одне з плечей якої є напівбезмежним конусом, а друге – скінченим конусом зі зрізаною вершиною. Тому питання про дифракцію хвиль на конічних поверхнях, клинах та циліндрах є практично важливим.
У зв’язку з вище сказаним проблема створення нових еталонних моделей на базі використання елементів конічної, біконічної, клиноподібної та циліндричної форми для пояснення взаємодії електромагнітних полів з елементами радіофізичної апаратури та розроблення аналітико-числових методів їх строгого електродинамічного аналізу є актуальною. Її вирішення суттєво розширює клас еталонних задач радіофізики і теорії дифракції, в яких розсіювачі містять різні типи геометричних сингулярностей, дозволяє отримати достовірні фізичні результати стосовно особливостей формування полів такими структурами у широкому частотному діапазоні, включаючи і резонансний, де наближені та асимптотичні методи є непридатними і є основою для тестування та розроблення нових наближених підходів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є узагальненням результатів досліджень, проведених автором у ФМІ
Фото Капча