Розвиток української лірики 20-30-х рр. ХХ ст. на Закарпатті (проблематика та жанрово-стильові пошуки)

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною комплексного наукового дослідження “Розвиток української літератури західного регіону та української діаспори в загальнонаціональному і світовому контексті”, над якою працює кафедра української літератури Ужгородського національного університету.

Метою роботи є дослідження жанрово-стильових тенденцій української лірики Закарпаття 20-30-х років в загальноукраїнському літературному процесі.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

– з’ясувати суспільно-культурні передумови розвитку поезії Закарпаття 20-30-х років;

– висвітлити роль поетів-емігрантів у національно-культурному відродженні краю;

– проаналізувати лірику поетів-закарпатців під кутом зору стильових тенденцій: романтизму, імпресіонізму, символізму, неоромантизму, неокласицизму;

– простежити проблематику та жанрову своєрідність творів аналізованого періоду;

– визначити роль і місце поезії краю в загальноукраїнському літературному процесі 20-30-х років;

- осмислити “європейські” зацікавлення митців;

– розглянути роль празької школи в тематичному й стильовому оновленні поезії Закарпаття 20-30-х років;

– з’ясувати міфопоетичні аспекти моделі художнього світу поетів-закарпатців у контексті доби.

Теоретико-методологічною основою дисертації стали дослідження вітчизняних та зарубіжних учених з проблеми жанру та стилю (Л. Андрєєв, М. Бондар, М. Гіршман, Ю. Кузнецов, Н. Левчик, Д. Наливайко, Г. Поспєлов, О. Соколов, Р. Співак, Л. Тимофеєв) ; поетики (М. Бахтін, Й. Гейзінга, Л. Гінзбург, Н. Костенко, К. Леві-Строс, О. Потебня, Я. Поліщук, Т. Сільман, В. Топоров, І. Франко) та літературного процесу 20-30-х років ХХ століття (М. Ільницький, Ю. Ковалів, М. Неврлий, Т. Салига, Ю. Шерех).

Основними методами дослідження є історико-генетичний, естетико-функціональний, типологічний та міфопоетичний.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в розширенні знань про поезію Закарпаття 20-30-х років у загальноукраїнському контексті. Результати роботи можуть бути використані при написанні праць з історії української літератури, читанні історико-літературних курсів, спецкурсів та спецсемінарів, укладанні антології західноукраїнської поезії, а також при написанні дипломних і курсових робіт з історії української літератури та підготовці вчителів-філологів до уроків з літератури рідного краю.

Апробація роботи. Повний текст дисертації обговорено на засіданнях кафедри української літератури Ужгородського національного університету та кафедри української літератури Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. За темою дисертації виголошено доповіді та повідомлення на щорічних наукових конференціях Ужгородського національного університету (1996-2001) ; Всеукраїнських наукових конференціях: “Поетика художнього тексту” (Херсон, 1996), “В. Пачовський у контексті історії та культури України (до 120-річчя з дня народження письменника) ” (Ужгород, 1998) ; Міжнародних: “Іван Котляревський і світова культура” з нагоди 200-річчя “Енеїди” (Полтава, 1998), “Біблія і світова культура” (Чернівці, 1999), “Карпатська Україна: Національне відродження. Політичний розвиток. Персоналії”, присвяченій 60-річчю Карпатської України (Ужгород, 1999), “Українська література в загальноєвропейському контексті” (Ужгород, 2001). За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць.

Структура роботи визначається її метою та завданнями. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів висновків та списку літератури (307 позицій). Повний обсяг роботи 185 сторінок, без урахування бібліографії – 162 сторінки.

 

 

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, з’ясовано стан її опрацювання, наукову новизну, визначено мету й основні завдання дослідження, окреслено теоретико-методологічну основу, практичне застосування одержаних результатів, подано дані про апробацію роботи.

Перший розділ “Біля витоків ідейно-художнього оновлення закарпатоукраїнської поезії 20-30-х років ХХ ст. ” складається з трьох підрозділів, які окреслюють головні тенденції літературного процесу Закарпаття того часу.

У першому підрозділі “Основні тенденції літературного руху 20-30-х років на Закарпатті” з’ясовано суспільно-культурні передумови розвитку закарпатоукраїнської лірики 20-30-х років, висвітлено позитивну роль поетів-емігрантів В. Пачовського, С. Черкасенка, Марійки Підгірянки у національно-культурному відродженні краю. Лірика поетів-емігрантів, що була зразком високої поетичної культури вірша, вишуканої літературної мови, спричинилася до пожвавлення розвитку поезії Закарпаття.

У другому підрозділі “Романтичний напрям у поезії краю. Лірика В. Ґренджі-Донського” підкреслюється, що важливим фактором відродження письменства на Закарпатті в 20-х роках було звернення до фольклору. Першим поетом національного напряму, творчість якого виросла з народної мови і пісні, був В. Ґренджа-Донський. Він започаткував течію фольклорного романтизму в поезії Закарпаття 20-х років. Вірші поета про мову (“Бездольна мати”, “Люби рідну мову”, “Блудному синкові”) своїми образно-стильовими засобами сягають доби романтизму початку ХІХ ст. і позначені впливом Шевченкової музи та творчості М. Шашкевича, С. Воробкевича. Ця подібність дала підставу критикам К. Заклинському, В. Бирчаку, С. Гординському стверджувати, що закарпатоукраїнська література переживала в 20-30-х роках добу “спізненого романтизму”.

Із поезій В. Ґренджі-Донського про долю краян вимальовується типова для романтичного світовідчуття контрастна картина: міф про славне минуле, в якому творилися великі діла, “золотий вік” української історії – і безрадісне сьогодення, коли зруйновано історичні святині, а народ поневолений чужинцями. Згідно зі спостереженням Є. Мелетинського про специфіку романтизму, міфічний час у віршах В. Ґренджі-Донського “перетворюється в славну героїчну епоху єдності народу, могутньої державності, великих війн і т. д. ” . Характерний для українського романтизму контраст між героїчним минулим і безрадісним сьогоденням набуває у поета локального колориту: топос степу з його простором, козацькою вольницею змінюється на