Соціологія

П. Сорокін запропонував свої критерії класифікації соціальних груп -однобічні і багатобічні. Відповідно до цих критеріїв виділяються соціальні групи за однією ознакою, наприклад, мовою, територією, родом, віком, чи ж за багатьма ознаками. За багатьма ознаками виділяються класи, нації й інші складні соціально неоднорідні групи.

Неоднорідність суспільства, його об'єктивний розподіл на різні соціальні групи знайшли своє відображення в теорії П. Сорокіна про соціальну стратифікацію і соціальну мобільність. Відповідно до цієї теорії, усе суспільство поділяється на різні верстви - страти ( від лат. - пласт), що розрізняються між собою за рівнем доходів, видам діяльності, політичним поглядам, культурним орієнтаціями тощо.

Великого значення П. Сорокін надавав питанням соціальної рівності. У 1917 р. у Петрограді вийшла його книга «Проблема соціальної рівності». До цієї проблеми він постійно звертався у своїх наступних роботах. Указуючи на складний і багатобічний характер проблеми соціальної рівності, він вважав, що головне в ній - це надання кожній людині матеріальних і духовних благ «за її заслуги», тобто за ступенем її особистої соціально-корисної праці. Однак цим економічним змістом проблема соціальної рівності не вичерпується. Важливо, як писав Сорокін, щоб стала реальністю рівність усіх перед Законом, рівність для прийняття публічних посад, право на рівні політичні блага - виборче право, воля слова, печаті, союзів, совісті та ін. Виняткове значення має більш-менш рівномірний розподіл знань і освіти, без чого, на його думку, узагалі неможлива егалітарна, тобто заснована на соціальній рівності, система суспільства.

П. Сорокін був глибоко переконаний у тому, що усі проблеми, які виникають у суспільстві, варто вирішувати на основі розумного керування, свідомого вирішення соціальних протиріч і надання кожній людині можливостей для творчого самовираження. Він був супротивником будь-яких соціальних потрясінь, у тому числі революцій, і виступав за нормальний, як він писав, еволюційний шлях розвитку. У своїй праці «Соціологія революції» він стверджував, що більш-менш благополучний розвиток суспільства після революції, яка все руйнує, настає завдяки поверненню суспільства до своїх цінностей, колишніх інстинктів і традицій, творчої праці, співробітництва, взаємодопомоги тощо, і єднанню всіх його членів і соціальних груп.

На схилі своїх років він виступив з ідеєю конвергенції, відповідно до якої в майбутньому капіталістичний і комуністичний, як він писав, типи суспільства зіллються в деяке третє інтегральне суспільство, що «об'єднає більшість позитивних цінностей і звільниться від серйозних дефектів кожного типу».

В Україні, як і в цілому в СРСР, соціологія розглядалася як практичний інструментарій для обслуговування панівної ідеології. Цим пояснюється багаторічний теоретичний застій у її розвитку.

Центр прикладної соціології існував у 20-роках у Харкові. У Всеукраїнському інституті праці досліджувалися проблеми організації праці, підготовки кадрів, стимулювання і мотивації праці працівників, психології трудового колективу.

Дуже ефективними були розробки вчених інституту праці в області професійної організації праці. Зокрема, відзначався такий негативний фактор, як перекладання професійних обов'язків адміністрації на «плечі робочої ініціативи», відсутність конкретних виконавців у рядах «робочої маси» і інше. Звичайно, такі висновки не могли вписатися в рамки пролетарсько-марксистської соціології і, починаючи з тридцятих років, соціологія як самостійна наука була оголошена псевдонаукою.

Тільки в 70-ті роки почали відроджуватися соціологічні дослідження в рамках марксистсько-ленінської філософії.

 

1. Назвіть основні положення соціологічних теорій О. Конта, Г. Спенсера 
2. Розкрийте суть теорії Е. Дюркгейма, його вчення про метод соціології, соціальні факти, колективну свідомість.
3. Розкрийте суть «розуміючої соціології» М. Вебера, його вчення про цінність «ідеальних типів» і типів соціальної дії.
4. Охарактеризуйте основні напрямки розвитку соціології
5. Проаналізуйте розуміння таких категорій як рушійні сили, інструменти пізнання суспільства, предмет соціології різними соціологічними школами.
6. Які основні способи пояснення соціальних явищ існують в соціології?
7. Назвіть основні категорії структурно-функціонального аналізу. 
8. Розкрийте зміст основних напрямів російської соціології в XIX - XX ст.
9. У чому полягають основні ідеї соціологічного неопозитивізму П.Сорокіна?
10. Які етапи в розвитку західної соціології можна виділити? Чим характеризується кожен з них?

 

 

1. Поняття суспільства і соціальної системи.
2. Концепції розвитку суспільства в соціології.
3. Формування особистості в суспільстві.

 

1. Вся історія соціологічної думки є історією тривалих пошуків відповідей на питання: «Що є суспільство, які сили впливають на його розвиток і яке місце особистості у цьому процесі?». Поняття "суспільство" тісно пов’язано з поняттями "країна" і "держава". Якщо під країною ми розуміємо певну територію, заселену відповідним народом достатньо тривалий період часу, то держава – це відповідна форма організації влади, задачею якої є організація громадського життя населення за означеними правилами на суверенній території. Форма політичної влади істотно впливає на всі сторони організації суспільного життя. Ще видатний Платон писав, що волелюбний народ ніколи не погодиться з тиранією і, відповідно, народ, що звик до рабства, не може перейматися ідеями волі та доблесті.

Так який зміст вкладається в поняття «людське суспільство»? У широкому значенні воно охоплює все людство, яке мешкає на Землі, але соціологи за звичаєм застосовують цей термін в узькому змісті, характеризуючи населення якоїсь країни в конкретний історичний період часу. Зміст поняття «суспільство» збігається з