Соціологія

Очевидно, що всі зазначені організаційні форми взаємозалежні й взаємопов’язані.

Масові, союзні організації - політичні асоціації (не партії), творчі, аматорські об'єднання тощо - це різновид громадської організації, яка являє собою добровільний союз різних категорій населення, що поєднуються навколо конкретних суспільних і групових цілей і діючих на основі спільно прийнятого статуту, програм, виборності керівництва. Масові організації є важливою формою суспільної самодіяльності і самоврядування, фактором громадянського суспільства.

За своїми задачами вони поділяються на політичні, професійні, наукові, творчі. За типом членства масові організації поділяються на організації з тільки індивідуальним членством (партія, профспілки), з колективним членством (асоціації міст і підприємств), зі змішаним членством (наукові суспільства), без членства (жінради, суспільні рухи). По суспільній ролі виділяються масові організації, орієнтовані на справи всього суспільства і переважно на потреби, інтереси своїх членів. До першого типу належать партії, які претендують на керівництво суспільством та найважливішими його сферами, і добровільні співтовариства, орієнтовані на вирішення якоїсь окремої суспільної проблеми, не пов'язаної прямо з потребами їхніх членів (охорона природи, пам'ятки історії і культури, порятунок на воді). До другого типу належить споживча кооперація, співтовариства рибалок, мисливців, колекціонерів тощо., а також організації, створені для людей з обмеженою діяльністю (співтовариства сліпих і глухонімих).

Становлення громадянського суспільства потребує зростання як чисельності, так і видів соціальних організацій. Перехід до місцевого самоврядування дасть новий поштовх до зростання їхнього авторитету.

Запитання для повторення

1.Як ви розумієте терміни «соціальний інститут», «соціальна організація»?

2.Що називається процесом інституціоналізації?

3.Назвіть види соціальних інститутів, їхні ознаки і функції.

4.Яке місце в структурі соціальних інститутів посідають статуси, ролі та норми?

5.Назвіть основні елементи соціальної організації.

6.Які ви знаєте взаємозалежні властивості й ознаки організацій?

7.Охарактеризуйте основні форми організацій.

8.Назвіть переваги і недоліки бюрократії як способу існування формальних організацій.

 

 

Тема 5 Соціальна структура суспільства

 

1.Поняття соціальної структури суспільства, її основні елементи, статуси і ролі.

2. Теорія «соціальної стратифікації» і «соціальної мобільності».

 

1. Головним елементом суспільства є люди, які ніколи не були і не будуть якоюсь однорідною масою. Людство розділене на різні соціальні групи, прошарки, расові, національні та соціокультурні спільноти з притаманною їм внутрішньою мотивацією поведінки. Особистості, соціальні групи і спільноти людей постійно знаходяться між собою у складних взаємовідносинах у всіх сферах життєдіяльності.

Поняття «соціальна структура суспільства» зазвичай вживають у двох значеннях. У широкому сенсі поняття соціальна структура - це структура суспільства в цілому, система зв'язків між усіма його елементами - соціальними спільнотами, соціальними інститутами й організаціями, соціальними відносинами. У вузькому розумінні це поняття виступає як сукупність особистостей - взаємозалежних і взаємодіючих один з одним класів, соціальних прошарків і груп.

Основним елементом соціальної структури суспільства є особистості, які займають якісь позиції (статуси) і виконують відповідні цим статусам соціальні функції (ролі). Матеріальною основою соціальної структури є технологічний рівень, економічний лад і спосіб розподілу суспільних благ. Якщо змінюється тип суспільства і його матеріальна база, змінюється і соціальна структура. Так, по мірі зростання технологічного рівня виробництва, кріпацтво в Новий час стало економічно недоцільним, виникли нові  економічно могутні групи людей, які були вкрай зацікавлені у розширенні ринкових відносин. Буржуазні революції у Європі знищили застарілі соціальні групи і класи та породили нові.

Ми вже знаємо, що соціальною основою соціальної структури є нерівність людей за значною кількістю критеріїв. Взаємозв'язок існуючих соціальних груп виявляється у взаємодії людей із приводу задоволення їхніх потреб і реалізації інтересів, насамперед, стосовно розподілу матеріальних благ. У всі часи суспільне виробництво ніколи не було в змозі рівною мірою задовольнити потреби всіх людей. Одні групи людей мають більше можливостей для задоволення своїх потреб, а інші ждуть свого часу. 

Існують дві групи чинників, які генерують відносини «рівність – нерівність». До першої належать природні, а до другої економічні фактори.

Соціальна нерівність у суспільстві існувала і буде існувати завжди. Природні джерела соціальної нерівності виявляються в розходженнях людей за фізичними і розумовими даними, особистісним якостям, внутрішньою енергією, силою мотивації вчинків, по приналежності до відповідного соціального прошарку чи народу тощо. В слаборозвинених суспільствах кожна соціальна група мала строго регламентований доступ до кількості та якості суспільних благ відповідно до їхнього соціального статусу. Наприклад, жінки у найдемократичнішій країні минулого століття, США, одержали виборчі права тільки в 1920 році, в той час як у древніх Афінах жінки мали рівні права з чоловіками. Чим складніше суспільство і система соціальних інститутів, тим більше розвинута нормативна, законодавча база нерівності. Суспільство закріплює місце (чи статус) кожної особистості чи групи в соціальній структурі. В сучасних умовах цей вид суспільної нерівності компенсується за допомогою соціальної політики, що допомагає створювати відносно рівні стартові можливості для вихідців з різних за станом соціальних груп. Але цілком цей вид соціальної нерівності усунути не можна і немає практичного сенсу, оскільки конкуренція людей є природним регулятором їхньої діяльності.

За соціальними критеріями людство розділяється на групи, прошарки і кола.

Стійкі сукупності людей за соціально значимою ознакою називають соціальною групою, наприклад, за статевою ознакою існують