Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Статистичні методи аналізу заробітної плати в промисловості

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
43
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
І. Теоретична частина
1.1 Суть оплати праці і напрямки її статистичного вивчення
1.2. Фонд заробітної плати
1.3 Годинний, денний та місячний фонди оплати праці
1.4. Визначення середнього рівня оплати праці
1.5. Аналіз використання фонду заробітної плати
1.6. Співставлення темпів зростання рівня оплати праці і рівня продуктивності праці
1.7.Статистичні дані по оплаті праці у вересні 2003 року у промисловості та інших галузях Рівненського району
ІІ. Практична частина
Висновки
Список використаної літератури
                         
Вступ
 
Статистика – це галузь практичної діяльності людей, яка спрямована на збір, обробку та аналіз даних, які характеризують соціально-економічний розвиток країни та її регіонів. Це наука, яка займається розробкою методів і положень, що використовуються у статистичній практиці.
Статистика досліджує масові суспільні явища чи процеси, кількісно характеризуючи їх за різними ознаками на основі статистичних показників.
Аналіз статистичних показників дає можливість з’ясувати певні закономірності, що проявляються у розвитку явища.
Статистика – багатогалузева наука, в якій виділяють наступні складові:
1.Загальна теорія статистики, яка розглядає категорії статистичної науки і масові явища.
2.Економічна статистика, яка розробляє систему економічних показників і методів н/г.
3.Галузева статистика (промисловість, с/г, будівництво тощо)
4. Соціальна статистика.
 
Особливе місце в економіці займає статистика промисловості, оскільки саме вона дає змогу побачити, як працюють підприємства України, як вони розвиваються та впливають на розвиток економіки в Україні.
Саме ця тема є актуальною для нашої держави та кожного регіону в цілому.
Українська промисловість має безліч проблем, але однією з найактуальніших є проблема заробітної плати.
Тому у своїй курсовій роботі я намагатимуся прослідкувати, як нараховується заробітна плата, виплачується, а також, саме які чинники впливають на неї. Це питання висвітлюватиметься у теоретичній частині, де наведені дані про обчислення фонду оплати праці, аналіз використання фонду оплати праці та співставлення темпів зростання рівня оплати праці і рівня продуктивності праці.
Також у своїй роботі я розглядатиму проблему по виплаті заробітної плати у Рівненському районі, провів порівняння по рівню заробітної плати у різних галузях н/г.
У практичній частині проводитимуться розрахунки заробітної плати підприємства по цехах  та по заводу в цілому, просте, а також комбіноване групування працівників в залежності від розряду, стажу, а також розміру заробітної плати.
За результатами групування будуть розраховані середній тарифний розряд та заробітна плату, визначено моду та медіану  тарифного розряду та заробітної плати, 
Також проводилося вибіркове спостереження.
Загалом заробітна плата є важливим елементом у роботі будь-якого підприємства, тому їй необхідно приділяти якомога більше уваги.
 
   I Теоретична частина      
 
1.Суть оплати праці і напрямки її статистичного вивчення
 
Основним джерелом реальних доходів населення, зростання його добробуту виступає заробітна плата, яка є складовою фонду споживання, що створюється на підприємствах, організаціях різних галузей народного господарства незалежно від форм власності.
Згідно з визначенням із закону “Про оплату праці”  заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
З іншого боку, заробітна плата – це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили. Визначається вона вартістю засобів існування, необхідних для її відтворення. До неї входять вартість харчування, одягу, взуття, послуг, витрат на утримання сім’ї, освіту, охорону здоров’я, відпочинок та інші потреби.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Заробітну плату регулюють форми і системи праці.
Основними видами заробітної плати є основна та додаткова заробітна плата. В свою чергу основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрадних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Згідно із законом «Про оплату праці» додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
З 1990 року замість фонду заробітної плати і створюваних за рахунок прибутку фондів економічного стимулювання( фонд матеріального заохочення і фонд соціально-культурних  заходів та житлового будівництва) формується фонд споживання. Крім фонду оплати праці до складу фонду споживання входять грошові виплати і заохочення за рахунок прибутку та інших джерел (доходи і дивіденди, проценти, які виплачуються по акціях і внесках штатних працівників спискового складу). 
В умовах ринкової економіки важливим завданням статистики оплати праці поряд з вивченням фонду споживання, динаміки оплати праці та поширення систем оплати праці важливе місце займає оцінка ефективності використання ресурсів. Кожне підприємство, підприємець, здійснюючи свою діяльність, повинні володіти інформацією і знати ціну одиниці праці, що використовується у виробництві. В грошову оцінку затрат виробництва, пов’язаних з використанням живої праці, повинні входити не тільки суми на оплату праці у вигляді нарахованої заробітної плати, а й інші нарахування і відрахування в різні фонди (пенсійний, обов’язкове медичне страхування, фонд зайнятості) та податки, ставки яких визначаються залежно від фонду оплати праці.
З 1991 року внесено зміни  щодо порядку формування фондів заробітної плати, у статистичну звітність замість фондів оплати праці в розрізі категорій персоналу внесено нові показники: кошти, спрямовані на споживання, витрати на оплату праці, грошові виплати і заохочення за рахунок прибутку та інших джерел, сума наданих соціальних пільг.
Тому основними завданнями статистики оплати праці є:
•подальше вдосконалення статистичної звітності;
•урізноманітнення форм та способів одержання необхідної інформації про нові форми та системи оплати праці, зумовлених розвитком ринкових відносин;
•вивчення впливу окремих факторів на зміну фондів споживання і оплати праці;
•аналіз співвідношення темпів зростання продуктивності праці і доходів; 
•розрахунок рівнів оплати праці і характеристика їх динаміки.
 
2. Фонд заробітної плати
 
У комерційних фірмах та підприємствах праця робочих та службовців оплачується у вигляді заробітної плати з так званого фонду оплати праці, який формується з отриманих прибутків після відрахувань з неї у бюджет  всіх платежів, тобто з чистого прибутку, що залишається в розпорядженні організації.
Фонд заробітної плати – це частина виражених у грошовій формі витрат виробництва, пов’язаних з оплатою праці  за виконану роботу робітниками у звітному періоді.  Відповідно до трудового законодавства України у фонд заробітної плати включають також ряд виплат  робітникам за невідпрацьований ними час протягом робочого дня, місяця, кварталу, року: оплата додаткових перерв матерям, що годують дітей, оплата простоїв не з вини робітників, оплата відпусток тощо.
Фонд оплати праці є важливою складовою фонду споживання .
До складу фонду оплати праці і фонду споживання не входять авторські гонорари, винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції, допомога по соціальному страхуванню, підйомні та виплати на відрядження та інші видатки.
Оплату праці статистика вивчає за двома аспектами: як елемент затрат, які пов’язані з виготовленням продукції , і як характеристика добробуту робітників виробничих підприємств.
При вивченні динаміки оплати праці у даний час одчислюють два показники : середній доход працівника загалом по підприємству, виходячи з суми засобів, які спрямовані на споживання, і середню оплату працівників загалом по підприємству, виходячи із фонду оплати праці працівників спискового складу (включаючи оплату праці сумісників), винагороди за наслідками праці за рік і разові заохочення колективу.
Оплата праці – це один з найважливіших інструментів стимулювання зростання продуктивності праці, обсягу продукції, поліпшення її якості. Статистика праці вивчає ступінь поширення форм і систем оплати праці, обсягу і складу заробітної плати, рівня і динаміки оплати праці робітників
В розвинутих країнах видатки на оплату праці  становлять більше, ніж 40% усіх витрат, а в країнах з перехідною економікою, високим рівнем безробіття і низькою ціною праці – в межах 20%, а в деяких галузях – не вище 5% від суми витрат підприємства.
 
3.Годинний, денний та місячний фонди оплати праці
 
Статистика вивчає склад фонду оплати праці за дільницями, категоріями працівників. Найбільш детально вивчається склад фонду оплати по категорії робітників і лінійного персоналу. Окремі елементи фонду оплати праці можуть бути згруповані, що дозволяє розрахувати ряд взаємозв’язаних фондів. Зокрема, це тарифний, годинний, денний та місячний фонди оплати праці.
Тарифний фонд оплати праці включає в себе нараховану заробітну плату робітникам-відрядникам і погодинникам за відрядними розцінками, тарифними ставками і штатно-посадовими окладами.
Годинний фонд оплати праці включає всі виплати, що нараховані за фактично відпрацьовані людино-години за умов нормальної тривалості зміни.
Крім тарифного фонду заробітної плати до його складу входять різні доплати робітникам-відрядникам за прогресивними розцінками, оплата браку не з вини працівників, доплата за роботу в нічний час, оплата за навчання учнів на виробництві, премії робітникам, керівникам, спеціалістам, іншим працівникам за результатами роботи, премії за сприяння виробництву, надбавки за високу кваліфікацію.
Денний фонд оплати праці охоплює плату за фактично відпрацьовані людино-дні. До його складу входять всі елементи годинного фонду оплати праці, а також оплата пільгових годин підлітків, оплата внутрішньо змінного часу, затраченого на виконання державних і громадських обов’язків, доплата матерям за години годівлі грудних дітей, оплата внутрішньо змінних простоїв, доплата за роботу в понад урочний час.
Місячний (повний) фонд оплати праці включає всі види заробітної плати і різні виплати, що здійснюються за джерелами оплати праці. Крім елементів денного фонду оплати праці, до його складу входять різні виплати, серед яких оплата чергових і додаткових відпусток, оплата днів виконання державних і громадських обов’язків, надбавка за вислугу років, оплата цілоденних простоїв, доплати робітникам у разі тимчасової втрати ними працездатності, виплати на польове забезпечення, вартість продукції, що видається робітникам в порядку натуральної оплати, вартість безкоштовних комунальних послуг, житла тощо, вихідна допомога при закінченні трудового договору.
Місячний фонд оплати праці розраховується для всіх категорій виробничого персоналу. Годинний і денний фонди оплати праці обчислюють лише для категорії робітників підприємства. Це зумовлено деякою специфікою організації робочого часу на підприємствах, який за даною категорією обліковується в людино-годинах та людино-днях. 
Між розглянутими фондами існує певний зв’язок, який ілюструє така система:
Fд = Fг*К1
Fм =Fд*К2,
де Fг – фонд оплати праці годинний , денний – Д, місячний – М;
    К1 – коефіцієнт доплат до денного фонду оплати праці, який визначається діленням денного фонду на годинний (К1= Fд/ Fг);
               К2 – коефіцієнт доплат до місячного фонду (К2= Fм/ Fд).Розглянемо методику обчислення фондів оплати праці робітників промислового підприємства та визначення показників їх взаємозв’язку на основі даних таблиці 1.1.
 
Таблиця 1.1
Дані для обчислення фондів оплати праці робітників
Елементи фонду оплати працітис. грн.
1.Оплата за відрядними розцінками
2. Оплата за відрядно-преміальною системою
3. Премії відрядникам
4.Погодинна оплата за тарифними ставками
5.Премії погодинникам
6.Доплата за керівництво бригадою
7.Доплата за навчання учнів
8.Доплата за класність
9.Доплата за роботу в нічний час
10.Премії за винахідництво і раціоналізацію
11.Доплата за складні умови праці
Всього годинний фонд оплати праці
12.Доплата за роботу у понад урочний час
13.Оплата годин внутрішньо змінного простою
14. Оплата пільгових годин підлітків
15. Оплата перерв матерям, що годують грудних дітей
16. Оплата годин виконання державних і громадських обов’язків
Всього денний фонд оплати праці
17. Оплата чергових і додаткових відпусток
18. Оплата днів виконання державних і громадських обов’язків
19. Оплата цілоденних простоїв
20. Доплата за вислугу років
21. Доплата у разі тимчасової втрати працездатності
22. Доплата по закінченню трудового договору
23. Вартість продукції, виданої робітникам у порядку натуральної оплати
Всього місячний фонд оплати праці165,0
85,0
12,0
36,0
6,0
2,0
0,5
0,5
1,5
1,5
0,5
310,5
2,0
0,4
0,3
0,3
0,8
314,3
2,2
0,3
0,1
0,4
0,6
1,5
1,2
 
320,5
За даними таблиці  К1=314,3/310,5=1,012. Обчислений коефіцієнт виражає, скільки копійок доплати за невідпрацьований людино-день припадає на 1 грн. годинного фонду заробітної плати. Відповідно К2=321,9/314,3=1,024.
Розраховані показники дозволяють визначити співвідношення  окремих видів виплат у кожному із фондів оплати, встановити , за якими видами виплат допущені необґрунтовані переплати (простої, інші причини).
При вивченні складу фонду оплати праці працівників визначають ступінь поширення різних форм і систем оплати праці. Існують дві форми оплати праці: відрядна і погодинна. 
Сутність погодинної форми оплати праці полягає в тому, що розмір оплати залежить від кваліфікації робітника та відпрацьованого часу.                    
Зпог.=Тст*tв, грн.
  де tв - відпрацьований час в одиницях, які відповідають тарифній ставці.
Зокрема можна виділити умови застосування погодинної оплати праці:
1)якщо немає можливості організувати облік продукції;
2)якщо інші форми оплати є не логічними або шкодять здоров’ю працівників та якості продукції.
Перевагою погодинної форми оплати праці є те, що вона є зрозумілою і залежить від відпрацьованого часу. Але також є недолік – вона не стимулює до якості та продуктивності праці. Щоб ліквідувати ці недоліки робітникам-погодинникам встановлюється нормоване завдання або впроваджується погодинно-преміальна система виплат.
Пр=Зпог.*Пр%/100, грн.
   де  Пр.- премія, Зпог. – погодинна заробітна плата , Пр% - розмір премії в % .
Суть відрядної оплати праці полягає в тому, що вона залежить від кількості доброякісної продукції.
Умовами застосування є: 
1)наявність кількісних показників виробітку;
2)наявність реальних можливостей збільшувати обсяги робіт в реальних умовах;
3)наявність необхідності стимулювання підвищення обсягу робіт або послуг;
4)відсутність негативного впливу на рівень якості продукції.
Відрядна форма оплати праці поділяється на пряму відрядну, відрядно-преміальну, відрядно-прогресивну, посередньо-відрядну, акордну системи.
При прямій відрядній оплата праці нараховується по розцінках за одиницю виконаних робіт, при акордній – за обсяг робіт по об’єкту в цілому чи за комплекс робіт. Інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуговуючий персонал оплачуються погодинно. Виробничі робітники оплачуються відрядно. Лише незначна частина допоміжних робіт оплачується погодинно. При  відрядно-преміальній формі оплати робітники преміюються за виконання завдання в строк чи достроково. Преміювання передбачається за роботи, які виконуються по акордних нарядах, які видаються на важливіші роботи. 
Суть акордної оплати в тому, що розрахунки здійснюються за розцінками, які складені на комплекс встановлених завданням робіт. Розцінки, вирахувані згідно діючих норм виробітку шляхом їх збільшення стосовно до комплексу робіт, які входять в акордну розцінку
Певну частину індивідуальних доходів працівників промисловості, крім фонду оплати праці, становлять такі елементи фонду споживання, як грошові виплати і заохочення та доходи, що виплачуються за акціями трудового колективу і внесками членів трудового колективу в майно підприємства.
До складу грошових виплат і заохочень входять: винагороди за результати роботи за рік, одноразові заохочення. Серед трудових і соціальних пільг, які надає підприємство своїм працівникам, виділяються: оплата додаткових відпусток, відпусток жінкам, які виховують дітей, одноразова допомога ветеранам праці, які виходять на пенсію, надбавки до державних пенсій, стипендії студентам та учням, які навчаються у вищих навчальних закладах за направленням підприємств, вартість путівок на лікування, відпочинок, екскурсії та подорожі, здешевлення вартості харчування працівників в їдальнях, профілакторіях, відшкодування витрат на утримання дітей, що перебувають в дитячих санаторіях, яслах, таборах підприємств, затрати на покриття кредитів, які видані працівникам на покращення житлових умов, придбання садових будиночків, затрати на благо устрій садових товариств, інші види виплат.
Крім того, до цих джерел відносять також доходи (дивіденди, проценти), що виплачуються за акціями і внесками трудового колективу в майно підприємства чи об’єднання.
У звіті Форма №1 –ПВ “Звіт з праці” наводяться дані про загальну суму коштів, що спрямовують на споживання в цілому і в розрізі окремих складових цього фонду, зокрема, фонд основної заробітної плати і фонд додаткової заробітної плати.
 
4.Визначення середнього рівня оплати праці
 
Показники середнього рівня оплати праці обчислюють загалом по персоналу підприємства, а за даними первинного обліку можна розрахувати рівні оплати по окремих категоріях персоналу. На основі даних про годинний, денний і місячний  фонди і відповідні дані про затрати праці в людино-годинах, людино-днях, людино-місяцях обчислюють середню годинну, денну і місячну заробітну плату.
Середню годинну заробітну плату обчислюють шляхом ділення фонду годинної заробітної плати Fг на кількість відпрацьованих людино-годин Тг. 
Середню денну заробітну плату визначають діленням фонду денної заробітної плати Fд на кількість відпрацьованих людино-днів за цей період.
Розмір середньомісячної заробітної плати визначають як частку від ділення місячного фонду оплати праці Fм на середньоспискову чисельність робітників. 
Всі ці показники взаємопов’язані, що може бути використано для визначення будь-якого з них на базі інших. Так, середній річний заробіток можна виразити таким чином:
fp=fг*  *К1* *К2*К3;
де К1 – коефіцієнт доплат за невідпрацьовані людино-години;
fг – середня годинна заробітна плата;
  - середня фактична тривалість робочого дня;
Тд – середня кількість днів роботи одного робітника;
К2 – коефіцієнт доплат за невідпрацьовані людино-дні;
К – коефіцієнт збільшення середнього заробітку за рахунок різних виплат. 
Це так звана мультиплікативна модель взаємозв’язку показників, крім якої може бути застосована і друга – адитивна. В практиці статистичного аналізу нерідко використовуються моделі змішаного типу взаємозв’язків.
Методику розрахунку цих показників розглянемо на  прикладі, що наведений нижче (табл.2.1).
Таблиця 2.1.
Дані для обчислення показників середнього рівня оплати праці
ПоказникСимволБазисний періодЗвітний
періодВідхилення
(+,-)
Годинний фонд оплати праці, тис. грн.Fг30003200+200
Денний фонд оплати праці, тис. грн.Fд32003360+160
Річний фонд оплати праці, тис. грн.Fр34503690+240
Денні доплати, тис. грн.П350410+60
Відпрацьовано, тис. люд.-год.Тг15621612+44
Відпрацьовано, тис. люд.-днівТд224227+3
Середньо спискова кількість робітниківТ970980+10
Середня годинна заробітна плата, грн.fг1,9131,985+0,072
Середня тривалість робочого дняТ17,07,1+0,1
Коефіцієнт доплат за невідпрацьовані людино-годиниК11,0671,050-0,017
При аналізі оплати праці важливе значення має вивчення диференціації робітників за рівнем їх заробітної плати. Статистична звітність, що надходить в органи державної статистики, має відповідну інформацію, яка забезпечує відображення зміни у рівні оплати праці всіх категорій працівників галузей народного господарства.
Більш глибоке вивчення диференціації оплати праці дає одноразовий облік. Під диференціацією оплати праці розуміють різницю між рівнями заробітної плати окремих працівників чи окремих груп працівників. В одноразовому звіті подається поділ виробничого персоналу за різницями оплати праці в розрізі категорій і форм оплати праці. Окремо враховується поділ працівників за розміром оплати праці інших підрозділів.
Для характеристики диференціації працівників за рівнем оплати праці широко використовуються такі групування ( табл.3.1.): 
 
Таблиця 3.1.
Розподіл робітників за рівнем оплати праці
Групи робітників за рівнем середньої оплати праці за місяць, грн.Чисельність робітників у групі
До переходу на нові ставкиПісля переходу на нові ставки
чоловік%чоловік%
до 200
200-300
300-400
400-500
500-600
600-700
700 і більше41
61
315
420
309
59
453,3
4,9
25,2
33,6
24,8
4,7
3,512
75
286
402
276
120
791,0
6,0
22,9
32,1
22,1
9,6
6,3
Всього:12501001250100
 Для всебічного аналізу сукупності визначимо відповідні характеристики рядів розподілу, зокрема:
До переходу                  Після переходу
Середня оплата праці, грн.             х         447,1                                 472,3  
Мода, грн.                      Мо       448,6          447,9
Медіана, грн.                                  Ме       449,5                                 462,6
Середнє квадратичне відхилення             155,1 129,6
Коефіцієнт варіації, %                   V          34,7 27,4
 
Таким чином, при зростанні середньої оплати праці одного працівника зростала і диференціація працівників за рівнем оплати, коефіцієнт варіації знизився на 7,3 процентних пункти, чисельність робітників з мінімальною заробітною платою (до 200 грн.) зменшилась на 65,9%: най поширеніший (модальний) рівень оплати праці знизився з 448,6 до 447,9 грн.
У процесі вивчення диференціації оплати праці особливого значення набуває аналіз її динаміки в розрізі окремих груп, оскільки рівень оплати у різних групах працівників змінюється по-різному. У наведеному прикладі найвищі темпи у низькооплачуваних категоріях працівників, дещо нижчі – у середньо оплачуваних.
Диференціація оплати може розглядатися як у межах окремих професійних груп, так і за їх сукупністю, коли об’єктом  дослідження виступає певний колектив або його частина. Наприклад, диференціація оплати групи робітників-слюсарів одного і того ж розряду одного підприємства буде зумовлена лише випадковими факторами, тому що умови їх праці приблизно однакові. Головним чином, це стаж роботи, вік, здібності, спритність тощо.
Якщо ж вивчати поділ за рівнем оплати працівників-слюсарів однієї і тої ж професійної групи, але різної кваліфікації, то ця група виявиться більш неоднорідною,  і основним фактором, що визначатиме диференціацію оплати праці, яка виражається тарифним розрядом.
 
5.Аналіз використання фонду оплати праці
 
Одним із важливих завдань статистики праці є вивчення ступеня використання коштів на оплату праці персоналу підприємств та організацій, одержання відповіді на питання про те, наскільки ефективно використовувалися ці кошти у звітному періоді.
До 1990 року при аналізі використання фонду заробітної плати передусім зіставляли фактично нарахований фонд з плановим, що дозволяло виявити його економію або перевитрати. Визначалася абсолютна і відносна економія (перевитрати) по фонду заробітної плати працівників основної діяльності (з урахуванням рівня виконання плану за обсягом виробництва). Установи Держбанку здійснювали контроль за використанням планового використання заробітної плати працівників основної діяльності. За перші два місяці кварталу ці установи видавали кошти на заробітну плату в розмірі фактично нарахованої суми, проте не вище затвердженого квартального фонду. Кінцевий розрахунок за квартал проводився з урахуванням квартального плану.
За таких умов підприємства дозволялося використовувати одержану відносну економію фонду на виплату заробітної плати і премій у наступних кварталах, а невикористаний залишок перераховувався у фонд матеріального заохочення. Водночас перевитрата по фонду заробітної плати повинна була компенсуватися.
Відносна економія (перевитрати) фонду заробітної плати промислово-виробничого персоналу обчислюється за формулою:
 
                              ,
 
де  Е(П) – економія чи перевитрати фонду заробітної плати;
F1 і Fп – відповідно фактичний і плановий фонди заробітної плати;
 ТП1:ТПп – процент виконання плану за показником продукції, що прийнята при плануванні продуктивності праці;
К – диференційований знижувальний коефіцієнт. 
Останній встановлюється у певному розмірі для окремих галузей народного господарства (від 0,4 до 1,0).
У зв’язку з переходом у 1990 році підприємств і об’єднань на самостійне планування і самофінансування (зміна порядку формування фонду оплати праці і фонду споживання, широке застосування елементів ринкової економіки), аналіз їх використання набув дещо нових відтінків.
Розмір фонду оплати праці на наступний рік визначається, виходячи з величини в базовому році як у цілому, так і в розрізі категорій персоналу основної діяльності. Зіставляючи фактичний фонд заробітної плати з встановленим, визначають абсолютний показник його економії чи  перевитрати. Відсутність необхідних даних у статистичній звітності – форма №1 – В, “Звіт з праці” за місяць і квартал дозволяє розрахувати згадані показники лише в річному звіті. 
Фонд оплати праці F прямо залежить від середнього рівня оплати праці f і чисельності працівників Т, тобто його можна виразити як F=f. Зазначений взаємозв’язок може бути використаний при аналізі динаміки фонду оплати праці і фонду споживання. Визначають вплив кожного з двох вказаних факторів на загальну  зміну фонду як загалом, так і за категоріями робітників. Звернемося до  прикладу, який розкриває динаміку фонду оплати праці (табл.4.1):
Таблиця 4.1.
Динаміка фонду оплати праці
Групи працівниківРічний фонд оплати праці, тис. грн.Середня річна чисельністьСередня річна заробітна плата, грн.Відхилення звітного фонду оплати праці від базисного, тис. грн.
ПеріодВсьогоУ тому числі за рахунок:
базисний Fозвітний F1базисний Тозвітний Т1базисний f0звітний, f1F=F1-F0 
Промислово-виробничий персонал:450,0460,01281213515,63801,7+10,0-24,6+34,6
З них: робітники380,0410,01151123304,33660,7+30,0-99+39,9
Непромисловий персонал20,030,07102857,13000,0+10,0+8,6+1,4
Персонал всього:
470,0490,01351313481,53740,5+20,0-13,9+33,9
 
 
Фонд оплати праці робітників зріс у звітному році на 30 тис. грн., що становить 150% загального приросту фонду оплати праці промислово-виробничого персоналу, в тому числі за рахунок підвищення рівня заробітної плати на 39,9 тис. грн. і зниження чисельності робітників, одержана економія фонду оплати  на 9,9 тис. грн.
Використовуючи відомий метод різниць (метод ланцюгових підстановок), визначаємо ці показники по промислово-виробничому і по персоналу загалом. Так, по промислово-виробничому персоналу фонд оплати праці зріс на  = 460,0-450,0=10,0 тис. грн., в тому числі за рахунок підвищення рівня середньої заробітної плати    =(3801,7-3515,6)*121= +34,6 тис. грн. і за рахунок збільшення чисельності на   = (121-128)*3515,6=-24,6 тис. грн.
Цей показник можна розрахувати і за іншими категоріями персоналу підприємства. Аналіз впливу факторів на зміну фонду оплати праці можна поглибити, якщо в свою чергу середній рівень оплати працівника подати у вигляді добутку ряду співмножників: середньої годинної оплати, середнього продовження робочого дня, робочого періоду, коефіцієнта доплат до відповідного фонду оплати праці.
 
6.Співставлення темпів зростання рівня оплати праці і рівня продуктивності праці
 
При вивченні виконання планів і динаміки оплати праці застосовується індексний метод, зокрема моделюються динамічні і статичні індекси, індекси змінного, постійного складу і структурних зрушень. В їх основу кладуть середні рівні оплати праці, які, як відомо, залежать від двох груп факторів: від зміни середньої оплати праці кожної категорії працівників і частки чисельності працівників кожної категорії у їх загальній чисельності. Ці зміни відбивають відповідні індекси:
а) змінного складу :
 ;
б) постійного складу:
 ;
в) структурних зрушень:
 ,
де f – середня оплата праці працівників відповідного періоду;
dт – частка чисельності працівників кожної категорії у їх загальній чисельності.
Індекс змінного складу відображає зміну середнього рівня оплати праці під впливом обох названих факторів, індекс постійного складу – зміну середнього рівня оплати праці під впливом зміни лише одного фактора – зміни рівня оплати кожної категорії працівників, нарешті, індекс структурних зрушень – зміни середнього рівня оплати праці  під впливом другого фактора – зміни питомої ваги чисельності працівників кожної категорії у їх загальній чисельності.
За допомогою цієї системи індексів визначають не лише відносні показники зміни рівня оплати праці, а й абсолютні величини. Так, зміна середньої оплати праці за рахунок відповідного фактора становить, зокрема:
а) зміни середнього рівня оплати праці:
 ;
б) зміни питомої ваги окремих категорій працівників:
 .
Важливе місце в аналізі оплати праці має зіставлення темпів підвищення рівня оплати та продуктивності праці. Підвищення продуктивності праці є головним фактором зростання добробуту населення, і тому спостереження за тим, як змінюється ефективність суспільного виробництва, має велике практичне значення.
Розрахунок показників динаміки здійснюють на основі середніх величин (середнього заробітку і середнього виробітку) в розрахунку на одного робітника чи працівника.
Зіставлення темпів зростання продуктивності праці і оплати праці дозволяє розрахувати коефіцієнт випередження:
 ,
де      і   - оплатовіддача у звітному і базисному періодах, що відбиває вартість виробленої продукції у розрахунку на 1 грн. фонду оплати праці.
Крім того, на основі зіставлення темпів приросту продуктивності праці розраховують коефіцієнт еластичності: 
 ,
де   - темп приросту продуктивності праці;
  - темп приросту оплати праці.
Коефіцієнт еластичності характеризує ступінь зв’язку між цими ознаками і відбиває, на скільки відсотків змінилася продуктивність праці при збільшенні середнього заробітку на 1%.  
 
7. Статистичні дані по оплаті праці у вересні 2003 року  у промисловості та інших галузях Рівненського району
 
У вересні поточного року номінальна заробітна плата по Рівненському районі становила 363,9 тис. грн.,  і залишалася на рівні попереднього місяця.
 
Таблиця 5.1.
Фонд робочого часу і нарахування на одного штатного працівника
 
Збільшення заробітної плати у вересні прослідкується у працівників промисловості (2,0%), будівництва (8,8%), наземного транспорту (0,5%), страхування (17,4%).
Але все ж таки найвищий рівень заробітної плати мають працівники промисловості, державного управління, лісового господарства, транспорту, і перевищувала середній показник по економіці відповідно на 29-51%. 
Рівень заробітної плати  працівників сільського господарства, готелів та ресторанів, рибного господарства значно нижчий і становить 52,5-68% середнього рівня по економіці району. 
У вересні продовжував зберігатися високий ступінь диференціації за рівнем оплати праці, коефіцієнт співвідношення між найвищим та найнижчим рівнями заробітної плати за видами економічної діяльності становив 3.
  
По промисловості у вересні місяці найвищою була заробітна плата працівників обробки дерева та виробництва інших неметалевих матеріальних виробів, обробка металу і перевищувала середній рівень по галузі на 13,8-45,4  відсотки.Найнижчою заробітна плата була у працівників з виробництва шкіри та шкіряного взуття, машин та устаткування, і становила відповідно 26,5- 37,3% до середнього показника по промисловості.
Коефіцієнт співвідношення між найвищою та найнижчою заробітною платою в промисловості склав 5,5.
Поряд із галузевою специфікою на рівень заробітної плати впливає тривалість робочого часу. В середньому одним працівником економіки району у вересні відпрацьовано 138 людино-годин.
Коефіцієнт використання робочого часу дорівнював 0,78. Недовикористання максимально можливого фонду робочого часу викликано головним чином втратами робочого часу через неявки, у зв’язку з переведенням на скорочений робочий день, міжсезонням та з дозволу адміністрації. В цілому по району невідпрацьоване 17,7% фонду робочого часу. Ці втрати показано у таблиці 6.1.                                                                                            
 
 
Таблиця 6.1
Використання робочого часу за січень – вересень 2003 року (люд.-год.)                                                                                                    
Січень-вересень 2003р.В % до фонду робочого часу
Фонд робочого часу - всього25593100
Відпрацьовано -  всього 2107482,3
Не відпрацьовано - всього451917,7
     в тому числі:
Щорічні відпустки21978,6
Тимчасова непрацездатність7532,9
Неявки з дозволу адміністрації1300,5
Відпустки за ініціативою адміністрації2320,9
Неявки у зв’язку з переведенням на неповний робочий день (тиждень)6322,5
Простої290,1
Прогули40,02
Неявки у зв’язку з міжсезонням4451,7
 
Станом на 1.10.2003 сума боргу по виплаті заробітної плати становила 1176,1 тис. грн. Загальний обсяг боргу за вересень зменшився на 67,3 тис.грн.
 
В загальній сумі вересневої заборгованості частка непогашених боргів за попередні роки становила 24,7%, решта боргу (75,3%) утворилася в поточному році. В порівнянні з попереднім місяцем сума боргу за поточний рік зменшилася на 12%.
Протягом вересня відбулося зменшення суми заборгованості по всіх видах економічної діяльності, за винятком транспорту, освіти, охорони здоров’я.
Проте досить вагомою в загальній заборгованості лишається частка боргу, що залишилася невиплаченою працівникам промисловості (36,7%) та інших галузей.
Облікова чисельність штатних працівників, яким своєчасно не виплачена заробітна плата, станом на 1.10.2003 становила 2702 особи, що дорівнює 15,1% працівників, зайнятих на великих та середніх підприємствах. При цьому кожному з них не виплачено в середньому 367 грн., що дещо перевищує розмір заробітної плати за вересень. Заборгованість по деяким видам економічної діяльності висвітлена у таблиці 7.1.
 Таблиця 7.1.
“Тривалість та розмір заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам  окремих галузей економіки”
Кількість працівників, яким не виплачено заробітну                       плату на 1.10.2003 рокуСума боргу в середньому на 1 працівника
Всього осібВ т.ч за тривалістю (у %) місяців
до 3від 3 до 6понад 6
Всього:270268,619,412,1366,50
Сільське господарство139269,114,616,3284,10
Промисловість91672,823,84,0428,50
Будівництво48--100,0239,60
Торгівля1163,627,39,11145,50
Транспорт20747,347,84,8755,10
Освіта5100,0--460,00
Охорона здоров’я та соціальна служба8100,0--537,50
 
За січень – вересень працівникам, що зайняті в галузях економіки в рахунок заробітної плати продано продукції, як власного виробництва, так і отриманої за бартером, на 3,2 млн. грн., що становить 5,9% фонду оплати праці, нарахованого з початку року. На промисловість припадає 22,6% загального обсягу продажу. 
 
       II. Практична частина
 
Відомі дані (табл.1.2.) про стаж роботи і заробітну плату робітників двох цехів заводу високовольтної апаратури. 
Таблиця 1.2.
Дані про стаж роботи і заробітну плату робітників
                         І цех                         ІІ цех
РозрядСтаж роботиЗаробітна платаРозрядСтаж роботиЗаробітна плата
46137,15514163,8
34123,5416147,7
47137,15513163,8
512152,1620196
36123,536133
512152,1412147,7
49137,1525112,28
616182,0412147,7
35123,5413147,7
48137,1538133
36123,5413147,7
1191,46518163,8
510152,1516163,8
1291,46623196
36123,5621196
23104,2649147,7
37123,5620196
1391,46621196
411137,15515163,8
37123,5518163,8
25104,2623112,28
24104.2637133
11 91,46514163,8
1291,4649147,7
1391,46619196
621196
25112,28
49147,7
25112,28
516163,8
Разом: 25 чол.2945,83
Разом:30 чол.4712,12
 
 
 
 
Завдання №1.
Розрахувати місячну заробітну плату кожного робітника заводу, використовуючи тарифну сітку (табл.2.2.). Система оплати праці – погодинно-преміальна. Розмір премії в І цеху – 30%, ІІ цеху – 40%. Дані записати в таблицю №1.
Таблиця 2.2.
Тарифна сітка заробітної плати по розрядам
Код тарифної сіткиКатегорія                             Розряд        
І  ІІ   ІІІ    IV    V  VI
22Верстатники70,3580,295,0105,5117140
Примітка: заробітна плата вказана в гривнях.
 
1. Розрахуємо заробітну плату працівників першого цеху з врахуванням премії в розмірі 30% від заробітної плати по кожному із розрядів:
І розряд: 70,35 + 70,35*0,3=91,46
ІІ розряд: 80,2+ 80,2*0,3= 104,26
ІІІ розряд: 95,0+95,0*0,3=123,5
ІV розряд: 105,5+105,5*0,3=137,15
V розряд: 117,0+117,0*0,3 =152,1
VI розряд: 140,0+140,0*0,3=182,0.
2. Знайдемо розмір заробітної плати робітників ІІ цеху, враховуючи премію розміром 40% від заробітної плати, а також розряди.  
І розряд: 70,35 + 70,35*0,4=98,49
ІІ розряд: 80,2+ 80,2*0,4= 112,28
ІІІ розряд: 95,0+95,0*0,4=133
ІV розряд: 105,5+105,5*0,4=147,7
V розряд: 117,0+117,0*0,4=163,8
VI розряд: 140,0+140,0*0,4=196.
Занесемо ці дані у таблицю 1.
 
Завдання №2.
Побудувати ряд розподілу робітників кожного цеху і всього заводу за кваліфікацією. Результати представити в табличній формі (табл.3.2.). Дати назву таблиці, зобразити ряд графічно і зробити висновок. 
Таблиця 3.2.
Розподіл працівників за розрядами
  
      Висновок:  найбільш типовим у першому цеху є 3-ій розряд, який мають 7 робітників і  що складає 28% від усіх працюючих  цеху, а у другому –  по 8 робітників з 4-им і 5-им розрядом, але немає робітників з першим ( на відміну від І цеху). Загалом найбільш типовим розрядом по двох цехах є 4-ий, до якого входять 13 чоловік з 55, що складає 23,6% загальної кількості працівників.
 
Завдання №3.
Побудувати ряд розподілу робітників кожного цеху і всього заводу за розміром місячного заробітку, виділивши 4 групи з рівними інтервалами. Дані представити в табличній формі (табл.4). Дати назву таблиці. Зобразіть графічно отриманий ряд і проаналізуйте його.
 
       Для розв`язання конкретних аналітичних задач проводяться нестандартні групування за певними ознаками, що легко розпізнаються. Групування за однією ознакою називають простим, у разі поєднання двох і більше ознак – комбінаційним. Різновидом структурного групування є ряд розподілу, характеристиками якого є варіанти та частоти, або частки. Варіанти – це конкретні значення групувальної ознаки, частоти – кількості елементів сукупності, яким властиві окремі варіанти. Відносні частоти (% до підсумку) називають частками.
У процесі формування груп за варіаційною ознакою, необхідно встановити інтервали груп та визначити межі кожного з них. Якщо значення групувальної ознаки змінюється рівномірно, то виділяють рівні інтервали груп за формулою:
і = (Xmax-Xmin)/n,                                        (1)
де Xmax , Xmin – найбільше і найменше значення ознаки;
      n – кількість груп.
Визначимо розмір інтервалу:
і=(196-91,46)/4=26,14.
Отже, 1 інтервал: 91,46 – 117,6 грн.;
2: 117,6 – 143,74 грн.;
3: 143,74 – 169,88 грн.;
4: 169,88 – 196 грн.
Виходячи з цього результати групування оформимо у  наступній таблиці (табл.4.2.):
Таблиця 4.2.
Розподіл робітників за розміром заробітної плати
Місячна ЗРП, грн.Число робітників, чол.
І цехІІ цехВсього по заводу
чол.%чол.%чол.%
91,46 – 117,6
117,6 – 143,74
143,74 – 169,88
169,88 – 1969
12
3
136
48
12
44
3
16
713,3
10,0
53,3
23,413
15
19
823,6
27,3
34,6
14,5
Разом:251003010055100
 
Зобразимо отримані дані графічно, тобто у вигляді діаграми:
 
Отже, найбільш типовою у першому цеху є заробітна плата в розмірі від 117,6 до 143,74 грн., яку отримують 12 робітників і що складає 48% . У другому цеху більше робітників отримують вищу заробітну плату, тобто, 16 працюючих мають заробітну плату в розмірі від 143,74 до 169,88 грн., що складає 53,3%. Але в цілому по двох цехах 19 чоловік з 55 отримують заробітну плату від 143,74 до 169,88 грн., що складає 34,6% від всієї кількості робітників.                        
Завдання №4.
Провести комбінаційне групування робітників заводу за загальним стажем роботи та кваліфікацією (розрядом). Результати групування представити в таблиці 5. Зробити висновки.
Таблиця 5.2.
Розподіл робітників заводу за кваліфікацією та стажем роботи
РозрядСтаж, роківЧисло робітників, чол.
І цехІІ цехПо заводу
чол.в % до підсумкучол.в % до підсумкучол.в % до підсумку
 
1 - 21 –2444,4--430,8
3 – 4444,4125538,4
5 і більше111,2375430,8
Разом:Х9100410013100
 
3 - 4до 418,3--14,3
5 – 6541,719,1626,1
7 – 8433,3218,2626,1
9 і більше216,7872,71043,5
Разом:Х121001110023100
 
5 - 6до 11125--15,3
12 – 16375640947,3
17 – 21--853,3842,1
22 і більше--16,715,3
Разом:Х41001510019100
Всього по заводу:
25
Х
30
Х
55
Х
 
У першому цеху для робітників з 1-2 розрядом найбільш типовим стажем роботи є 1-4 років, з 3-4 розрядом – 5-6 років, з 5-6 – 12-16 років. У другому цеху з 1-2 розрядом найбільш типовим стажем роботи є 5 і більше років, з 3-4 розрядом – 9 і більше, а з 5-6 – 17-21 років. А загалом по двох цехах для робітників з 1-2 розрядом найтиповішим є стаж роботи 3-4 роки, з 3-4 розрядом – 9 і більше років, з 5-6 – 12-16 років.
 
Завдання №5.
1.За результатами групування розрахуйте середній тарифний розряд та середню заробітну плату по кожному цеху і по заводу в цілому.
2.Визначте моду тарифного розряду і заробітної плати (див.табл.3.2. і 4.2.).
3.Визначити медіану тарифного розряду і заробітної плати
4.За даними завдання 2 і 5 визначте: дисперсію тарифного розряду і заробітної плати в кожному цеху і по заводу в цілому.
Порівняйте варіації по тарифному розряду і по заробітній платі.
 Розв’язання
1.Перш за все середня величина – це узагальнююча міра варіаційної ознаки, яка характеризує її рівень у розрахунку на одиницю сукупності. Середні величини дозволяють охарактеризувати сукупність по кількісній варіаційній ознаці.  У статистиці використовують декілька видів середніх величин:
-середня арифметична;
-середня гармонійна;
-середня геометрична тощо.
Якщо середня визначається за первинними або не згрупованими ознаками, то вона є простою, а якщо за згрупованими або вторинними даними – зважена форма. 
 Середня арифметична – це одна з найбільш поширених середніх величин, застосовується у випадках, коли обсяг варіаційної ознаки для всієї сукупності є сумою індивідуальних значень її окремих елементів.
Розрізняють арифметичну просту і зважену. 
Середній тарифний розряд та середню заробітну плату ми розраховуємо за  формулою середньої арифметичної зваженої:
 ,              (2)
                          де Х – індивідуальне значення ознаки, f - частота                                                                                                    
  У нашому випадку Х – це розряд, f – кількість робітників по кожному розряду.
Отже, середній тарифний розряд І цеху дорівнює:
 розряд;
ІІ цеху:
  розряд;
По заводу:
  розряд;
 
Оскільки заробітна плата визначена інтервально, то середнє значення заробітної плати визначаємо таким способом:
1.Знаходимо середину кожного інтервалу. 
 
Це буде варіаційна ознака, частотою буде кількість робітників, що отримують відповідну заробітну плату. Побудуємо таблицю, в якій зазначимо середини інтервалів. 
Таблиця 6.2.
Дані для обчислення середньої заробітної плати
Місячна ЗРП, грн.
                                          Число робітників, чол.
  І цех          ІІ цех    По заводу
104.53
130,67
156,81
182,949
12
3
14
3
16
713
15
19
8
Разом:253055
 
2.За формулою середньої зваженої обчислюємо середню ЗРП:
По І цеху:
 
по ІІ цеху:
 
по заводу: 
  
Висновок: Обчисливши середній розряд ми побачили, що в І цеху він становить 3, а ІІ і в загальному – 4, тобто в ІІ цеху більш кваліфіковані працівники. Середня заробітна плата в І цеху – 126,49 грн., в ІІ – 153,32 грн., а загалом – 141,12 грн., тобто в ІІ цеху робітники отримують заробітну плату приблизно на 25 грн. більшу.
2.Модою називається величина ознаки, тобто варіанта, яка найчастіше зустрічається у даній сукупності.
Модою в дискретному ряду розподілу буде варіанта, яка має найбільшу частоту.
Отже, модою тарифного розряду у І цеху буде: Мо1= “3-ій розряд”;          ІІ цеху: Мо2 =“4-ий розряд,5-ий розряд”; по заводу:Мо3= “3-ій розряд”.
Модою в інтервальному ряду розподілу визначається за залежністю:
  (3)
де x0 та   – відповідно нижня межа та ширина модального інтервалу;
fm0, fm0-1, fm0+1 – частоти модального, перед модального та після модального інтервалу.
Звідси мода заробітної плати дорівнює:
По І цеху:  грн.;
по ІІ цеху:  грн.;
по заводу:  грн.
Висновок: Найбільше робітників у І цеху з 3-ім розрядом, у ІІ цеху – з 4-им, а загалом – з 4-им розрядом. У І цеху найбільш розповсюдженою заробітною платою є 124,1 грн., у ІІ цеху – 159,19 грн., а загалом – 150,71 грн.
 
3.Медіана – це варіанта, яка знаходиться всередині варіаційного ряду, тобто медіана поділяє ряд розподілу на 2 рівні за чисельністю частини. 
 (4)
 де x0 та   – відповідно нижня межа та ширина медіанного інтервалу;
fmе, - частота медіанного інтервалу; S me-1 – кумулятивна частота перед медіанного інтервалу.
 
Для того, щоб знайти медіану тарифного розряду, треба спочатку знайти серединну частоту:                                          (5)
Далі потрібно накопичувати частоти доти, поки їхня сума не буде перевищувати величину серединної частоти. Потому значенню, на якому ми зупинилися, визначаємо ознаку, а отже, і медіану.
Для знаходження медіани побудуємо допоміжні таблиці.
Для І цеху:   = ;
для ІІ цеху:  = ;          
для заводу:    = ;
 
                                              Таблиця 7.2.
                 Визначення медіани для І цеху по розряду     
Розряд                      І цех
    чол.накопичення частот
I
II
III
IV
V
VI6
3
7
5
3
16
9
16>12,5
Разом:25
             
 Отже, Ме1= “3-ій розряд”;
                                         Таблиця 8.2.
                   Визначення медіани для ІІ цеху по розряду
                   Розряд                      ІІ цех
    чол.накопичення частот
I
II
III
IV
V
VI-
4
3
8
8
7-
4
7
15
Разом:30
 
 Ме2= “4-ий розряд”;
                                       Таблиця 9.2. 
                Визначення медіани для заводу по розряду
Розряд                      По заводу
    чол.накопичення частот
I
II
III
IV
V
VI6
7
10
13
11
86
13
23
36
Разом:55
 
Отже, Ме3= “4-ий розряд”;
 
Медіана заробітної плати визначається за формулою 4.
По І цеху:       = , тоді медіанний інтервал визначаємо за допомогою накопичення частот:
                                                                    Таблиця 10.2.
               Визначення медіани для І цеху по заробітній платі
ЗРП, грн.                             І цех
чол.накопичення частот
91,46 – 117,6
117,6 – 143,74
143,74 – 169,88
169,88 - 1969
12
3
19
21
Разом:25
 
Отже, інтервал від 117,6 до 143,74 грн.
Тоді   грн.;
для ІІ цеху:     = ;
                                                                    Таблиця 11.2.
               Визначення медіани для ІІ цеху по заробітній платі 
ЗРП, грн.                            ІІ цех
чол.накопичення частот
91,46 – 117,6
117,6 – 143,74
143,74 – 169,88
169,88 - 1964
3
16
74
7
23
Разом:30
 
Отже, медіанний інтервал буде від 143,74 до 169,88 грн.
 грн.;
по заводу:       = ;
                                                                     Таблиця 12.2.
               Визначення медіани для заводу по заробітній платі
ЗРП, грн.                              По заводу
чол.накопичення частот
91,46 – 117,6
117,6 – 143,74
143,74 – 169,88
169,88 - 19613
15
19
813
28
 
Разом:55
   
Отже, медіанний інтервал – 117,6 –143,74 грн.
  грн.
Висновок: Половина робітників у І цеху мають розряд до 3-го, а друга – має  вищі розряди, в ІІ цеху половина має розряди до 4, а друга половина – вище, а загалом – половина має до 4, а друга – вищі. Щодо заробітної плати то, половина працівників І цеху отримує заробітну плату до 125,22 грн., а половина – вище 125,22 грн., в ІІ - половина працівників отримує заробітну плату до 156,81 грн., а половина – вище 156,81 грн., а загалом - половина працівників отримує заробітну плату до 142,87 грн., а половина – вище 142,87 грн..
4.  Загальна дисперсія σ2 характеризує відхилення індивідуальних значень ознаки сукупності від загальної середньої і розраховується за формулою:
  (6)
де х – значення варіант; f – частота; – середнє арифметичне значення ознаки.
Для того, щоб знайти дисперсію, необхідно:
1). Знайти середню арифметичну кожного ряду розподілу  ;
2). Знайти відхилення кожної варіанти від середньої величини: Х- ; Підносимо кожне відхилення до квадрату:   ;
3).Множимо кожний квадрат відхилення на відповідну частоту:  ;
4). Додаємо всі отримані добутки:      ;
5). Ділимо суму отриманих добутків на суму частот:      і отримаємо показник дисперсії.
Знайдемо дисперсію по тарифному розряду. Оформимо розрахунки в таблицях.
І цех:
  =2,96 ( за даними 1 пункту). 
Таблиця 13.2.
Обчислення дисперсії для І цеху по розряду
Розрядкількість робітників       Х- 
 
 
 
I
II
III
IV
V
VI6
3
7
5
3
1-1,96
-0,96
0,04
1,04
2,04
3,043,84
0,92
0,002
1,082
4,162
9,24223,04
2,76
0,014
5,41
12,486
9,242
Разом:                2552,952
Отже,  
ІІ цех
  =4,37 
Таблиця 14.2.
Обчислення дисперсії для ІІ цеху по розряду
Розрядкількість робітників       Х- 
 
 
 
I
II
III
IV
V
VI-
4
3
8
8
7-3,37
-2,37
-1,37
-0,37
0,63
1,6311,36
5,62
1,88
0,14
0,4
2,66-
22,48
5,64
1,12
3,2
18,62
Разом:  3051,06
          .
 
По заводу
  =3,73; 
Таблиця 15.2.
Обчислення дисперсії для заводу по розряду
Розрядкількість робітників                       Х- 
 
 
 
I
II
III
IV
V
VI6
7
10
13
11
8-2,73
-1,73
-0,73
0,27
1,27
2,277,45
2,99
0,53
0,07
1,61
5,1544,7
20,93
5,3
0,91
17,71
41,2
Разом:  55130,75
 
                                     Дисперсія по заробітній платі
По І цеху:
1.  =126,49 (за даними пункту 1);
Таблиця 16.2.
Обчислення дисперсії для І цеху по заробітній платі
ЗРП, грн.чисельність середини і    Х- 
 
 
 
91,46-117,6
117,6-143,74
143,74-169,88
169,88-1969
12
3
1104,53
130,67
156,81
182,94-21,96
4,18
30,32
56,45482,24
17,47
919,3
3186,64340,16
209,64
2757,9
3186,6
Разом:2510494,3
Отже,  .
По ІІ цеху
  =153,32 (за даними пункту 1);
Таблиця 17.2.
Обчислення дисперсії для ІІ цеху по заробітній платі
ЗРП, грн.чисельність робітниківсередини інтервалів    Х- 
 
 
 
91,46-117,6
117,6-143,74
143,74-169,88
169,88-1964
3
16
7104,53
130,67
156,81
182,94-48,79
-22,65
3,49
29,622380,46
513,02
12,18
877,349521,84
1539,06
194,88
6141,38
Разом:3017397,16
Звідси  
 
По заводу
   =141,12  (за даними пункту 1);
Таблиця 18.2.
Обчислення дисперсії для заводу по заробітній платі
ЗРП, грн.чисельність робітниківсередини інтервалів    Х- 
 
 
 
91,46-117,6
117,6-143,74
143,74-169,88
169,88-19613
15
19
8104,53
130,67
156,81
182,94-36,59
-10,45
15,69
41,821338,83
109,2
246,18
1748,9117404,79
1638
4677,42
13991,28
Разом:5537711,49
    Отже,   
Висновок: Визначивши дисперсію по розряді і заробітній платі можна зробити висновок, що по розряді – найменше розсіювання даних у ІІ цеху, а по заробітній платі – у І.
 
            5. Відносною мірою варіації є коефіцієнт варіації. Він дозволяє порівнювати ступінь варіації ознаки у варіаційних рядах, які мають різний рівень середніх величин. Обчислюються як відношення середнього квадратичного відхилення до середнього значення ознаки. В свою чергу середнє квадратичне відхилення обчислюється, як корінь квадратний з дисперсії.
           ,                                  (7)
 
                                                                (8)
 
 
 
По тарифному розряду
   І цех:
                ,       ,
                 ;
  ІІ цех:    ,         ,
                  ;
   По заводу:    ,      ,
                     
   
                                             По заробітній платі
    І цех:     ,   ,
                   ;
    ІІ цех:     ,     
                    ;
    По заводу: ,     ,
                    
                                            
Висновок: Дивлячись на коефіцієнт варіації по тарифному розряді видно що сукупність однорідна у ІІ цеху, але не однорідна по підприємству і І цеху. По заробітній платі коефіцієнт варіації < 33%, отже сукупність однорідна в цілому. 
 
Завдання №6.
Представити сукупність робітників заводу, як генеральну, сформулювавши вибіркову сукупність, відібравши кожного п’ятого робітника.
Для вибіркової сукупності:
а) побудувати графік кореляційного поля для залежності ЗРП  від розряду;
б) розрахуйте  параметри лінійного рівняння регресії;
в) з допомогою коефіцієнта кореляції оцініть тісноту зв’язку і визначте його достовірність.
Перш за все, генеральною сукупністю називається уся сукупність одиниць, які підлягають обстеженню, а вибіркова сукупність – це частина одиниць сукупності, які підлягають обстеженню.
Залежність, при якій кожному значенню ознаки Х(факторна) відповідає  множина значення У(результуюча) називається кореляційною. Основним завданням кореляційної залежності є  знаходження математичної формули, яка відображає залежність У від Х, вимірювання тісноти зв’язку між ознаками.
Визначення форми зв’язку і параметрів рівняння називають знаходженням рівняння зв’язку:
ух = а0-а1*х.
Отже,  по заводу в цілому вибірку, відбираючи кожного п’ятого працівника. Оформимо розрахунки у вигляді таблиці.  
Таблиця 19.2.
Таблиця розрахунку коефіцієнта кореляції
№п/пРозряд (X)ЗРП, грн. (Y)XYX2Yx(Yx- )2
(Y- )2
(У-Yx)2(Х- )2
 
13123,5370,59127,14286,34422,9013,270,67
24137,15548,616147,8214,1447,81113,950,03
33123,5370,59127,14286,34422,9013,270,67
43123,5370,59127,14286,34422,9013,270,67
5191,4691,46185,783397,242767,2432,287,94
631333999127,14286,34122,4234,310,67
731333999127,14286,34122,4234,310,67
86196117636189,192036,222697,2946,394,76
95163,881925168,51597,43389,4922,161,40
106196117636189,192036,222697,2946,394,76
115163,881925168,51597,43389,4922,161,40
Разом421584,716539,561841584,7
10110,4110502,16391,7423,64
Середнє3,82144,06594,5116,73-----
 
 
ух = 65,1+20,68*х
 
 =0,98122=0,9627=96,27%
 
 ;   
 
 
Тепер побудуємо поле кореляції:
 
          Провівши ряд розрахунків, можна зробити загальний висновок, що загалом по заводу заробітна плата залежить від розряду на 96,27%, а також зв’язок прямий і тісний, про це свідчить коефіцієнт кореляції, який наближається до 1 і додатній.
 
 
Завдання №7.
Відомі дані про оплату праці в цеху (табл.20.2.)
Таблиця 20.2. 
Дані про оплату праці в цеху
№п/пПрофесії           робітниківЗагальна сума коштів на оплату праці, тис. грн.Середньоспискова чисельність за період, чол.
Базисний періодЗвітний періодбазисний періодзвітний період
1Слюсарі320054603042
2Токарі290031202020
3Штампувальники364027501510
Обчисліть:
1.Індекси середньої заробітної плати по кожній групі робітників.
2.Індекси середньої заробітної плати, фіксованого складу та структурних зрушень.
3.Загальні індекси фонду оплати праці і чисельності робітників (охарактеризуйте їхній взаємозв’язок з індексом середньої заробітної плати).
   Сформулюйте висновки. 
 
 Побудуємо таблицю, в яку запишемо розраховані показники (табл.6.1)
                                                                                                             Таблиця 6.1.
Обчислення індексів заробітної плати
№п/пПрофесії робітниківЗагальна сума коштів на оплату праці за період, тис. грн.Середньоспискова чисельність
за період, чол.Середня місячна заробітна плата за період, тис. грн.,Індекс заробітної плати, %
Базисний  період, Ф0Звітний період, Ф1
Базисний період, Т0Звітний період, Т1Базисний період, З0Звітний період, З1
1.Слюсарі320054603042106,7130121,8
2.Токарі290031202020145156107,6
3.Штампу-вальники364027501510242,7275113,3
Разом:9740113306572494,4561342,7
    Визначаємо індекси заробітної плати по кожній групі робітників. Для цього використаємо формулу для розрахунку індексу змінного складу:
      
                                 
 Індивідуальні індекси
І(слюсарів)= .
Отже, заробітна плата зросла на 21,8%.
І(токарів)= ,
Заробітна плата токарів зросла на 7,6%.
І(штампувальників)=  .
Отже, заробітна плата зросла на 13,3%
      Тепер визначимо загальний індекс заробітної плати змінного складу:
 .
Ми можемо сказати, що середня місячна заробітна плата робітників зросла на 5%, тобто менше, ніж по кожній групі робітників. Це пояснюється тим, що на індекс змінного складу впливають зміни в складі робітників різних професій: у звітному періоді зменшилася чисельність штампувальників, у яких рівень середньої заробітної плати в базисному періоді був вищим.
Звідси індекс заробітної плати змінного складу характеризує зміну середньої заробітної плати в кожній професії робітників і зміни частки робітників, які мають різний рівень заробітної плати.
2. Індекс середньої заробітної плати фіксованого складу обчислимо виходячи з того, що структура чисельності працівників (або фонду відпрацьованого часу) за періоди, що порівнюються, не змінилися.
      Одчислення здійснюється за формулою:
 
де   - середня заробітна плата базисного періоду при структурі чисельності (затрат робочого часу) звітного періоду;
    З0Т1 – фонд оплати праці звітного періоду при заробітній платі базисного періоду.
   Отже, без урахування змін в структурі робітників середня заробітна плата зросла на 15,5%.
Динаміку середньої заробітної плати під впливом зміни структури робітників визначаємо за допомогою індексу структурних зрушень:
 
 
або    .
Індекс показує, що середня заробітна плата робітників зменшилася на 9,1% за рахунок зменшення частки робітників-штампувальників з більш високим рівнем оплати праці.
3.Визначимо індекси фонду оплати праці і чисельності робітників.
  або 116, 3 %
  або 110,08 %
Тобто можна зробити висновки, що загалом по підприємству фонд заробітної плати зріс на 16,3 %, а загальна чисельність робітників зросла на 10,8 %.
 
4.Індекси середньої заробітної плати пов’язані з динамікою загальної суми фонду оплати праці й утворюють єдину індексну систему:
 
За обчисленими даними ця система має такий вигляд:
1,05=1,155*0,909,
тобто в даному випадку зростання фонду оплати праці робітників було забезпечене не лише за рахунок зміни середньої плати, а й за рахунок зміни загальної чисельності робітників.
 
Висновок:
 
Отже, провівши ряд розрахунків, досліджуючи два цехи та підприємство в цілому, можна зробити висновки, що:
1.У першому цеху найбільша кількість працівників ІІІ розряду. Середня заробітна плата становить 126,49 грн., 12 робітників отримують заробітну плату від 117,6 до 143,74 грн., що становить 48% до підсумку. Половина працівників отримує заробітну плату до 125,22 грн., а половина – вище 125,22 грн., а найбільш розповсюдженою є рівень заробітної плати 124,1 грн. Для робітників з 1-2 розрядом найбільш типовим стажем роботи є 1-4 років, з 3-4 розрядом – 5-6 років, з 5-6 – 12-16 років.
-ІІ цех налічує по 8 чоловік з IV та V розрядами. Середня заробітна плата становить 153,32 грн., 16 робітників отримують заробітну плату від 143,74 до 169,88 грн., що становить 53,3% до підсумку. Половина працівників отримує заробітну плату до 156,18 грн., а половина – вище 156,18 грн., а найбільш розповсюдженою є рівень заробітної плати 159,19 грн. Для робітників з 1-2 розрядом найбільш типовим стажем роботи є 5 і більше років, з 3-4 розрядом – 9 і більше років, з 5-6 – 17-21 років
 - в загальному по заводу  найбільша кількість працівників з ІV розрядом, їх кількість дорівнює 13 чоловік, заробітну плату від 143,74 до 169,88 грн. отримує 19 працівників, що становить 34,6% від загальної кількості. Середня заробітна плата становить 141,12 грн. Половина працівників отримує заробітну плату до 142,87 грн., а половина – вищу., а найбільш розповсюдженою є рівень заробітної плати у розмірі 150,71 грн. Для робітників з 1-2 розрядом найтиповішим є стаж роботи 3-4 роки, з 3-4 розрядом – 9 і більше років, з 5-6 – 12-16 років.
Отже, в ІІ цеху більш кваліфіковані працівники з вищими розрядами і більшим стажем роботи, ніж у першому, і вони отримують вищу заробітну плату.
2.Досліджуючи залежність заробітної плати від розряду ми отримали рівняння регресії Yх = 65,1+20,68*х, коефіцієнт детермінації 96,27% і коефіцієнт кореляції 98,12%. З цього можна зробити висновок що на 96,27% заробітна плата залежить від розряду, а щодо зв’язку то зв’язок тісний і прямий бо коефіцієнт наближається до 1 і додатній.
3. Дослідивши зміни у зміні   бачимо:
-що    слюсарів зросла на 21,8% у звітному періоді порівняно з базисним;
-  токарів зросла на 7,6% у звітному періоді порівняно з базисним;
-  штампувальників у звітному періоді у порівнянні з базисним зросла на 13,3%;
-під впливом зростання індивідуальних ЗРП і структурних зрушень середня ЗРП зросла на 5%;
-за рахунок зростання індивідуальних ЗРП середня ЗРП зросла на 15,5%;
-внаслідок зміни структури виробництва заробітна плата  зменшилася на  9,1%.   
-в загальному ФОП збільшився на 16,3% в порівнянні з базисним періодом, а середньоспискова чисельність збільшилася на 10,8%.
 
Список використаної літератури
 
     1. Економіка ринків праці: Навчальний посібник/ Горілий А.Г. –   Тернопіль: Видавництво Карп’юка. – 1999.   
2.Закон України “Про оплата праці” від 20.04.95.
3.Закон України “Про державну статистику” від 7.09.1992р.
4.Статистика підприємства: Підручник / за ред. Вашкева П.Г., Сторожу-ка В.П.-К.: Слобожанщина, 1999.- 600с.  
5.Статистика. Підручник /за ред.Головача А.Д. – К.: Либідь, 1998. – 323с.
Фото Капча