на багатоваріантність рівнів цін на конкретні обсяги однойменних товарів та послуг, різке зростання кількості товарообмінних операцій, обмеження кола прямого державного контролю та регулювання рівня цін і переходу на вибіркове спостереження за їх рівнем, часто немає сенсу та й технічно неможливо виконувати прямий розрахунок агрегату.
Через це сфера використання індексу Пааше звузилася. Нині його розраховують, досліджуючи ціни в капітальному будівництві та закупівельні ціни на продукцію сільського господарства, вивчаючи динаміку тарифів на перевезення вантажів і пасажирів, та в деяких інших випадках.
Для підприємств, що здійснюють кілька видів діяльності, можлива побудова складніших загальних індексів цін, які враховують цю специфіку. Наприклад, підприємства громадського харчування поєднують суто торговельну діяльність з реалізації готової продукції харчової промисловості з реалізацією продукції власного виробництва.
Динаміка середніх цін на окремі види товарів та послуг досліджується за допомогою традиційних індексів середніх величин.
Крім зведеного індексу цін виробників промислової продукції державна статистика обчислює індекси оптових цін за галузями промисловості та окремо за галузями і підгалузями промисловості, що виробляють товари народного споживання, а також індекси оптових цін на окремі найважливіші товари народного споживання.
Індекси цін реалізації сільськогосподарської продукції заготівельним організаціям розраховуються за групами підприємств-виробників різних форм власності та характеризують динаміку цін виробництва окремо у рослинництві, тваринництві та в цілому по господарствах.
Беручи до уваги сезонність отримання та формування запасів за основною номенклатурою продукції сільського господарства, для розрахунків індексів цін виробників за рослинництвом, тваринництвом та в цілому по галузі використовують формулу Пааше.
Крім динаміки й рівня цін у цілому та окремо за рослинництвом і тваринництвом державна статистика досліджує зміни закупівельних цін на основні продукти рослинництва (9 позицій) та тваринництва (4 позиції).
Індекси цін у капітальному будівництві розраховуються за елементами технічної структури капітальних вкладень (будівельно-монтажні роботи, машини та обладнання, інші капітальні роботи й витрати).
Для визначення індексу цін, скажімо, на будівельно-монтажні роботи, ціни реєструються за їх видами на деякій вибірці об’єктів-представників.
Індекс цін на машини та обладнання обчислюють на підставі інформації про зміни цін вітчизняних та зарубіжних виробників, транспортних і постачальницьких витрат.
Розрахунок індексу цін на інші капітальні витрати та роботи передбачає врахування індексів вартості проектно-пошукових робіт, динаміки розцінок на бурові роботи (за буровими свердловинами-представниками).
На інші роботи, що входять до цієї змішаної позиції, індекси розцінок умовно прирівнюють до одиниці.
Крім зведених індексів цін на капітальні вкладення та будівельно-монтажні роботи державна статистика розраховує індекси динаміки цін на будівельно-монтажні роботи в окремих галузях економіки (15 позицій) без податку на додану вартість, що враховують специфіку структури будівельно-монтажних робіт за галузями промисловості, транспорту, сільського господарства, житлового будівництва та іншими галузями невиробничого призначення.
Індекси тарифів на вантажні перевезення розраховують за кожним видом транспорту та в цілому, виходячи з індивідуальних індексів тарифів та загальної суми доходів від перевезення вантажів за кожним видом транспорту [2, c. 74].
Послугами-представниками (крім автомобільного транспорту та морського транспорту для закордонних перевезень) обирають перевезення 1 т вантажу найбільш масових товарів на 1 км або рівень годинної оплати роботи транспортних засобів. Щодо закордонного плавання морського та річкового транспорту окремо вивчається середньомісячна ставка за перевезення 1 т вантажів.
Похідною інформацією для таких розрахунків є індивідуальні індекси тарифів та доходів від перевезень за кожним видом перевезень.
2.2. Структура витрат виробництва в Україні за останні 3 роки
Повне і достовірне відображення витрат на виробництво є основою для аналізу господарської діяльності й ефективності виробництва.
За економічним змістом витрати групують за такими елементами:
- матеріальні витрати,
- витрати на оплату праці,
- відрахування на соціальні заходи,
- амортизація основних засобів та нематеріальних активів,
- інші витрати.
Таке групування єдине для всіх галузей народного господарства і визначене багатьма нормативними документами щодо організації та здійснення бухгалтерського обліку. Але витрати не однорідні і тому для планування та обліку за способом включення в собівартість продукції їх групують по статтям.
Це дає змогу знати складові собівартості з метою впливу на формування її величини. Нами були здійсненні дослідження структури витрат виробництва продукції тваринництва в сільськогосподарських підприємствах України за 1990-2009 рр
По-перше, відмітимо, що за обраний період дослідження найбільш суттєві зміни відбулися по затратам на оплату праці працівників сільськогосподарських підприємств та, відповідно по сумам щодо відрахування на соціальні заходи. Так, якщо в 1990 році їх питома вага дорівнювала 27, 0%, то в 2009 році вона зменшилась до 10, 7%. Слід сказати, що це негативне явище, оскільки воно пов’язане із зменшенням розміру оплати праці, що одночасно впливає на зниження рівня соціального захисту населення селян. Темпи росту витрат на оплату праці зменшуються, в той же час, коли загальна сума витрат на виробництво зростає.
Розгляд структурних зрушень витрат за обраний нами період продовжимо по найбільш вагомій статті – матеріальні витрати. Їх загальна питома вага в структурі витрат за обраний період зросла, вона дорівнювала у 1990р. – 56, 2% у 2000 – 73, 2% а у 2009 – 76, 6%.
Динаміка структури витрат на виробництво продукції тваринництва в сільськогосподарських підприємствах України за 1990-2009 рр., %.
У структурі витрат значну частку займають витрати