Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
39
Мова:
Українська
значній території. Територіальний спосіб виробництва пов'язаний з великим обсягом перевезень і техніки, матеріалів (насіння, пальне, добрива), і виробленої продукції (зерно, цукровий буряк, картопля).
5. Важливою особливістю роботи аграрних підприємств є те, що вироблена ними продукція й надалі бере участь у процесі виробництва. Як засоби виробництва використовують насіння і садивний матеріал (зерно, картопля), корми, а також значна частина поголів'я тварин на відновлення і розширення основного стада та приводять до підвищення витрат на виробництво.
6. Однією з головних особливостей є те, що в сільському господарстві, зазвичай, пересуваються засоби виробництва (трактори, машини, комбайни, сільськогосподарська техніка), а предмети праці (рослини) перебувають на одному місці. Це зумовлює велику потребу в енергетичних ресурсах і кількості техніки.
Пізнання, урахування особливостей і вміле застосування механізму дії законів можуть мати значний позитивний вплив на ефективність господарської діяльності аграрних підприємств.
Зазначені особливості практично не можуть бути усунені й вимагають всебічного аналізу їх урахування при формуванні структури виробництва та визначенні економічної ефективності використання виробничих ресурсів з метою збільшення обсягів виробництва продукції та її здешевлення.
Слід зауважити, що аграрна реформа, яка почалася із 2000 року, передбачає створення нових організаційних формувань і яка надає свободу діяльності для товаровиробників.
Наслідком впровадження аграрної реформи в Україні є створення значної кількості сільськогосподарських підприємств із правовим статусом товариства з обмеженою відповідальністю. Сільськогосподарські товариства з обмеженою відповідальністю є суб'єктами господарювання, які здійснюють виробництво, переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції, виконання робіт і надання послуг.
Ця правова форма функціонування підприємства надає можливість здійснювати всі види господарської діяльності, не заборонені законом, а також впливають на повну господарську самостійність у зовнішньоекономічних і внутрішньогосподарських від6носинах.
Саме такі підприємства, на думку автора, вносять вагомий вклад в розвиток економіки, зокрема регіонів, і сприяють підвищенню соціальної забезпеченості країни.
Крім того, безумовно необхідно нарощувати кількість внесених добрив на 1 га посівної площі, враховуючи той факт, що в провідних країнах Європи їх величина становить 400-500 кг/га діючої речовини [4, c. 38].
2.3. Статистичне вивчення динаміки витрат виробництва
Як свідчить офіційна статистика, більше половини операційних витрат вітчизняних підприємств багатьох видів економічної діяльності (зокрема, добувної та переробної промисловості, будівництва, сільського господарства) припадає на матеріальні витрати. Це вимагає підвищеної уваги науковців і практиків до розробки систем управління матеріальними витратами підприємств, зорієнтованих на їх чіткий облік, нормування, контроль за використанням, реалізацію комплексу організаційно-економічних і виробничо-технічних заходів, спрямованих на ефективне використання матеріальних ресурсів.
Величину елемента «матеріальні витрати», згідно з П (С) БО 16, визначає вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва) :
- сировини й основних матеріалів;
- купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів;
- палива й енергії;
- будівельних матеріалів;
- запасних частин;
- тари й тарних матеріалів;
- допоміжних та інших матеріалів.
Особливості статистичної оцінки показника «Матеріальні витрати» як складової операційних витрат з реалізованої продукції (робіт, послуг).
Узагальненим показником ефективності використання матеріальних ресурсів є матеріаломісткість продукції, яка характеризує витрати матеріальних ресурсів на одиницю результату виробництва.
На макрорівні матеріаломісткість можна визначити як відношення загальної вартості матеріальних витрат до вартості ВВП (або чистого національного доходу).
За високої динаміки цін на паливно-енергетичні ресурси важливого значення в аналізі ефективності їх використання набуває статистична оцінка виробництва і споживання вітчизняними підприємствами енергетичних ресурсів і побудова на цій основі відповідних балансів. Джерелом інформації для побудови таких балансів є статистична звітність за формами № 4-мтп «Звіт про залишки і використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти», № 11-мтп «Звіт про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії». Спостереженню за формою № 4-мтп «Звіт про залишки і використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти» підлягають суб'єкти господарювання юридичні особи усіх видів економічної діяльності, які використовують та мають у залишках енергетичні матеріали та продукти перероблення нафти [10, c. 29].
Основним показником звітності є «обсяг споживання паливно-енергетичних ресурсів» у натуральних одиницях виміру за такими видами ресурсів: електроенергія, кам'яне вугілля, нафта сира, газовий конденсат, газ нафтовий попутний, газ природний, автомобільний бензин, дизельне пальне. Динаміку показника «обсяг споживання паливно-енергетичних ресурсів» необхідно аналізувати у порівнянні з динамікою обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва, обсягів будівельних робіт і транспортних перевезень, оскільки збільшення обсягів споживання енергоресурсів підприємствами може свідчити як про зростання економіки галузі, регіону, країни загалом, так і про неефективне використання ресурсів. Натомість якісне зростання економіки (використання ресурсоощадних технологій, альтернативних джерел палива та сировини тощо) не повинно супроводжуватися значним зростанням обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів.
Статистичну оцінку динаміки виробництва та реалізації продукції здійснюють за допомогою низки індивідуальних і зведених індексів.
Динаміку виробництва промислової продукції оцінюють насамперед за допомогою щомісячних індексів виробництва. Методика розрахунку індексів промислового виробництва ланцюговим методом передбачає таку послідовність розрахунків (алгоритм) :
1. Щомісячні ланцюгові індекси промислового виробництва обчислюються за формулою
qn – фізичний обсяг випуску кожного виду продукції у звітному і попередньому місяцях;
р – порівняльна ціна кожного виду продукції (як правило, на 1. 01. звітного року).
2. Щоб обчислити індекс обсягу виробництва у звітному місяці до будь-якого базового місяця, слід перемножити