+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Лекція
К-сть сторінок:
69
Мова:
Українська
Можливість залишитися живим в аварії залежить від дій самого пасажира. По-перше, необхідно зміцнитися, щоб не рухатися вперед і в сторони. Необхідно триматися за поручні, а також упертися в щось ногами (сидіння, стіну). Безпечніше знаходитися на нижній полиці і спиною по напряму руху потягу. Як вибиратися з потягу, залежить від обставин. Головне – не метушиться і не боятися. Звичайний шлях евакуації – це через два виходи у бік, де немає зустрічного руху. Можна використати вікна – аварійні виходи. Найчастіше це вікна третього і шостого купе. Перш, ніж вийти в коридор, необхідно захистити органи дихання щільною тканиною, головним убором. Трапляється, що і сам пасажир стає причиною екстремальної ситуації.
В цілях безпеки, знаходячись в потягу, ПОТРІБНО:
- укладати дітей у вагоні на найбезпечніші місця – нижні, у бік руху потягу;
- на бічних полицях лягати ногами у бік руху, щоб при екстреному гальмуванні не зламати шийні хребці;
- знать, де розташовуються і як діють аварійні виходи;
- прибрати з підлоги і столика гострі і небезпечні речі;
- повністю, до фіксації, відкрити або закрити двері купе;
Не МОЖНА:
перевантажувати верхні багажні полиці;
висовувати голову з відкритих вікон.
У момент аварії, ПОТРІБНО:
- вхопитися за деталі полиць, що виступають;
- у момент падіння групуватися, закрити голову руками;
- після аварії негайно покинути вагон, узявши з собою теплі речі, ковдру, документи;
- зробити першу меддопомогу нужденним людям.
Не МОЖНА:
- вистрибувати з потягу до його повної зупинки;
- виходити убік, де розташовується зустрічний шлях;
- йти після аварії далеко від потягу.
Повітряний транспорт
З часом виникнення авіації виникла проблема забезпечення безпеки авіа польотів.
Незважаючи на заходи, що вживаються, кількість аварій і катастроф не зменшується. До тяжких наслідків призводять руйнування окремих конструкцій літака, відмова двигуна, порушення роботи систем управління, електроживлення, зв'язку, пілотування, недолік палива, перебої в життєзабезпеченні екіпажа і пасажирів. На відміну від інших транспортних засобів, відмова двигунів в польотах практично завжди призводить до (неминучих) катастрофічних наслідків.
В середньому щорічно у світі відбувається близько 60 авіакатастроф, в 35 з них гинуть усі пасажири і екіпаж. Близько 2000 людських життів щорічно забирають авіаційні катастрофи, а на дорогах світу щорічно гине близько 250 тисяч чоловік.
Тому ризик потрапити під колеса автомобіля в 10-15 разів більше, ніж ризик загинути в авіакатастрофі.
Аналіз авіаційних катастроф у світовому масштабі показує, що загальний шанс на порятунок в авіакатастрофах при польотах на великих реактивних авіалайнерах значно вище, по відношенню до невеликих літаків. Наслідки при авіакатастрофах для пасажирів можуть бути: від слабкого невротичного шоку до важких травм.
Це можуть бути:
- ушкодження тазових органів;
- органів черепної коробки;
- грудної клітки;
- поранення голови, шиї;
- опіки;
- переломи особливо нижніх кінцівок;
- асфіксія, яка настає внаслідок дихання парами синильної кислоти, яка виділяється при горінні пластикових матеріалів корпусу літака.
При катастрофах деяких травм можна уникати, якщо виконати усі рекомендації. Ці рекомендації збільшують шанси пасажирів на порятунок у будь-якій ситуації.
Сівши в літак, ПОТРІБНО:
- вивчити пам'ятки, прослухати інструкції екіпажа;
- застебнути ремінь, підігнавши його під свою фігуру;
- при розгерметизації літака – негайно надіти кисневу маску, допомогти зробити це сусідам;
- при аварійній посадці зняти сережки, окуляри і інші гострі предмети, що б'ються;
- прийняти позу безпеки – голову схилити, ліктями і колінами упертися в переднє крісло, під живіт і груди укласти м'які речі. У момент удару необхідно максимально напружитися і підготуватися до значних навантажень. Пожежа, найчастіше після аварійної посадки, починається ззовні літака, але через 2-3 хвилини він може спалахнути в салоні. Тому, передусім, необхідно захиститися від диму і отруйних газів (токсинів, які утворюються при горінні салону, матеріалу крісел та ін.). Для цього необхідно покласти до носа вологу серветку або носову хустку. Захист від температури забезпечується щільним одягом і головним убором:
- при заторі на виході – скористатися запасним виходом.
Не МОЖНА:
- захаращувати верхні полиці важкими речами;
- розстібати ремені, вставати до команди;
- допомагати іншим до надягання кисневої маски;
- піддаватися паніці.
Після вимушеної посадки, відразу після зупинки літака, ПОТРІБНО:
- покинути літак через основні і аварійні виходи;
- відбігти від літака (безпечною відстанню вважається 100 метрів) ;
- зібратися разом;
- надати першу медичну допомогу постраждалим пасажирам;
- обладнати тимчасовий притулок з уламків літака, гілок дерев, снігу;
- зібрати в одно місце воду, їжу, теплі речі;
- обрати командира;
- обладнати капітальний табір.
Не МОЖНА:
- наближатися до літака до висихання горючого;
- без крайньої необхідності покидати місце аварії;
- розділятися на дрібні групи;
- ходити на розвідку місцевості вночі і самостійно.
Авіакатастрофи
Причини: несправність двигунів, помилка пілота, несприятливі погодні умови, терористичні акти, зіткнення із стороннім об'єктом, поразка бойовою зброєю.
4 грудня 1933 р – впав у воду і зруйнувався американський дирижабль «Акрон» (найстрашніша катастрофа дирижабля 73).
3 травня 1953 р – під час сильної бурі розбився перший у світі реактивний лайнер «Комета – 1О-АЬУУ», Калькутта, Індія (43).
16 березня 1969 р – літак «ОС-9» розбився після зльоту з Маракайбо, Венесуела (155).
30 червня 1971 р – розгерметизація станції «Союз-11» при поверненні на Землю.
30 липня 1971 р – «Боїнг-727» і бойовий літак «Р-86» зіткнулися над містом Мориока, Японія (162).
13 жовтня 1972 р – «Іл-62» східногерманських авіаліній розбився під Москвою при заході на посадку в складних метеоумовах (176).
22 січня