Технологія фізичної реабілітації дітей із обмеженими психофізичними можливостями

Формування навичок самообслуговування, вміння самостійно користуватися одежею, взуттям у цій області може відбуватися через гру. Саме тут діти вчаться бачити себе, своє вбрання, набувають перших естетичних смаків. Значну допомогу така область може надати в організації загальних сюжетно-рольових ігор, свят, карнавалів тощо. Батьки дітей охоче беруть участь у облаштуванні цієї області.

Не менше значення область вбирання має і для пізнання досить широкого поняття «одяг людини». Тут діти мають змогу усвідомити значення одягу в житті, навчитися його самостійно використовувати.

У цій області формуються:

1. Сталі навички користування одягом, взуттям. За наявності певних вад у дитини розробляються нестандартні, оптимальні, індивідуалізовані реабілітаційні програми користування своїм одягом та взуттям, додатковими допоміжними пристроями.

2. Уміння слідкувати за своєю зовнішністю, дивитися і бачити себе, уміння визначати та самостійно усувати недоліки, уміння бути охайним.

3. Знання про загальне та соціальне призначення одягу, його роль у житті людини.

4. Навички, закладені у ближніх дальніх цілях.

Модель художньої діяльності «Я малюю».

Мистецтво – одна із найскладніших та високоякісних сфер діяльності людини, найвищий вияв її здатності до самовдосконалення.

Область мистецтва у груповій кімнаті – це місце, де діти мають змогу проявити свою фантазію, творчість, самостійність. Вона повинна бути відповідно облаштована – світла, простора, приваблива, безпечна.

Тут концентрують пристосування для виконання творчих робіт та малювання: мольберт, різні фарби, папір, фломастери і маркери, пензлі, кольорову крейду та кольоровий папір, пластилін, ножиці, клей тощо.

Не слід занадто зарегламентовувати діяльність дітей в області мистецтва, бо діти захоплюються перш за все тим. що роблять самі. Проте присутність учителя-реабілітолога та його асистента повинна відчуватися в ненав'язливій корекції дій маленьких митців. Треба прагнути, щоб діти малювали щодня і до повного задоволення своєї потреби. Необхідно враховувати індивідуальні особливості дітей із вадами, створювати їм належні пристосування для малювання, ліплення, аплікації тощо.

Роботи дітей слід збирати в окремі альбоми або папки – вони будуть потрібні для розмови з батьками та формування домашнього завдання.

В області мистецької діяльності «Я малюю» формуються:

1. Творчий розвилок дитини, її естетичні смаки, образне мислення.

2. Тактильні відчуття та тонка моторика.

3. Самостійність, здатність здійснювати вибір, приймати рішення.

4. Здатність до виконання дій у певній послідовності, до ретельності та старанності.

5. Повний об'єм знань з різних мистецтв.

6. Навички виконання ближніх та дальніх цілей індивідуального сімейного плану.

Модель зустрічі із природою «Здрастуй, сонце!»

Однією із найширших областей спеціалізованого вплину є область зустрічі із природою.

Вже вдома, у предметно-просторовому оточенні своєї кімнати, дитина вперше зустрічається з навколишнім середовищем, з живою та неживою природою. Переходи, ігри на свіжому повітрі, поїздки до лісу, до моря, річки, на дачу, до зоопарку завжди залишають у дітей незабутні спогади, викликають позитивні емоції. Проте, зважаючи на необхідність якомога частого контактувати з відкритою природою, з огляду на те, що дитина, унаслідок різних обставин, все ж перебуває в обмеженому просторі, для її гармонійного розвитку слід облаштувати у груповій кімнаті область зустрічі із природою. Як правило, у цій області повинно бути вікно, через яке можна спостерігати явища природи, пори року тощо. Тут розміщують живі квіти, акваріум, облаштовують живий куточок. Але основним місцем цієї області стане дійсно жива природа. Тому в Центрі реабілітації облаштовуються куточки занять у дворі, на свіжому повітрі, куди діти переходять для проведення спостережень, виконання фізичних вправ, організації гри тощо.

У цій області формуються:

1. Знання природного оточення та місце людини в ньому, і навички спостереження та догляду за рослинним, тваринним світом.

2. Навички охорони природи: формування первинних соціально-екологічних уявлень.

3. Відчуття єдності із різнобарвним та багатовимірним світом живої природи, особистої відповідальності за його збереження.

4. У випадку безпосереднього контакту з живою природою, на фоні емоційного підйому виникають позитивні реакції, формуються компенсаторні можливості, які позитивно впливають на зменшення або подолання вад дитини. Розширення чуттєвого компоненту внутрішнього світу дитини (вдосконалення сфер «Я відчуваю», «Я міркую»), закріплення стану психологічної гармонії з оточенням.

Модель діяльності «Я граю».

Гра – основа життєдіяльності дитини, головна форма пізнання навколишнього середовища, пізнання світу. Ігрова діяльність є провідною у всіх областях спеціалізованого впливу, однак для її організації необхідно мати спеціальне, просторе, надійно відокремлене місце.

Ця область оснащується великою кількістю різноманітних звичайних, багатофункціональних та спеціальних іграшок, що дає змогу швидко підготувати тематичні куточки до сюжетно-рольової гри (моя зупинка, мій магазин, моя аптека, моя дача, моя пошта, у нас гості, ми в зоопарку, ми їдемо до моря).

Добре, якщо в області «Я граю» є маленький ляльковий театр, набір дитячих музичних інструментів, масок тощо. Все в цій області повинно бути пристосовано до виникнення у дітей бажання грати певні ролі, зображати казкових героїв, тварин. Сюжетно-рольові ігри це відображення реального життя, перший реальний досвід дитини.

Звісно, гра присутня у всіх областях