Технології приготування настоїв та відварів

Проте для кожного виду рослинної сировини повинен бути встановлений оптимальний ступінь подрібнення, який забезпечує повноту і швидкість подрібнення діючих речовин.

ДФ ХІ указує, що рослинна сировина повинна бути подрібнена відповідно до вимог НТД (ступінь подрібнення окремих видів сировини указаний у власних статтях). Наприклад, листя мучниці і брусниці – до 3 мм; листя евкаліпта і пагони багна – до 5 мм; кора, корені з кореневищами, листя, трави, квіти, в тому числі кукурудзяні приймочки – до 7 мм, шипшини, ялини – до 10 мм і т. д., плоди не подрібнюються. Що ж стосується способу подрібнення рослинної сировини, то з усіх відомих принципів (роздавлювання, різання, розмелювання, розколювання, розтирання і т. д.) найчастіше в аптеці використовують: різання (для трав, листків, коренів) за допомогою траво- або коренерізок, роздавлювання і розтирання в ступці (для насіння і плодів). Як правило, сировина в аптеки надходить уже подрібненою, різано-пресованою або брикетованою, що є найоптимальнішим, бо шматочки здавленої валками сировини не містять повітря. Це сприяє швидкому проникненню розчинника в середину клітин і повнішому вичерпанню сировини.

Основне правило – подрібнювати без залишку. Тут мається на увазі те, що потрібно брати таку кількість сировини для подрібнення, яка необхідна для приготування ЛФ так, як при наступному зберіганні подрібнена сировина втратить свої лікувальні властивості. Теоретично, подрібнену сировину спочатку очищують від пилу, а потім зважують. Деяка сировина не подрібнюється – листя м'яти, шавлії.

3. Співвідношення кількості сировини і екстрагента

Настої і відвари у рецептах можуть прописуватися різними способами:

1) Вказується кількість вихідної рослинної сировини і об'єм водної витяжки. Наприклад:

Rp. : Decocti foliorum Uvae ursi ex 15, 0 200 ml

D. S. По 1 столовій ложці 3 р/д

За даним прописом необхідно з 15 вагових частин листків мучниці приготувати 200 об'ємних частин відвару.

2) Вказується тільки об'єм витяжки. Лікар у цьому випадку надає право фармацевту вирішувати питання про кількість рослинної сировини згідно з

ДФ ХІ.

Співвідношення кількості сировини і екстрагенту залежить від активності ЛРС. Воно регламентується загальною статтею на водні витяжки в ДФ ХІ:

1: 10 (з 1, 0 г – 10 мл) – ЛРС загального списку;

1: 30 (з 1, 0 г – 30 мл) – кореневища з коренями валеріани, трава адонісу весняного;

1: 400 (з 1, 0 г – 400 мл) – сировина, яка зберігається за списком Б: трава термопсису, листя наперстянки, трава конвалії.

Rp: Infusi foliorum Salviae 200 ml

D. S. Полоскать горло.

1, 0 – 10 ml

x – 200 ml

x = 200 / 10 = 20, 0 – листя шавлії на 200 мл настою.

Rp: Infusi herbae Adonidis vernalis ex 5, 0 – 180 ml

D. S. По 1 ст. л. 3 р. в день.

Перевірка доз трави адонісу (список Б) :

ВРД – 1, 0

ВДД – 5, 0

Кількість прийомів: 180 мл / 15 мл (об'єм столової ложки) = 12

РД за рецептом: 5 / 12 = 0, 4 < ВРД

ДД за рецептом: 5 / 12 * 3 (кількість прийомів на добу) = 1, 2 < ВДД

Дози не завищені.

Якщо в рецепті не вказана концентрація, то використовується стандартне співвідношення і дози не перевіряються. Якщо в рецепті вказане співвідношення, то дози для ЛРС, що відноситься до списку Б необхідно перевірити.

Для одержання повноцінних витяжок необхідно використовувати максимально можливу за даних умов кількість води, тому що лікар у рецепті вказує кількість (об'єм) готової витяжки, а не води, необхідної для одержання. При цьому треба враховувати, що частина рідини після витягання завжди утримується (поглинається) рослинним матеріалом, тому готової витяжки одержують менше, ніж було взято води. Для одержання необхідної кількості витяжки доводиться додавати воду, що приводить до часткового розбавлення настою або відвару. Це небажано тому, що втрати діючих речовин пропорціональні кількості рідини, що залишається в сировині. Шляхом віджимання сировини їх можна дещо зменшити, проте позбутися зовсім не можна так, як під впливом капілярних сил частина витяжки завжди буде безповоротно буде залишатися в рослинному матеріалі. Крім того, втрата води відбувається за рахунок випаровування і змочування стінок інфундирки. У зв'язку з цим для приготування водних витяжок доцільно брати води дещо більше, ніж потрібно за рецептом водної витяжки.

Кількість води, що поглинається, залежно від гістологічного складу і ступеня подрібнення сировини. Тому при розрахунках необхідно використовувати індивідуальні коефіцієнти поглинання води сировиною (коефіцієнти водопоглинання).

4. Вплив гістологічної будови сировини.

Швидкість витягання багато в чому залежить від структури клітинних оболонок, які є значною перешкодою для проходження екстрагента і при тому в тим більшій мірі, чим вони товщі й щільніші. Якщо клітинна оболонка дуже щільна, клітинна тканина не