Технології приготування настоїв та відварів

З бульб салепу екстрагується не тільки слиз, але й крохмаль, тому розчин йоду з йодистим калієм забарвлюють слиз у синій колір. під впливом холодної води відбуваються процеси набухання слизу і крохмалю, а киплячою водою максимально екстрагується слиз і відбувається клейстеризація крохмалю. Порошок салепу, облитий безпосередньо киплячою водою, неминуче злипається в дуже погано екстраговану грудку.

Слиз салепу має здатність добре стабілізувати багато гідрофобних суспензій.

 

 

При включенні в ДФ і в офіційний каталог нових лікарських рослин автори часто дають технологію настоїв і відварів, що відрізняються від загальної технології. Зокрема, за індивідуальною технологією готують водні витяжки із брунькового чаю, трави баранця, березового гриба і т. д.

Настій листків брунькового чаю (ортосифону) готують у співвідношенні 3, 5: 200. 3, 5 г сировини, подрібненої до 5 мм, заливають 200 мл киплячої води () і настоюють у теплому місці протягом 30 хв. Потім витяжку проціджують, сировину віджимають і доводять об'єм до 200 мл. Використовують при набряках, порушенні функції нирок, при холециститах по 0, 5 склянки 2 рази на день за 30 хв до їжі.

Відвар трави баранця готують у співвідношенні 10, 0: 200. 10, 0 г трави баранця, подрібненої до частинок не більше 5 мм, поміщають у колбу, заливають 220 мл води, кип'ятять на слабкому вогні 15 хв. Потім рідину охолоджують, сировину віджимають, проціджують і доводять водою до 260 мл. Зберігають у холодильнику не більше 2 діб. Застосовують для лікування алкоголізму і псоріазу. Через 3-15 хв хворому дають 3-5 мл алкоголю всередину і крім того, нюхати алкоголь. Інколи цю процедуру повторюють до настання блювотної реакції. Зберігають за списком Б.

Відвар квіток оману готують у співвідношенні 10, 0: 100. 10, 0 г подрібнених квіток оману заливають 120 мл гарячої води і нагрівають до кипіння. Потім настоюють протягом 1-2 години при кімнатній температурі, проціджують і доводять до 100 мл. Відвар зберігають у скляному посуді прохолодному місці не більше 3-5 днів.

Застосовують як відхаркувальний засіб при захворюваннях дихальних шляхів, а також ШКТ як кровоспинний і протизапальний засоби.

Відвар вовчуга польового готують у співвідношенні 30, 0: 500. З0, 0 г подрібнених коренів вовчуга польового заливають 1000 мл води і кип'ятять до одержання 500 мл. Потім витяжку проціджують, віджимають і доводять водою до необхідного об'єму. Відвар зберігають у прохолодному місці в закритому посуді не більше 3-5 днів.

Застосовують, головним чином, при геморої для нормалізації випорожнення (проносний) і зменшення болів.

Настій березового гриба готують у співвідношенні 1: 5. Вимити березовий гриб з метою розм'якшення заливають невеликою кількістю перевареної води, залишають на 4 години, після чого подрібнюють його у м'ясорубці або розтирають на тертушці. На одну вагову частину подрібненого гриба додають п'ять об'ємних частин перевареної води (температура не вище 50°С), настоюють протягом 48 годин, після чого рідину зливають, залишок віджимають і до одержаної рідини додають воду, в якій замочувався гриб. Відвар зберігають не більше 4 днів. Використовують як симптоматичний засіб, поліпшуючий у деяких випадках самопочуття хворих з різними пухлинами.

Відвар плодів черемхи готують у співвідношенні 1: 200. 1 столову ложку висушених плодів черемхи звичайної подрібнюють до частинок не більше 0, 5 мм. Заливають 200 мл перевареної води і кип'ятять протягом 20 хв, після чого витяжку проціджують.

Настій трави материнки готують у співвідношенні 10, 0: 200. 10, 0 г трави материнки, подрібненої до величини частинок 0, 5 мм, заливають 220 мл перевареної води, настоюють 15-20 хв при кімнатній температурі, проціджують, віджимають і п'ють у теплому вигляді.

Настій плодів шипшини готують у співвідношенні 20, 0: 400.

1. 20, 0 г неочищених плодів шипшини заливають склянкою окропу, кип'ятять у закритому емальованому посуді протягом 10 хв, потім настоюють 22-24 години і проціджують.

2. 20, 0 г очищених плодів шипшини заливають 2 склянками окропу, кип'ятять у закритому емальованому посуді протягом 10 хв, настоюють 2-3 години і проціджують.

До особливих випадків технології водних витяжок належить також приготування багатокомпонентних настоїв і відварів, які найчастіше є авторськими прописами. Якщо в них поєднуються види сировини, що містить одну і ту ж групу біологічно-активних речовин, незалежно від гістологічної будови витяжку готують одночасно згідно з вимогами ДФ ХІ.

Наприклад, подвійний настій під назвою «мікстура Кватера».

Rp. : Infusi radicibus Valeriane ex 10, 0

Infusi foliorum Menthae ex 4, 0 200 ml

Coffeini-natrii benzoatis 0, 4

Analgini 0, 6

Natrii bromidi 3, 0

Magnesii sulfatis 0, 8

M. D. S. По 1 столовій ложці 3 р/д.

Витяжку готують одночасно в одній інфундирці тому, що обидва види сировини містять ефірні олії. Води беруть: 200 + (10, 0 2, 9) + (4, 0 2, 4) =238, 6 239 мл. Після доведення настою до заданого об'єму розчиняють прописані інгредієнти і проціджують у флакон для відпуску.

В аптечній практиці відомий ряд авторських прописів водних витяжок, що являють собою одно- або багатокомпонентні водні витяжки з добавленням різних лікарських речовин. Так, наприклад, мікстури Войцеховського, Дрягіна, Смоленського, Шарка, Шмідта, в основі яких лежить настій кореня валеріани в різних співвідношеннях; мікстура Равкіна, яка містить настій трави собочої кропиви і лікарські речовини заспокоюючого характеру.

Проте зустрічаються і складні багатокомпонентні витяжки, як антиастматична мікстура Траскова, складена з листків кропиви і м'яти перцевої, трави хвоща польвого і горицвіту, плодів анісу і шипшини, хвої сосни з додаванням лікарських речовин або ще більш складна мікстура Здренка, яка готується із двох зборів, що містять у сумі 34 види рослинної сировини та ін.

 

 

Водні витяжки, а також усі рідкі ліки, що містять водні витяжки, внаслідок їх малої стійкості, відпускаються тільки свіжоприготовленими з попереджувальними етикетками: «Зберігати в прохолодному місці» та «Перед вживанням розбовтувати». У випадку, якщо вони не були своєчасно одержані хворими, зберігають в аптеці не більше 2 діб.

Контроль якості проводять за тими ж показниками, що й для інших рідких ЛФ: відповідність рецепта ППК, колір, смак, запах, відсутність механічних домішок (прозорість), відхилення в об'ємі, закупорювання, оформлення до відпуску.

 

 

В наш час є надзвичайно важливим удосконалення технології виготовлення різних лікарських форм.

Загальними напрямками удосконалення технології настоїв і відварів є: розширення асортименту екстрактів-концентратів; Застосування сучасних методів екстрагування рослинної сировини з використанням ультразвуку, іонізуючого випромінювання, додавання ПАР, впровадження засобів малої механізації; розробка апаратури нової конструкції.

Так, за допомогою ультразвуку (Г. П. Півненко, О. М. Сотников) час приготування настою трави термопсису скорочується у 6 разів, а настою ріжок – у 3 рази.

При додаванні ПАР до екстрагенту (Т. І. Касимова) підвищується вміст ефірних олій у настоях, що приготовлювалися з ефірно-олійної сировини. В Польщі такий метод одержання настоїв з ефірно-олійної сировини узаконений (застосовується гуміарабік, лауринсульфат натрію).

Застосування іонізуючого випромінювання (В. Г. Дем'яненко та ін.) для розробки нової ресурсозберігаючої технології п'яти препаратів « Плантаглюцид «, « Раунатин «, « Мукалтин «, « Цикорин «, « Екстракт алтейного кореня сухий « дозволило збільшити швидкість поглинання екстрагенту сировиною і коефіцієнт дифузії у 3-8 разів, підвищити вихід екстрактивних речовин на 25-60%, знизити витратні норми сировини на 25-60%. Фармакологічні і хімічні дослідження вищеназваних препаратів показали, що вони відповідають вимогам НТД для даних препаратів, одержаних з неопроміненої сировини. Застосування нового способу технології настою кореня алтеї з опроміненої сировини для аптечного виробництва дозволило знизити витрати сировини на 35% і збільшити строк зберігання лікарської форми в 2-3 рази.

Додавання до водних витяжок консервантів, дозволених до медичного застосування (натрію бензоату, кислоти сорбінової, ніпагіну, ніпазолу та ін.) значно підвищує стабільність настоїв і відварів.

Застосування вихревої екстракції (І. О. Муравйов та ін.) також підвищує стійкість водних витяжок. Витяжки, приготовлені методом вихревої екстракції, можуть зберігатися при зниженій температурі більше 14 днів.

Велике значення для підвищення якості водних витяжок має розробка сучасних методів фізико-хімічного аналізу.

Перспективним напрямком підвищення якості водних витяжок є заміна їх новими лікарським формами промислового виробництва. Це сумарний легко розчинний чай, що містить повну суму біологічно активних речовин, одержаний методом розпилювального сушіння. Він зручний для тривалого застосування. Зараз розробляються чаї жовчогінної, проносної, в'яжучої, противиразкової дій.

« Сухі « мікстури від кашлю для дітей і дорослих, що містять екстракти-концентрати з лікарської рослинної сировини, які розбавляються в домашніх умовах відповідною кількістю води, можна готувати як в аптечних, так і в заводських умовах. створення таких лікарських форм дозволить не тільки підвищити якість водних витяжок, але й більш раціонально використати цінну рослинну сировину.

 

1. Тихонов А. И., Ярных Т. Г. Технология лекарств: Учебн. для фармац. вузов и фак. : Пер. с укр. /Под ред. А. И. Тихонова. – Х. : Изд-во НФаУ; Золотые страницы, 2002. – 704 с.
2. Учебное пособие по аптечной технологии лекарств/Тихонов А. И., Ярных Т. Г., Гудзенко А. П. и др. ; под ред. А. И. Тихонова. – Х. : Основа, 1998. – 336 с.
3. Закон України «Про лікарські засоби» від 4. 04. 96 №123/96-ВР
4. Методичні рекомендації. Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек/Під ред. акад. АНТКУ проф. О. І. Тихонова і проф. Т. Г. Ярник//Київ, МОЗ України. – 2005. – 76 с.
5. Наказ МОЗ України №812 від 17. 10. 2012 р. «Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках»
6. Наказ МОЗ України №275 від 15. 05ю2006 р. «Інструкція із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів»
7. Рідкі лікарські форми: Екстемпоральна рецептура: Методичні рекомендації/О. І. Тихонов, Т. Г. Ярник, С. В. Гриценко та ін. ; За ред. О. І. Тихонова – Х. : Вид-во НФаУ; Золоті сторінки, 2003. – 176 с.
8. Муравьев И. А., Бережна Л. А., Пшуков Ю. Г. О стандартизации водных вытяжек//Фармац. Журн., – 1983. – №6. – С. 46-48.