Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Технології приготування настоїв та відварів

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
36
Мова: 
Українська
Оцінка: 

витягненні крохмалю настої стають в'язкими, служать хорошим середовищем для розмноження мікрофлори і швидко піддаються синерезису.

  • При приготуванні настою алтейного кореня необхідно враховувати такі особливості якщо в рецепті прописаний настій, відвар або слиз, то завжди готують настій за ДФ ІХ методом мацерації – холодного настоювання при звичайній (кімнатній) температурі протягом 30 хв при легкому перемішуванні скляною паличкою. Холодне настоювання викликане необхідністю забезпечити перехід у витяжку тільки слизу, хоч при цьому методі будуть діяти ферменти і мікрофлора. При гарячому настоюванні може переходити супутна речовина – крохмаль, яка при нагріванні перетворюється в крохмальний клейстер безпосередньо в клітинах, у результаті чого затруднюється перехід слизу в витяжку;
  • якщо в рецепті не вказані кількості сировини, настій готують у співвідношенні 1: 20, тобто з 5, 0 г кореня алтеї необхідно одержати 100 мл витяжки з урахуванням видаткового коефіцієнта;
  • витяжку готують без наступного віджимання сировини, бо при цьому потрапляють набухлі зерна крохмалю, уривки клітин тканини, тому настій виходить каламутним і швидко псується;
  • алтейний корінь поглинає значну кількість води, яка міцно утримується набухлим матеріалом.
Так, наприклад, якщо готувати настій алтейного кореня в концентрації 1: 20, тобто якщо 5, 0 г кореня залити 100 мл води, то настою вийде 77 мл. Тому, щоб одержати 100 мл настою, необхідно збільшити кількість вихідних речовин за рецептом (кореня і води).
Знаючи фактичний вихід настою с 5, 0 г кореня і 100 мл води, не важко для цього випадку вивести витратний коефіцієнт.
Витратний коефіцієнт показує, у скільки разів необхідно збільшити кількість сировини й води, щоб одержати необхідну кількість витяжки.
Знаючи, що 5, 0 г кореня утримує 23 мл води,
1, 0 г – 4, 6 мл води.
Звідси витратний коефіцієнт: кількість сировини, прописана в рецепті.
Підставляючи значення у формулу, одержують: 
тоді для приготування настою необхідно взяти: кореня 6, 5 г (5  1, 3) і води 130 мл (100   1, 3).
Для інших концентрацій настою кореня алтеї розраховують за вище наведеною формулою.
Якщо кореня прописано 1, 0 – 100 мл – витр. коеф. = 1, 05
2, 0 – 100 мл – витр. коеф. = 1, 10
3, 0- 100 мл – витр. коеф. = 1, 15
4, 0- 100 мл – витр. коеф. = 1, 20
5, 0- 100 мл – витр. коеф. = 1, 30
Rp. : Infusi radicis Althaeae 100 ml
Natrii benzoatis 3, 0
Natrii hydrocarbonatis 2, 0
Liquoris Ammonii anisati 3 ml
Sirupi simplicis 10 ml
M. D. S. По 1 столовій ложці 3 р/д.
Мікстура з сировини, що містить слиз, з речовинами, розчинними у воді, пахучою речовиною – нашатирно-анісовими краплями, які мають певні особливості введення, і в'язкою рідиною – цукровим сиропом.
У підставку поміщають 6, 5 г кореня алтеї подрібненого, відсіяного від пилу, заливають 130 мл води очищеної і настоюють при кімнатній температурі протягом 30 хв при легкому помішуванні скляною паличкою. Після цього настій проціджують через подвійний шар марлі у мірний циліндр і, не віджимаючи сировини, доводять водою через сировину до об'єму 100 мл. Одержаний настій переливають у підставку, де розчиняють спочатку 2, 0 г натрію гідрокарбонату (повільно розчинний), потім натрію бензоат, проціджують ц флакон для відпуску. у окрему підставку відмірюють 10 мл сиропу простого і туди ж – 3 мл нашатирно-анісових крапель, перемішують скляною паличкою і при розбовтуванні додають до готового настою.
Слиз насіння льону (Mucilago semenis Lini). У насінні льону міститься близько 6% слизу і близько 35% жирної олії, крохмалю майже не має. слиз міститься в поверхневому шарі насінини (в шкірці). Тому їх застосовують у неподрібненому вигляді. При приготуванні слизу з подрібненого насіння у нього можуть перейти барвники, білки і краплі жирної олії, що надають слизу неприємного смаку.
Відповідно до ДФ VIII для приготування слизу з льняного насіння беруть його 1 частину і 30 частин гарячої води.
Для приготування 90, 0 г слизу беруть 3, 0 г льняного насіння, швидко промивають холодною водою, висипають у склянку в 90 мл гарячої води (температура близько 95°С), закупорюють пробкою і розбовтують протягом 15 хв, після чого відділяють насіння від слизу, проціджують крізь полотно або подвійний шар марлі, доводять водою до необхідної маси у флакон для відпуску.
Слиз насіння айви (Mucilago Seminum Cydoniae, Mucilago Cydoniae) готують у співвідношенні 1: 50 з цілого насіння (містить близько 20% слизу, який знаходиться в епідермісі) з холодною водою шляхом струшування протягом 5 хв.
Слиз блошного насіння (Mucilago Seminis Plantaginis psylli seu majoris). Витяжку готують у співвідношенні 1: 10 з цілого насіння шляхом розбовтування з окропом протягом 15 хв. Слиз блошного насіння застосовують при лікуванні хронічних атонічних і спастичних запорів. З цією метою призначають слиз насіння великого подорожника.
Слиз салепу (Mucilago Salep) готують у співвідношенні 1: 100 шляхом розчинення середньокрупного порошка бульб, причому спочатку його змочують у сухій склянці рівним об'ємом спирту (він витісняє повітря і зернить порошок, не дає йому склеюватися), потім додають 10 мл холодної води для
Фото Капча