Технології приготування настоїв та відварів

Особливості технології цієї групи настоїв:

• рН середовища повинно бути нейтральне, бо в кислому і лужному середовищах серцеві глікозиди розщеплюються до генінів;
• дотримання визначеного ступеня подрібнення рослинної сировини;

Суворе дотримання температурного й часового режимів настоювання на киплячий водяній бані – не більше 15 хв і тривалість охолодження – не менше 45.

Це пояснюється тим, що серцеві глікозиди – досить термолабільні речовини і відхилення від визначеного температурного режиму може привести до розщеплення глікозидів до генінів, які мають меншу біологічну активність.

 

 

З сировини, що містить ефірні олії (кореневища з коренями валеріани, листків м'яти, трави чебрецю, материнки, квіток ромашки і т. д.), готують переважно настої тому. що ефірні олії легко леткі, особливо при нагріванні. Процес витягання проводять в інфундирках, щільно закритих кришками. Вміст інфундирки не перемішують у процесі настоювання, проціджують тільки після повного охолодження настою.

 

 

З сировини, що містить дубильні речовини, готують завжди відвари, а не настої, що зв'язано з грубістю використовуваної сировини.

Водні витяжки найчастіше готують з такої рослинної сировини: кора дуба, кореневища ракових шийок, кореневища перстачу, кореневища з коренями родовика, плоди чорниці, листя мучниці, листя брусниці і т. д.).

Відвари з даної групи сировини негайно проціджують після зняття інфундирки, бо дубильні речовини добре розчинні в гарячий воді, а при охолодженні випадають у вигляді пластівчастого осаду.

Листя мучниці містять фенологлікозиди – арбутин (близько 6%), метиларбутин, а також 30-35% дубильних речовин пірогалової групи, які в цьому випадку – супутні речовини.

Глікозиди мучниці термостійкі, розчиняються як у холодній. так і в гарячій воді, не розкладаються навіть при кип'ятінні. Арбутин в організмі розщеплюється на гідрохінон і глюкозу, чим і пояснюється його антисептична дія (при чому діє ще й як діуретик). Відвар мучниці так же, як і інші витяжки, що містять дубильні речовини, проціджують негайно тому, що при охолодженні випадатимуть дубильні речовини, які на своїй поверхні можуть адсорбувати діючі речовини (арбин, метиларбутин), в результаті чого якість відвару значно погіршується. Часто в рецепті разом з відваром виписується гексаметилентетрамін. Враховуючи, що дана речовина створює лужне середовище і утворює з дубильними речовинами мучниці важко розчинні в воді танати, які випадають у вигляді грубої суспензії, більшість дослідників вважають, що гексаметилентетрамін слід відпускати окремо у вигляді розділених порошків.

 

 

До рослинної сировини. що містить антраглікозиди, належать: корені ревеня, кора крушини, листя сени, ягоди жостеру та ін. З цієї сировини, як правило, готують відвари, бо форма настою не забезпечує повноти переходу діючих речовин (антраглікозидів) у витяжку. Тривале нагрівання протягом 30 хв на водяній бані може привести до розщеплення оксиметилантрахінонів.

Відвари з кореневища ревеня і кори крушини проціджують негайно після зняття інфундирки з водяної бані тому, що охолодження навіть протягом 10 хв може привезти до зменшення вмісту в витяжці оксиметилантрахінонів.

Крім того, необхідно враховувати строк збору кори крушини, бо для приготування відвару дозволяється використовувати кору після річної витримки. Це зв'язано з тим, що в свіжозібраній корі крушини міститься первинний антраглікозид франгулярозид, що має блювотну дію, подразнює слизову. При річному зберіганні кори (або її термічній обробці протягом 1 години при 100°С у сушильній шафі) франгулярозид окислюється до біозиду глюкофрангуліну, який під впливом ферментів розщеплюється до моноглікозиду франгуліну і глюкози. проносна дія кори крушини обумовлена присутністю франгуліну і глюкофрангуліну. Строк збирання повинен бути зазначений на етикетці упаковки сировини.

Відвари з листків сени проціджують після повного охолодження (не менше ніж через 3-4 годони), щоб уникнути переходу в витяжку смолистих речовин, які можуть викликати болі і різі в кишечнику.

 

 

До лікарської сировини, що містить сапоніни, належать: корінь сенеги, китятки, корінь солодки, кореневища з коренями синюхи та інші.

Сапоніни являють собою групу глікозидів, що мають ряд специфчних властивостей:

• з них готують завжди відвари;
• вони легко розчинні у воді, утворюючи колоїдні розчини;
• водні витяжки при розбовтуванні сильно піняться, утворюючи стійку піну;
• найповніше екстрагуються в ледь лужному середовищі, частіше в присутності натрію гідрогенкарбонату, який додають з розрахунку 1, 0 г на 10, 0 г сировини, але лише в тому випадку, коли він прописаний у рецепті.

 

Екстракти-концентрати – це особлива група екстрактів, основне призначення яких полягає в тому, щоб служити вихідним матеріалом для приготування аптечних витяжок (настоїв і відварів). За консистенцією вони можуть бути рідкі й сухі.

Рідкі концентрати готують звичайно в співвідношенні 1: 2, а сухі – 1: 1. У заводських умовах готують шляхом екстракції сировини слабким спиртом (20-40%) спеціальними способами, які дають можливість одержання повної відповідності витяжки по кількості діючих і допоміжних речовин настою або відвару, одержаному з певної кількості сировини в аптечних умовах.