Технології приготування настоїв та відварів

Фармацевтична промисловість випускає концентрати рідкі: валеріани1: 2, собачої кропиви 1: 2, горицвіту 1: 2; сухі: алтейного кореня 1: 1, горицвіту 1: 1, термопсису 1: 1, конвалії 1: 1, наперстянки 1: 1. Вони максимально очищені, наближені за супутними речовинами і стандартизовані на певний вміст діючих речовин.

Екстракти-концентрати добре розчиняються у воді з утворенням прозорих розчинів. застосування їх в умовах аптеки не тільки прискорює процес готування ліків, а й поліпшує їх якість, а також і стандартизацію.

Сухі концентрати стійкі і зручні при зберіганні та транспортуванні. Їх застосування звільняє від необхідності зберігання рослинної сировини.

Проте, поряд з певними перевагами, застосування концентратів має й негативні сторони.

Деякі сухі концентрати гігроскопічні. При зберіганні вони часто відволожуються, що порушує правильність дозування і утруднює зважування. Для усунення цього недоліку і стабілізації екстрактів запропонований метод мікрокапсулування з використанням як оболонки похідних целюлози, аеросилу, тобто плівкоутворюючих речовин.

Настої, приготовлені з концентратів і безпосередньо з рослинної сировини часто мають зовнішні відмінності по інтенсивності забарвлення і ступені прозорості, особливо настої з кореня алтеї і екстракту-концентрату алтеї сухого (1: 1). У хворих ці відмінності викликають сумніви в пральності приготування ліків, тому при відпуску настоїв, приготовлених з концентратів, рекомендується робити на рецепті або сигнатурі відповідну позначку, щоб при повторенні ліків вони могли бути приготовлені тим же способом, як і перший раз.

Згідно з указівкою ДФ ХІ при приготуванні настою або відвару шляхом розчинення екстракту його беруть у кількості, відповідній кількості рослинної сировини, вказаної в рецепті.

Приготування настоїв із екстрактів-концентратів не відрізняється від технології рідких препаратів із сухих і рідких лікарських засобів. У цьому випадку інші лікарські речовини можуть додаватися як у сухому вигляді, так і у вигляді концентрованих розчинів.

При цьому слід екстракт-концентрат спочатку розчинити у воді і лише після цього змішувати з концентрованими розчинами солей. У тому випадку, коли безпосередньо змішувати концентровані розчини солей з екстрактами-концентратами, можливе випадіння осаду або утворення каламуті (висолювання екстрактивних речовин).

Rp. : Infusi radices Aelthaeae ex 5, 0 100ml

Natrii benzoatis

Elixiri pectoralis ana 1, 5

M. D. S. По 1 десертній ложці 2 р/д.

Мікстура, яка мітить настій з кореня алтеї, добре розчину в воді речовину – натрію бензоат і пахучу речовини – грудний еліксир, що вимагає особливих умов додавання.

При приготуванні настою з сухого екстракту кореню алтеї останнього треба взяти 5, 0 г, що складає більше 3% в об'ємі лікарської форми. Тому необхідно враховувати коефіцієнт збільшення об'єму, який для сухого екстракту кореня алтеї дорівнює 0, 61.

Тоді кількість води очищеної буде 100 – (5   0, 61) = 97 мл, а якщо використовувати концентрований розчин натрію бензоату (1: 10), то 100 – (5   0, 61) – (1, 5   10) = 82 мл.

У підставку відмірюють 82 мл води, розчиняють 5, 0 г сухого (1: 1) екстракту-концентрату алтейного кореня, проціджують у флакон для відпуску і додають бюретковою установкою концентрований розчин натрію бензоату (1: 10) 15 мл. Потім за спеціальними правилами, про які говорилося раніше, додають грудний еліксир і оформляють до відпуску.

Для приготування настоїв і відварів з рідких екстрактів замість указаної в пропису кількості рослинної сировини беруть подвійну (за об'ємом) кількість концентрату, який додають, як галенові препарати, в останню чергу.

Rp. : Infusi rhizomatis cum radicibus Valerianae ex 5, 0 200ml

Natrii bromidi 2, 0

Coffeini-natrii benzoatis 0, 6

Tincturae Convallariae 5 ml

M. D. S. По одній столовій ложці 3 р/д.

Опалесцююча мікстура, до складу якої входять настій із сировини, що містить ефірні олії, розчинні у воді речовини – натрію бромід і кофеїн-бензоат натрію, що відноситься до списку Б.

У флакон для відпуску відмірюють 174 мл води, 10 мл 20% розчину натрію броміду (1: 5), 6 мл 10% розчину кофеїн-бензоату натрію (1: 10), 10 мл екстракту валеріани рідкого (1: 2), а також 5 мл настойки конвалії.

 

 

Слизи – це густі в'язкі розчини ВМС, безазотистих речовин, близьких до полісахаридів. Застосовують їх у медицині як обволікаючі і пом'якшувальні засоби у вигляді мікстур від кашлю, у складі живильних клізм та ін. Деякі слизи використовують як емульгатори й стабілізатори (крохмаль, камеді).

Для приготування слизів застосовують різну рослинну сировину, що містить слизисті речовини. Це алтейний корінь, льняне насіння, бульби салепу, насіння айви, подорожнику та ін. Одержують їх шляхом витягнення водою з рослинного матеріалу або шляхом розчинення. Методи їх приготування визначаються фізико-хімічними властивостями слизистих речовин, гістологічною будовою рослинної сировини, наявністю в ній супутніх речовин.

В аптечній практиці найчастіше готують настій із алтейного кореня, одержуючи слиз. В алтейному корені міститься 35% слизу і близько 37% крохмалю. При приготуванні витяжки алтейного кореня необхідно забезпечити максимальне витягнення слизу (як діючої речовини) і мінімальне – супутних речовин (крохмалю). При