Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Трансформація ідентичності нових незалежних держав Центральної Азії в системі сучасних міжнародних відносин

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
60
Мова: 
Українська
Оцінка: 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
 
УДК : 327 (5 - 191. 2 + 477)
 
ЖАНГОЖА РУСТЕМ НАЇЛЬУЛИ
 
ТРАНСФОРМАЦІЯ ІДЕНТИЧНОСТИ НОВІХ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ В СИСТЕМІ СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
 
23.00.04 - політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук
 
Київ – 2007
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у відділі глобальних сиситем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.
Науковий консультант: доктор економічних, академік НАН України Пахомов Юрій Миколайович, директор Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, завідувач відділу глобальних сиситем сучасної цивілізації.
Офіційні опоненти: доктор політичних наук Бодрук Олег Сергійович, завідувач відділом військової політики та безпеки Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України доктор історичних наук, професор Майборода Олександр Микитович, заступника директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України доктор політичних наук, професор Зернецька Ольга Василівна, провідний науковий співробітник відділу глобалістики, геополітики ігеоекономіки Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.
Провідна установа: Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Захист відбудеться 24 квітня 2007 року о15.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.02 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України, м. Київ, вул. Леонтовича, 5.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Багаторівнева система цивілізаційного процесу дає змогу знайти сфери, чи точніше аспекти, найбільш сприятливі як для розгортання глобалізації, так і для збереження базової специфіки культур та етнічних цінностей. Цей процес відкриває можливості для залучення унікальних конкретних форм регіонально-цивілізаційного і етнокультурного розмаїття світу для посилення мотивації економічної, культурної і будь-якої іншої глобалізації. Тим самим уможливлюється запровадження комбінованих стандартів переваг і глобалізації, і специфікації у структурі сучасної світової макроцивілізації. Більш того, розмаїття шляхів і рівнів цивілізації виступає необхідною передумовою як національної ідентифікації культур і народів, так і глобалізації світової історії в загальнолюдському універсумі.
Досліджувані нами питання етногенезу народів, які населяють центральноазіатський регіон, з огляду на низку причин поки ще недостатньо вивчені вченими регіону. З одного боку, існує цілий масив досліджень, в яких розглядаються ті або інші аспекти теорії етносу, історичної еволюції нації, націоналізму, національної самосвідомості. Однак розгляд цих питань в сучасних межах новостворених держав, без врахування природно-історичного етногенезу і крос-культурності суб- і макро-регіону, що не збігаються з їх нинишніми державними кордонами, створює чималі проблеми при вивченні. Переважно в доследженнях майже ігноруються очевидниі факти на користь компліментарної версії щодо етногенезу власної нації. З цих же причин залишається маловивченою проблема національної ідентичності, що, в останні роки, викликає посилений інтерес дослідників і розглядається в широкому діапазоні гуманітарних наук. Зазначимо, що ідентичність розглядається як філософська категорія, як категорія соціального, психологічного та міждисциплінарного знання. 
У західній науковій думці проблема ідентичності взагалі і національної ідентичності, зокрема, має досить сформовану традицію. З кінця 70-х років минулого століття термін "ідентичність" міцно утверджується в лексиці соціально-гуманітарних наук. Зокрема, у 1977 році у Франції виходить колективна монографія під загальною назвою "Ідентичність", що репрезентує багато галузей знання - від етнології і лінгвістики, до літературної критики та історії мистецтва. Тодіж час поняття ідентичності проникає в довідкові видання. Починаючи з 80-х років, кількість робіт, що містять у своїй назві термін "ідентичність", невпинно зростає, про що може свідчити докладний нарис основних аспектів даного поняття, опублікований у п'ятому виданні енциклопедії Колумбійського університету. Ажіотажний інтерес до ціого поняття привів до того, що в 1994 році був анонсований новий міжнародний науковий журнал "Ідентичності: глобальні дослідження культури і влади".
В українській науці поняття "національної ідентичності" розглядалося в працях Ю.В. Павленка і, почасти, С.Б. Кримського та деяких інших дослідників. Значно ширший список російських вчених, які розробляють цю тематику. Зокрема, варто виокремити праці М.О. Бердяєва, П.М. Біціллі, І.О. Ільїна, П.М. Мілюкова, П.А. Сорокіна, М.С. Трубецького, Г.П. Федотова, Л.М. Гумільова, хоча вони й не використовували у своєму лексиконі термін "національна ідентичність", а також сучасних дослідників цієї проблематики - В.С. Малахова, П.І. Смирнова, В.М. Межуєва, О.С. Панаріна тощо.
Проблема ідентичності є ключовою для ситуації постмодерну. Індивіди і групи змушені вирішувати її, оскільки ідентичність є основа їхньої онтологічної безпеки і соціальних практик. 
Вивчення національно-цивілізаційної ідентичності у глобалізованому просторі видається актуальним і принципово важливим для адекватного розуміння і прогнозу наступного розвитку та модернізації суспільства.
Об’єктом дослідження є система модерної геополітики та геоекономіки в умовах глобалізації у контексті самоідентифікації Нових незалежних держав Центральної Азії в системі сучасних міжнародних відносин.
Предметом дослідження є інституційне становлення Нових Незалежних Держав Центральноазіатського Региону (ННД ЦАР) в на тлі модерної архітектоніки міжнародного співтовариства.
Мета і завдання дослідження. Автор, поряд з розглядом теоретичних проблем філософсько-політичної парадигми процесу самоідентифікації Нових Незалежних Держав Центральноазіатського регіону, поставив за мету окреслити перспективні позиції пострадянської Центральної Азії в архітектоніці глобалізованого світу. Для реалізації цієї загальної мети передбачено вирішити такі завдання:
•дослідити теоретичний дискурс соціальної феноменології національної ідентичності;
Фото Капча