Трансформація ідентичності нових незалежних держав Центральної Азії в системі сучасних міжнародних відносин

Практичне значення одержаних результатів роботи. Результати дослідження можуть бути використані в навчальних курсах для студентів політологічних, філософських й економічних спеціальностей, в роботі зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних інституцій. Висновки а узагальгальнения дисертації можут знадобитися для вироблення засад модерної концепції зовнішньої політики України в ЦАР.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація готувалася відповідно до планової тематики досліджень відділу глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, зокрема при розробці тем: “Цивілізаційні основи світових трансформаційних просесів” (№ держреєстрацї 0101U005101 – 2001-2002 рр.); “Цивілізаційна структура сучасного світу: дискретність та універсалізм” (№ держреєстрацї 0103U006309 – 2003-2004 рр.); “Динаміка цивілізаційних зрушень в сучасному світі” (№ держреєстрацї 0105U002586 – 2005-2007 рр.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, досліджень використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача. 

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювались та доповідались на всеукраїнських і міжнародних конференціях та лекціях-семінарах: “Нові незалежні держави Центральної Азії” (Сассарі, Італія, 1992); Міжнародній конференції ЮНЕСКО “Політична культура та традиції Центральної Азії” (Алмати, 1992); міжнародних лекціях-семінарах “Політичний вибір держав Центральної Азії” (Сеул, Республіка Корея, 1993); міжнародній конференції “СНД і Схід” (Тегеран, Ісламськая Республіка Іран, 1994); лекціях-семінарах “Політичні трансформації та державна незалежність Казахстану” (Квінський університет, Кінгстон, Канада, 1994); Координаційній Раді ESCAC (Утрехт, 1997, Нідерланди); VII Міжнародній конференції ESCAC “Політичні трансформації пострадянських країн Центральної Азії та Південного Кавказу” (Венеція, Італія, 1999); VII Міжнародній конференції ESCAC “Традиції і новації в державному будівництві центральноазіатського регіону (Відень, Австрія, 2001); Міжнародному філософському симпозіумі “Діалог цивілізацій: Схід-Захід” (Москва, 2002); Всесвітньому філософському конгресі "Філософія перед обличчям глобальних проблем" (Стамбул, 2003); а також на ІІІ й ІV Російських філософських конгресах (Ростов-на Дону (2002), Москва (2005) та на інших міжнародних і вітчизняних наукових форумах.

Публікації результатів дослідження. За результатами дослідження підготовлено і опубліковано 52 науковіх праці загальним обсягом 270 др. арк., у тому числі 3 монографії, з них 26 праць - у фахових виданнях. 

 Обсяг і структура дисертації. Дисертація містить 6 розділів, до складу яких входять 31 підрозділ, вступ, висновки, список використаних джерел та додатки. Загальний обсяг дисертації 435 сторінок, список викоростнаних джерел містить 404 найменування (украінською, англійською та російською мовами).

 

 

У вступі обґрунтовано сутність та стан розробки наукової проблеми, її актуальність, сформульовано мету і завдання дослідження, подано коротку анотацію основних положень дисертації, що складають її наукову новизну, визначено теоретичне та практичне значення отриманих результатів, вказано на методологічні та структурні засади роботи і ступінь її апробації.

У першому розділі “Пострадянська Центральна Азія в архітектоніці глобалізованого світу” досліджуються такі проблеми: теоретичний дискурс і соціальна феноменологія національної ідентичності; Середня Азія, Центральна Азія і пострадянська Центральна Азія: співвідношення понять; кінець біполярності і глобальні трансформації сучасності; нова архітектоніка міжнародного співтовариства як соціально-економічний і політико-правовий дискурс процесів у пострадянській Центральної Азії.

Нові Незалежні Держави Центральноазіатського Регіону, що виникли в системі міжнародного політичного й економічного співтовариства в результаті розпаду колишнього Радянського Союзу, за десять років свого існування стали, принаймі за своєю зовнішньою формою, юридично, повноцінними суб'єктами міжнародних відносин. Їхня поява на світовій арені і включення у системні інституціональні зв'язки міжнародних відносин збіглося за часом з якісно новою стадією розвитку світової цивілізації - з тотальною глобалізацією всієї системи політико-правових, соціальних і фінансово-економічних відносин та виникненням єдиного інформаційного простору. Зрозуміло, ці процеси не могли не вплинути на характер поглиблення інтеграції ННД у міжнародне життя та на спроби формування і реалізації цими державами власних доктрин зовнішньої політики. 

У певному сенсі можна говорити й про те, що, за основними ознаками і характеристиками, становище цих країн цілком коректно буде порівнювати із сучасним станом України. У першу чергу, через загальний для всіх цих пострадянських країн політичний та економічний дискурс, що позиціонує їхній стан як перехідний (транзитивний) від планової до ринкової економіки і громадянського суспільства, що має своїми орієнтирами (принаймні, на рівні політичної риторики) ліберально-демократичні цінності євроатлантичної цивілізації.Остання обставина створює можливість аналізу виробничо-економічного ресурсу цієї групи країн у контексті практичної реалізації його потенціалу, а також реалізації спільних і взаємовигідних корпоративних проектів.

Сучасну проблематику культурної ідентичності в умовах прискорення глобалізаційних процесів чимало дослідників справедливо відносить до найбільш складних та суперечливих та водночас пріоритетних в багаторівневому комплексі невирішених завдань, що стоять перед світовим співтовариством.

У контексті сказаного цілком зрозумілою є певна зовнішня парадоксальність глобалізаційних процесів, за яких низка об'єктивних інтегративних тенденцій, що ведуть до взаємодії у всіх сферах сучасного суспільства - економічній, політичній, культурній, - зіштовхується з рівним за силою процесом протидії проявам інтернаціоналізації економіки і духовної сфери у формі протестів окремих етнічних і соціальних груп у різних регіонах світу (до протистояння етнічних