Трансформація ідентичності нових незалежних держав Центральної Азії в системі сучасних міжнародних відносин

4. Окреслюючи засади дерадикалізації ісламу, варто виокремити основні механізми, що мають загалом універсальний характер: 

-децентралізація владних структур з наданням реальних повноважень місцевому самоврядуванню;

-реформа правової (насамперед, судової і наглядової) системи, що передбачає рівну відповідальність всіх і кожного перед законом;

-максимальна транспарентність владних рішень шляхом надання великих повноважень громадському контролю;

-розпаювання і приватизація землі відповідно до легітимних нормативно-правових актів й у транспарентному режимі;

-широке використання системи пільгових кредитів, лізингу, іпотеки та інших механізмів реанімації мікроекономічних виробничих структур;

-створення широкої мережі освіти на основі міжнародних освітніх стандартів (у тому числі й правової освіти);

-максимальне розширення простору інформаційно-комунікаційних зв'язків і їхня доступність для всіх соціальних страт.

З огляду на глибоку системну кризу, що охопила регіон, пропоновані механізми можуть бути ефективними при розробці нових ефективних проектів на кшталт "Плану Маршалла". Без вирішення цих проблем будь-які паліативні заходи будуть неефективні.

5. Міждержавні відносини між Україною і Казахстаном у пострадянський період не можна назвати ні успішними, ні невдалими. З єдиної причини - цих відносин насправді ніхто системно не налагоджував. Відродження міждержавних відносин між Україною і Казахстаном варто підняти до рівня правдивого стратегічного партнерства, на широку основу, що, зрозуміло, не суперечить прагненню України до євроінтеграції, а, навпаки, з огляду на об’ємний ринок Казахстану зокрема, і всього центральноазіатського регіону загалом, посилюючи політичну й економічну привабливість України, як однієї зі складових європейського вектора розвитку. Останні події вивели (принаймні, потенційно) Україну й Казахстан у статус регіональних лідерів, що значно випередили у своєму політичному і соціально-економічному розвиткові своїх сусідів у регіоні. Така ситуація уможливила налагодження якісно нових відносин між двома країнами, нагальність чого є очевидною для обох сторін. 

У контексті реалізації цієї перспективи Україна може виступити ініціатором інноваційних проектів як у галузі транспортування вуглеводнів (і не тільки з Каспійського шельфу), так і інших, не менш стратегічно важливих галузей. Як відомо, Казахстан володіє значними товарними запасами чорних, кольорових і рідкоземельних металів, а також вугілля, у розробці яких можуть бути задіяні українські фахівці і кваліфіковані робітники (між іншим, цим, одночасно, вирішуються й соціальні проблеми, якщо врахувати плановане закриття нерентабельних шахт Донецького вугільного басейну). Аграрний сектор Казахстану має потребу в модернізації технологічних ліній з переробки сільськогосподарської продукції, а Україна вже має досвід ефективного вирішення цієї проблеми. Збройні сили Казахстану відчувають гострий дефіцит у військовій техніці й у фахівцях. Перераховані напрямки розвитку відносин між Україною і Казахстаном - незначна частина повномасштабної стратегічної програми, актуальність реалізації якої є очевидною. 

6. Українським економічним експертам варто ретельно інвентаризувати виробничо-економічний комплекс Киргизької Республіки і виявити в ньому ті сегменти, що можуть становити найбільший інтерес. Зокрема, українська фармакологія могла б вкладати інвестиції в переробку рідкісних лікарських трав у зоні альпійських лугів Киргизстану. Енергетичний потенціал (електроенергія, що надходить з Наринского каскаду гідроелектростанцій) міг би, у порядку заміщення, імпортуватися в систему енергопостачання України. Відомо, що надра Киргизстану багаті розвіданими родовищами уранових руд, необхідних як сировина для системи атомних електростанцій України. Україна, з вигодою для себе, могла б інвестувати первинну переробку вольфрамових (Майли-Сай), рідкоземельних і золотоносних руд, втім, як і всю гірничодобувну галузь економіки Киргизстану. З огляду на більш високу якість "освітнього продукту", Україна може надавати вищу і середню фахову освіти (як цивільного, так і оборонного спрямування) громадянам Киргизстану на вигідних для себе умовах. 

7. Політична й економічна ситуація в Таджикистані далекі від стабільності, щоби надати українській стороні переконливі аргументи, на основі яких можна було б будувати контури перспективних і гарантованих проектів привабливого економічного співробітництва. Але Україна могла б спробувати вже сьогодні здійснити деякі економічні проекти в пілотному режимі, у форматі малих і середніх виробничо-торгових підприємств. У контексті цих очікувань можна припустити, що в недалекій перспективі центральноазіатський регіон, унаслідок відкритості і лібералізації національних економік, може стати дуже привабливою зоною для перспективних торгово-економічних взаємин. 

8. На відміну від Ташкента і, тим більше, Бішкека й Душанбе, Ашхабад навряд чи може розраховувати на кредит довіри Москви і Вашингтона. Він також не дуже толерується серед лідерів усієї Центральної Азії, а також Астани і Баку - через нерозв'язні проблеми з розподілом зони Каспію, Туркменістан і Азербайджан перебуваюьб в останні роки в стані "холодної війни". 

Для України, яка використовує свою газотранспортну інфраструктуру для реекспорту російського і туркменського газу, важливо те, що на центральноєвропейському газовому ринкові потенційна поява нових гравців. Ці обставини визначають інтерес українських економічних і політичних експертів до багатьох процесів, що протікають у внутрішній і зовнішній політиці цієї країни, оскільки знання процесів, що визначають її дійсні параметри і внутрішній зміст, сприяє адекватному формуванню системи пріоритетів при налагодженні двосторонніх відносинах і сприяють виробленню оптимального режиму при довгострокових взаєминах із країною-партнером.

9. Економіка Узбекистану потенційно становить надзвичайний інтерес для інвестицій, практично, у будь-яку галузь його національної економіки. Однак усі проекти економічного співробітництва з Узбекистаном видаються проблематичними через глибоку політичну кризу в цій країні, що з кожним роком має тенденцію до зростання. Головна причина полягає в тим, що за існуючої влади, будь які спроби поглиблення торгово-економічних зв'язків з цією країною